Перегляд за Автор "Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Від контенту до компетентностей: як проєктна діяльність змінює парадигму навчання у закладі вищої освіти
    (2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Семеног Олена Миколаївна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Semenoh Olena Mykolaivna
    У статті проаналізовано виклики та можливості, що постають перед викладачами спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література» в умовах трансформації освітньої парадигми від контент-орієнтованої до компетентнісно зорієнтованої, з акцентом на проєктну діяльність. Встановлено, що традиційна модель навчання є недостатньо ефективною для підготовки фахівців, здатних до адаптації та інноваційної діяльності в сучасному освітньому середовищі, зокрема в Новій українській школі (НУШ). Визначено, що проєктна діяльність виступає ключовим інструментом для інтегративного формування як hard skills (наприклад, мовний аналіз, методична розробка уроків), так і soft skills (критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця, вирішення проблем, адаптивність, самоорганізація). Виокремлено основні виклики для викладачів: необхідність перегляду програм та навчальних планів, розробки адекватних критеріїв оцінювання проєктної діяльності, оволодіння новими методами роботи та роллю фасилітатора, ефективного управління часом та ресурсами, а також психологічна готовність до змін. Вмотивовано, що кожний етап проєктної діяльності – від ініціації та планування до реалізації, презентації та рефлексії – сприяє цілеспрямованому розвитку цих компетентностей. Вивчено потенціал проєктної діяльності для підвищення мотивації студентів, поглиблення міждисциплінарних зв’язків та формування навичок самоосвіти. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання проєктної діяльності, що враховує індивідуальний внесок, командну роботу, процес та кінцевий продукт. Узагальнено, що системне впровадження проєктного навчання вимагає трансформації ролі викладача від транслятора знань до фасилітатора, ментора та коуча, що потребує підвищення його кваліфікації. Рекомендовано організацію семінарів, тренінгів та розробку методичних посібників для викладачів. Підсумовано, що комплексний підхід до впровадження проєктної діяльності забезпечить якісну підготовку конкурентоспроможних, креативних та адаптивних фахівців, готових до викликів сучасної освітньої системи.
  • Документ
    Зміст мовно-методичної підготовки майбутніх учителів: досвід і сучасні тенденції
    (Гельветика, 2024) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia Viktorivna
    У статті окреслено деякі аспекти сучасних тенденцій змісту фахової, мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах міждисциплінарної інтеграції. З урахуванням наукових праць та нормативно-правових документів щодо профілізації старшої школи окреслено різні підходи до трактування поняття «зміст освіти», «зміст підготовки», «міждисциплінарна інтеграція». Припускається, що поняття «зміст освіти» доцільно характеризувати як певну систему знань, умінь, навичок і компетентностей, а також світоглядних та морально-етичних переконань, якими мають оволодіти майбутні вчителі української мови і літератури у процесі навчання. Важливі міркування дослідників щодо тісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, щоб зміст освіти, який опанував студент/студентка, став особистісним здобутком, що допомагає діяти в нестандартних та невизначених ситуаціях освітнього середовища. Представлено теоретичний аналіз проблеми і дослідної роботи в межах освітнього партнерства з оновлення освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зазначено, що реалізація міжпредметних зв’язків для укладання робочих навчальних програм, зокрема, з мовних, мовно-методичних дисциплін слугує дидактичною умовою побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту та взаємозв’язків між навчальними дисциплінами. Означено, що в навчальних мовно-методичних курсах доцільно враховувати тенденції, виклики підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до викладання у профільній школі: діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі, розвиток онлайнової освіти, виклики психічного й особистісного розвитку учнів, використання компетентнісних завдань на уроках, активізація дослідницького, проблемно-пошукового методів, методів проєктного, інтерактивного, мікронавчання в освітньому процесі. Читання мовно-методичних дисциплін з урахуванням нових шкільних стандартів засвідчує важливість знань змісту профільного навчального матеріалу, організації комунікації «учитель – учень», забезпечення пізнавальної мотивації учнів та формування ключових компетентностей, що впливають на успішну самореалізацію в умовах сучасних викликів.