Перегляд за Автор "Khomiuk Viktor Viktorovych"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Доведення теорем як засіб активізації навчання студентів вищої математики у технічних ВОЗ(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Хом'юк Віктор Вікторович; Khomiuk Viktor Viktorovych; Хом'юк Ірина Володимирівна; Khomiuk Iryna VolodymyrivnaУ статті проаналізовано концептуальні ідеї доведення теорем в курсі математичного аналізу як засобу активізації навчання студентів у технічних ВОЗ. Використання математичних методів у виробництві зумовлює потребу у інженерах, які матимуть добре розвинуте логічне та алгоритмічне мислення, на формування якого не абияк впливає саме доведення теорем з курсу вищої математики. Визначено, що доведення фундаментальних теорем теорії границь і деяких інших розділів викликають неабиякі труднощі у студентів, що пов’язано із значною абстрактністю міркувань і не завжди чітко видимим геометричним змістом. Наведено деякі шляхи подолання цих труднощів та підвищення активності студентів в оволодінні теоретичним матеріалом. Перш за все, на думку автора, основним джерелом труднощів засвоєння абстрактних міркувань є не зміст, а форма цих міркувань. Специфіка цієї форми приводить до того, що за , – символікою та іншими подібними «атрибутами» студенти не завжди бачать сутність поняття, а це створює небезпеку відриву форми доведення теореми від її змісту. Автором запропоновано в доведенні кожної теореми умовно виокремити дві складові: 1) логічну складову (ЛС), яка містить в собі основну ідею доведення; 2) технічну складову (ТС), яка здійснює реалізацію цієї ідеї засобами математичних символів і співвідношень. Наявність цих двох складових відповідає існуванню в кожному предметі чи явищі двох таких категорій, як зміст і форма. Автором запропоновано приклади ЛС доведення трьох важливих теорем математичного аналізу. Встановлено, що виділення ЛС в доведеннях теорем можна використовувати як засіб безпосереднього управління процесом навчання. Поряд з наведенням на лекціях повних доведень теорем представляється доречним в окремих теоремах обмежитись викладом лише ЛС доведення, пропонуючи студентам реалізувати техніку доведення самостійно. Такий прийом є один із способів створення проблемної ситуації і його використання сприяє активізації мислення студентів.Документ Компетентнісно орієнтовані завдання як важливий чинник формування когнітивної складової математичної компетентності майбутніх інженерів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Хом'юк Віктор Вікторович; Khomiuk Viktor Viktorovych; Хом'юк Ірина Володимирівна; Khomiuk Iryna VolodymyrivnaУ статті проаналізовано концептуальні ідеї компетентнісного підходу у контексті підготовки майбутнії фахівців у вищій школі. Визначено, що з точки зору компетентнісного орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу у ВНЗ зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей: формування особистості студентів, розвиток їх інтелекту й здібностей до логічного та алгоритмічного мислення; оволодіння студентами основами математичного апарату, прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні спецпредметів та в майбутній практичній діяльності; вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосувань; навчання основним математичним методам, які необхідні для аналізу та моделювання процесів, явищ при пошуку оптимальних розв’язків методом обробки та аналізу результатів експериментів; формування уявлень про вищу математику як форму опису і метод пізнання дійсності; виховання студентів у процесі навчання математики; формування позитивного ставлення та інтересу до математичних дисциплін. Обгрунтовано доцільність розроблення компетентнісно орієнтованих завдань з вищої математики, які у процесі навчання вищої математики виступають у ролі технологічного інструмента реалізації компетентнісного підходу, забезпечують позитивну настанову на математичну діяльність. Розкрито особливості контруювання компетентнісно орієнтованих завдань із використання таксономії педагогічних цілей Б.Блума, в якій визначаються способи класифікації розумових умінь, від найпростіших навчальних дій (знання, розуміння, застосування) до найскладніших (аналіз, синтез, оцінка). Автором запропоновано конструктор компетентнісно орієнтованих завдань з вищої математики та на ведено приклади розроблених завдань із теми «Векторна алгебра».Документ Математична компетентність майбутнього інженера: аналіз феномену(2014) Хом'юк Віктор Вікторович; Khomiuk Viktor ViktorovychУ статті розкрито визначення «математичної компетентності» як однієї із сутнісних характеристик особистості. Розглянуто педагогічні аспекти формування математичної компетентності майбутнього інженера у вищому технічному навчальному закладі. Проаналізовано основні погляди вітчизняних та зарубіжних науковців, на основі яких сформульовано дефініцію поняття «математична компетентність майбутнього інженера» як інтегрованої якості особистості, що відображає рівень основних математичних методів, необхідних для аналізу й моделювання процесів і явищ, пошуків оптимальних рішень з метою підвищення ефективності виробництва та вибору найкращих способів реалізації цих рішень, опрацювання й аналізу результатів експериментів.Документ Математичне моделювання в контексті здійснення міжпредметних зв’язків курсу вищої математики у ВНЗ(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Хом'юк Віктор Вікторович; Khomiuk Viktor Viktorovych; Хом'юк Ірина Володимирівна; Khomiuk Iryna VolodymyrivnaУ статті проаналізовано концептуальні ідеї методу математичного моделювання у контексті здійснення міжпредметних зв ’язків курсу вищої математики у вищій школі. Визначено, що з точки зору компетентнісного орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу у технічних ВНЗ необхідно більше уваги приділяти міжпредметним зв’язкам курсу вищої математики із спеціальними дисциплінами та дисциплінами природничо-математичного циклу. Реалізувати міжпредметні зв ’язки під час вивчення курсу вищої математики пропонується насамперед створенням запасу математичних моделей, які описують явища і процеси, що вивчаються в різних предметах. Основні аналітичні методи дослідження математичних моделей вивчаються у курсі вищої математики, зокрема у таких його розділах, як математичний аналіз, лінійна алгебра, диференціальні рівняння й теорія імовірності. Серед них можна назвати методи диференціювання, інтегрування й дослідження функцій, методи Гауса та Крамера розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь, аналітичні методи розв’язування звичайних диференціальних рівнянь та їх систем тощо. Автором запропоновано приклади задач з вищої математики, які розв’язуються методом математичного моделювання, яке в свою чергу забезпечує міжпредметні зв ’язки вищої математики із фізикою, хімією та економікою. Встановлено, що математичне моделювання в процесі навчання є важливим інструментом: формування нових знань і творчих здібностей студентів; ефективного засвоєння нового матеріалу, систематизації та наочного втілення знань; усвідомлення і фіксації істотних властивостей і зв’язків досліджуваних об’єктів і явищ; формування професійних умінь; розвитку самостійної діяльності студентів.Документ Сутність і структура математичної компетентності майбутніх інженерів(2013) Хом'юк Віктор Вікторович; Khomiuk Viktor ViktorovychУ статті розкрито зміст понять «компетентність» та «математична компетентність». Проаналізовано основні погляди вітчизняних і зарубіжних науковців, на основі яких сформульовано дефініцію поняття «математична компетентність майбутнього інженера». Охарактеризовано компетенції досліджуваного поняття, а саме: логіко-аналітична (уміння розпізнали прикладну задачу), візуально-образна (уміння перейти до знако-символьної форми задачі), дослідницька (уміння проводити математичний аналіз результатів дослідження), креативно-творча (уміння знаходити оригінальне розв’язання), технологічна (уміння самостійно здобувати інформацію), модельно-прогностична (уміння розробляти математичні моделі основних процесів).