Перегляд за Автор "Kalashnyk Mariia Pavlivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Засоби втілення образів споглядання у фортепіанних творах сучасних китайських композиторів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Калашник Марія Павлівна ; Kalashnyk Mariia PavlivnaУ вітчизняному музикознавстві спостерігається підвищення інтересу до китайської музичної культури, зокрема фортепіанної музики. Остання досліджується в різноманітних аспектах: історико‐стильовому, жанровому, художньо‐образному, педагогічному, виконавському. Вивчення образів споглядання в різних видах мистецтва відбувається в контексті різноманітної проблематики, проте у відомих нам роботах ця проблема не мала проєкції на фортепіанну творчість китайських композиторів. Це зумовлює актуальність і новизну заявленої теми. Метою статті є дослідження засобів втілення споглядальних образів у фортепіанних творах сучасних китайських композиторів. У статті застосовано комплексний метод дослідження, в якому поєднані історичний, історико‐культурний, теоретичний, стильовий, жанровий, семантичний, функціональний методи. У висновках підкреслюється теза щодо особливостей китайського стилю фортепіанної музики, якому притаманна складна взаємодія традиційного художнього мислення і впливів західної фортепіанної культури. Ідея споглядання закладена в китайській культурі з давніх часів. Через творення мистецтва і його споглядання (рецепцію) людина здатна долучитися до світової гармонії. У фортепіанних творах образи споглядання втілюються за допомогою засобів, які були вироблені в тому числі і в європейській композиторській практиці. Складна взаємодія традиційного і іншокультурного вимагає від виконавців особливої чуйності у ставленні до нотного тексту, який приховує смислові підтексти. Програмні назви в такому випадку є першопоштовхом для виконавської інтерпретації.Документ Музичний тезаурус як організаційно-координаційна система(Гельветика, 2024) Калашник Марія Павлівна; Kalashnyk Mariia Pavlivna; Савченко Ганна Сергіївна; Savchenko Hanna SerhiivnaУ статті обґрунтовується значення музичного тезауруса як складної організаційно-координаційної системи обробки інформації, перетворення її на знання та продукування нових художньо-естетичних і наукових цінностей у композиторській, виконавській і науковій діяльності сучасного музиканта. Зазначається, що проблема музичного тезауруса є частиною неви-черпної по своїй суті теми музичного мислення. Обраний ракурс дослідження зумовив опору на корпус наукових праць з питань музичного мислення та музичного тезауруса. Методологічною основою статті обрано системно-аналітичний, функціональ-ний, теоретичний методи. Наукова новизна статті полягає: 1) у проблематизації значущості музичного тезауруса як організаційно-координаційної системи в сучасній композиторській і виконавській практиці, у науковій діяльності; 2) у запровадженні до наукового обігу понять «тезаурусне мислення», «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення», що є подальшим розвитком ідей М. Калашник і О. Самойленко. Запропоновано дефініцію понять «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення». У висновках підкреслено, що: 1) тезаурусне мислення та сформований тезаурусний стиль мислення у професійних музи-кантів є вимогою всіх часів. Однак особливо гостро проблема їх формування постає на сучасному етапі розвитку музичної культури та музичного мистецтва у зв’язку із граничним розширенням інформаційного простору буття людини внаслідок тех-нологічних та інформаційних інновацій, появою нових форм буття музичного мистецтва, зміною парадигми композиторської творчості; 2) системність, обсяг і гнучкість музичного тезауруса є чинниками повноти розшифрування складноорганізованих з погляду закладених у них смислів музичних творів.Документ Синтез мистецтв у фокусі музичного тезауруса виконавця(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Калашник Марія Павлівна ; Kalashnyk Mariia Pavlivna ; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychУ сучасній культурній ситуації граничного розширення інформаційного простору нагальним постає питання систематизації і зберігання знань, що здійснюється у тезаурусі, котрий містить системні уявлення про світ у цілому та його окремі складові, про певну галузь знань і види діяльності. Вивчення музичного тезауруса у різноманітті відгалужень, зокрема, тезауруса виконавця є актуальним і новаційним в контексті музикознавчих досліджень сьогодення. Особливої гостроти тема музичного тезауруса набуває у зв’язку з інтерпретацією синтетичних творів, що розгортає її також у площину музичної педагогіки. Отже, метою статті є обґрунтування ролі музичного тезауруса, зокрема професійно‐творчого тезауруса виконавця як особливого фокусу сприйняття і трансляції музичних творів синтетичного типу;систематизування каналів формування професійно‐творчого тезауруса виконавця. У статті застосовано аналітичний, історичний, семантичний,жанровий, комплексний методи дослідження. У висновках наголошується, що проблематизація тезауруса виконавця зумовлена потенційною складністю репертуарного фонду, в якому можуть міститись синтетичні твори (на основі синтезу жанрів, синтезу мистецтв та ін. видів синтезу), що вимагають більшого обсягу знань для вибудовування виконавської інтерпретації. Разом з тим це зумовлює важливість системи підготовки грамотних фахівців, які мусять мати знання, вміння і навички, необхідні для здійснення професійної діяльності. Отримані результати можуть бути корисними для практиків‐виконавців, педагогів, науковців. Перспективами дослідження є вивчення музичного тезауруса в аспекті вузької спеціалізації.Документ Фортепіанна творчість Людмили Юріної: жанрові, стильові та виконавські виміри(2025) Калашник Марія Павлівна; Kalashnyk Mariia Pavlivna; Жукова Ольга Миколаївна; Zhukova Olha MykolaivnaМета роботи – виявлення жанрових, стильових та виконавських особливостей фортепіанної творчості Л. Юріної. Методологія роботи має основою компаративні настанови і базується на засадах культурологічного, герменевтичного, виконавського, жанрового та стильового підходів. Наукова новизна роботи полягає у визначенні специфіки неопанованих у сучасному музикологічному дискурсі фортепіанних творів «Ритурнелі», «Glass-елегія», «Тіні та примари», «Янгол білого дня» Л. Юріної.У статті обґрунтовано спрямованість фортепіанної творчості Л. Юріної на апробацію нових змістових та виразо-вих горизонтів фортепіанного мистецтва та репрезентацію міжпохального виміру метамодерного мультикультуралізму. Показано, що в «Ритурнелях» і «Glass-елегії» це виявлено в контексті homage-традиції відповідно в апеляціях до музичного мислення бароко, романтичного циклу фортепіанних мініатюр, серійної техніки та мінімалістичної та імпресіоністичної модифікації елегії, а також в емансипації звуку як носія сенсу. Специфіка жанрових, стильових та виразових обріїв тво-рів у виконавському вимірі детермінує необхідність формування емоційно наповненого, екзистенційного простору виконав-ської рефлексії, створення змістового мисленнєвого зв’язку між дискретними побудовами та безперервного перцептуального зв’язку. Виявлено, що історико-культурний синтез у «жанрово нейтральному» творі «Тіні та примари» зумовлюється поєднанням алюзій барокової контрастності, маркерів сакральної та світської традицій, апеляціями до концепту романтичного кола, позиціонуванням твору як відкритого. Апробація у творі екстремальних засобів виразності на виконавському рівні передбачає активізацію виконавської пластики та опанування «розширених» технік. Мініатюра «Янгол білого дня» демонструє модуляцію фортепіанного мистецтва у сакральну концептуальну царину. Як знаки вищих духовних цінностей, алюзії дзвоновості у творі постають у контексті історико-стильового синтезу – поєднанні стильових настанов мінімалізму та імпресіонізму. Виконавські виміри твору засвідчують значущість інтровертної рефлексії, спрямованої на інтенсифікацію осмислення вічної актуальності духовності.Документ Фортепіанні цикли мініатюр у творчості українських композиторів XX–XXI ст.(Гельветика, 2025) Калашник Марія Павлівна; Kalashnyk Mariia PavlivnaМетою статті є окреслення концептуальних та жанрово-стильових векторів інтерпретації жанрової моделі фортепі-анного циклу мініатюр у творчості митців України XX–XXI ст. Досягнення мети передбачає методологічну опору на компа-ративні настанови, які поєднують принципи історичного та культурологічного підходів, жанрового та стильового аналізу. Наукова новизна статті полягає у виявленні та обґрунтуванні провідних напрямів концептуального, стильового та жанро-вого модифікування жанрової моделі фортепіанного циклу мініатюр в художньому просторі України XX–XXI ст. Висновки. У статті жанрова модель фортепіанного циклу мініатюр позиціонована як така, що сягає витоками французького класи-цизму, бароко та актуалізується у просторі романтизму та художніх вимірах XX ст., резонуючи із стильовим різноманіт-тям, жанровою дифузійністю та суб’єктивізацією постcучасного мистецького світобачення. У різноманітті інтерпретацій фортепіанного циклу мініатюр у творчості митців України XX–XXI ст. окреслено такі модуси концептуальної, жанрової та стильової репрезентації, як: насичення виразними національними акцентами, апеляція до художнього досвіду романтизму, апробація новаційних стильових спрямувань у контексті моножанрового «прелюдійного» циклу; створення поліжанрових про-грамних циклів, позначених тяжінням до наскрізних форм, стильовим плюралізмом, новаційністю музичної мови та виразового комплексу; формування стильово-меморіального варіанту жанру, маркованого значущістю концепту історичної та націо-нальної пам’яті, стильових та жанрових апеляцій до національного та світового художнього доробку, різноманіттям типів програмності; синтез світового художнього досвіду на ґрунті неофольклоризму; значущість тенденції інтертектуальності, виявленої в синтезі музичного мистецтва та живопису; активне функціонування «дитячого» різновиду, позначеного внутріш-ньою стильовою та жанровою багатовимірністю, значущістю програмності та інтертекстуальних інтенцій; експеримен-талізм у сфері концепції, стилю та жанру, суголосний орієнтації сучасного митця на формування власного творчого світу.