Перегляд за Автор "Klochkova Yuliia Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Критерії та показники готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами дітей(2024) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona ValeriivnaСтаття є докладним дослідженням готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами учнів в умовах інклюзивної освіти. Автори ретельно проаналізували ряд факторів, які визначають ефективність педагогічної взаємодії в цьому контек-сті. Зокрема, в статті розглядається визначення понять «гетерогенність» та «гетерогенна група у школі», що становлять важливу основу для подальшого розгортання дослідження.Окремо виділяється структура готовності логопеда до роботи з гетерогенними групами, яка включає в себе вісім ключо-вих компонентів. Це теоретична підготовка, педагогічні методи та прийоми, мовленнєвий аспект, психологічна готовність, комунікаційні навички, технології та інновації, співпраця з іншими фахівцями, і особистісний розвиток. Кожен з цих компонен-тів визначає важливі аспекти готовності логопеда до роботи в інклюзивному середовищі.Дослідження виокремлює три рівні готовності логопедів до педагогічної взаємодії з гетерогенними групами учнів – низь-кий, середній та високий. Для оцінки цих рівнів використовуються чотири критерії: мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, особистісний та аналітичний. Такий підхід дозволяє детально визначити ступінь готовності кожного логопеда до роботи в гетерогенних групах та розкрити особливості їхньої професійної компетентності.Окремий аспект дослідження стосується зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на готовність логопедів. Зов-нішні чинники включають реформування системи освіти, які створюють передумови для інклюзивної парадигми та підси-люють суспільний попит на фахівців, здатних ефективно працювати в умовах інклюзії. Внутрішні чинники стосуються професійно-особистісних якостей майбутнього педагога, таких як толерантність, емпатія, стресостійкість, емоційна мобільність, рефлексивність, педагогічна майстерність, творчість та інші. Ці якості визначають успішну роботу логопеда в гетерогенному середовищі.Документ Партнерська взаємодія логопеда з батьками під час проведення артикуляційної гімнастики(Гельветика, 2025) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona ValeriivnaУ статті детально розглядається питання партнерської взаємодії логопеда з батьками в контексті проведення артикуляційної гімнастики – важливого етапу корекції мовленнєвих порушень у дітей. На основі теоретичного аналізу й емпіричних даних автори доводять, що активна участь батьків значно підвищує ефективність логопедичної роботи. Акцент зроблено на ролі батьків у забезпеченні регулярності та системності виконання артикуляційної гімнастики вдома. Оскільки логопедичні заняття зазвичай проходять кілька разів на тиждень, саме батьки можуть забезпечити щоденне вико-нання вправ, що є необхідним для закріплення мовленнєвих навичок.У статті підкреслено значення емоційної підтримки з боку батьків. Артикуляційна гімнастика, яка може бути одноманітною та складною для дитини, потребує створення позитивної атмосфери під час занять. Спільна діяльність із батьками не лише підвищує мотивацію дитини, а й сприяє налагодженню більш тісного емоційного зв’язку між членами родини.Особливу увагу приділено важливості зворотного зв’язку між логопедом і батьками. Регулярне інформування про успіхи дитини та труднощі, які виникають під час виконання артикуляційних вправ, дозволяє логопеду коригувати програму занять, адаптувати вправи до індивідуальних потреб дитини та досягати кращих результатів у корекційній роботі.На основі отриманих результатів у статті запропоновано низку методичних рекомендацій для підвищення ефективності взаємодії між логопедом і батьками. Серед них такі: побудова довірчих відносин, використання індивідуального підходу до кожної родини, інформування батьків про логопедичні методики, залучення до спільного планування занять, а також застосування сучасних засобів комунікації, як-от месенджери чи відеоінструкції. Окрім того, наголошено на необхідності надання психологічної підтримки батькам, які часто стикаються зі стресом у процесі корекції мовлення дитини. The article delves into the issue of partnership interaction between a speech therapist and parents in the context of conducting articulation exercises, a crucial stage in correcting speech impairments in children. Based on theoretical analysis and empirical data, the authors demonstrate that active parental involvement significantly increases the effectiveness of speech therapy. Emphasis is placed on the role of parents in ensuring the regularity and consistency of articulation exercises at home. Since systematic daily practice is necessary for the consolidation of speech skills, parental involvement can ensure that exercises are performed daily.The article highlights the importance of emotional support from parents. Articulation exercises, which can be monotonous and challenging for a child, become more enjoyable with parental involvement, creating a positive atmosphere during sessions. This also fosters a closer emotional bond between family members.The article emphasizes the importance of regular feedback between the speech therapist and parents. Regular updates on the child’s progress and the difficulties encountered during articulation exercises allow the speech therapist to adjust the program, adapt exercises to the individual needs of the child, and achieve better results in corrective work. Based on the results obtained, the article proposes a number of methodological recommendations for improving the effectiveness of interaction between a speech therapist and parents. These include building trusting relationships, using an individualized approach for each family, informing parents about speech therapy methods, involving parents in joint planning of sessions, and using modern communication tools such as messengers or video instructions. Additionally, the article emphasizes the need to provide psychological support to parents, who often experience stress during the process of correcting their child’s speech.