Перегляд за Автор "Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Від контенту до компетентностей: як проєктна діяльність змінює парадигму навчання у закладі вищої освіти(2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Семеног Олена Миколаївна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті проаналізовано виклики та можливості, що постають перед викладачами спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література» в умовах трансформації освітньої парадигми від контент-орієнтованої до компетентнісно зорієнтованої, з акцентом на проєктну діяльність. Встановлено, що традиційна модель навчання є недостатньо ефективною для підготовки фахівців, здатних до адаптації та інноваційної діяльності в сучасному освітньому середовищі, зокрема в Новій українській школі (НУШ). Визначено, що проєктна діяльність виступає ключовим інструментом для інтегративного формування як hard skills (наприклад, мовний аналіз, методична розробка уроків), так і soft skills (критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця, вирішення проблем, адаптивність, самоорганізація). Виокремлено основні виклики для викладачів: необхідність перегляду програм та навчальних планів, розробки адекватних критеріїв оцінювання проєктної діяльності, оволодіння новими методами роботи та роллю фасилітатора, ефективного управління часом та ресурсами, а також психологічна готовність до змін. Вмотивовано, що кожний етап проєктної діяльності – від ініціації та планування до реалізації, презентації та рефлексії – сприяє цілеспрямованому розвитку цих компетентностей. Вивчено потенціал проєктної діяльності для підвищення мотивації студентів, поглиблення міждисциплінарних зв’язків та формування навичок самоосвіти. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання проєктної діяльності, що враховує індивідуальний внесок, командну роботу, процес та кінцевий продукт. Узагальнено, що системне впровадження проєктного навчання вимагає трансформації ролі викладача від транслятора знань до фасилітатора, ментора та коуча, що потребує підвищення його кваліфікації. Рекомендовано організацію семінарів, тренінгів та розробку методичних посібників для викладачів. Підсумовано, що комплексний підхід до впровадження проєктної діяльності забезпечить якісну підготовку конкурентоспроможних, креативних та адаптивних фахівців, готових до викликів сучасної освітньої системи.Документ Зміст мовно-методичної підготовки майбутніх учителів: досвід і сучасні тенденції(Гельветика, 2024) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті окреслено деякі аспекти сучасних тенденцій змісту фахової, мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах міждисциплінарної інтеграції. З урахуванням наукових праць та нормативно-правових документів щодо профілізації старшої школи окреслено різні підходи до трактування поняття «зміст освіти», «зміст підготовки», «міждисциплінарна інтеграція». Припускається, що поняття «зміст освіти» доцільно характеризувати як певну систему знань, умінь, навичок і компетентностей, а також світоглядних та морально-етичних переконань, якими мають оволодіти майбутні вчителі української мови і літератури у процесі навчання. Важливі міркування дослідників щодо тісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, щоб зміст освіти, який опанував студент/студентка, став особистісним здобутком, що допомагає діяти в нестандартних та невизначених ситуаціях освітнього середовища. Представлено теоретичний аналіз проблеми і дослідної роботи в межах освітнього партнерства з оновлення освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зазначено, що реалізація міжпредметних зв’язків для укладання робочих навчальних програм, зокрема, з мовних, мовно-методичних дисциплін слугує дидактичною умовою побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту та взаємозв’язків між навчальними дисциплінами. Означено, що в навчальних мовно-методичних курсах доцільно враховувати тенденції, виклики підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до викладання у профільній школі: діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі, розвиток онлайнової освіти, виклики психічного й особистісного розвитку учнів, використання компетентнісних завдань на уроках, активізація дослідницького, проблемно-пошукового методів, методів проєктного, інтерактивного, мікронавчання в освітньому процесі. Читання мовно-методичних дисциплін з урахуванням нових шкільних стандартів засвідчує важливість знань змісту профільного навчального матеріалу, організації комунікації «учитель – учень», забезпечення пізнавальної мотивації учнів та формування ключових компетентностей, що впливають на успішну самореалізацію в умовах сучасних викликів.Документ Проєктування моделі освітньо-комунікативного середовища професійної підготовки учителів-філологів ЗВО(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Григоренко Тетяна Володимирівна ; Hryhorenko Tetiana VolodymyrivnaСтаття присвячена проектуванню моделі освітньо-комунікативного середовища професійної підготовки учителів-філологів ЗВО й обґрунтування сутності функцій, використовуються у вивченні питання застосування інноваційних технологій у професійній діяльності. Крім того, у статті окреслено та проаналізовано основні наукові джерела із зазначеної проблематики. Виявлено, що проектування моделі освітньо-комунікативного середовища професійної підготовки учителів-філологів ЗВО передбачає функції планування та регулювання у прагненні зберегти системо-утворювальні якості і наявність цілей, технологічних функцій, організаційних, аналітико-прагматичних, управлінських.Документ Формування майбутнього вчителя-філолога в умовах освітньо-комунікативного середовища ЗВО(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Григоренко Тетяна Володимирівна ; Hryhorenko Tetiana VolodymyrivnaУ статті виявлено недооцінювання потенціалу ЗВО щодо забезпечення можливостей формування професійної компетентності студентів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища. Визначено напрями формування майбутнього вчителя-філолога в умовах освітньо-комунікативного середовища ЗВО. Акцентовано увагу на міждисциплінарному аспекті професійної підготовки вчителя-філолога, адже складовими змісту такої підготовки є творче поєднання філологічної й педагогічної освіти. Обґрунтовано створення комунікативно-освітнього середовища, що забезпечує максимальний ступінь індивідуалізації, формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів у студентів, скорочення часу на освоєння матеріалу, зняття напруженості, стимулювання пізнавальної активності й самостійності, розвитку творчих здібностей.Документ Формування предметно-фахових компетентностей майбутніх учителів української мови та літератури в умовах оновленого змісту освіти(2025) Коваль Валентина Олександрівна; Koval Valentyna Oleksandrivna; Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana VolodymyrivnaУ статті розглянуто питання формування предметно-фахових компетентностей майбутніх учителів української мови та літератури в умовах оновлених освітніх стандартів і викликів сучасного суспільства. Зазначено, що українська мова в умовах повномасштабної агресії російської федерації стала не лише об’єктом вивчення, а й символом національної єдності та опору, що визначає її стратегічну роль у процесі освіти. У контексті освітньої політики України («Освіта переможців», державні стандарти, Концепція профільної освіти) проаналізовано модернізований зміст освітніх компонентів, який забезпечує розвиток ключових компетентностей майбутніх педагогів. Автором виокремлено мовно-комунікативну компетентність як базову складову професійної підготовки, структуру якої розкрито через інформаційний, лінгвістичний, лінгводидактичний, мовленнєвий, іншомовний, лінгвокраїнознавчий та літературознавчий компоненти. У статті подано характеристику кожного з них, а також запропоновано приклади практикоорієнтованих завдань, які сприяють їх ефективному формуванню (створення інформаційного портфоліо, фрагмента уроку, інтерактивних мовленнєвих вправ, міжпредметних проєктів). Окреслено особливості засвоєння кожного компонента в межах дисциплін «Методика навчання української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української літератури» та інших. Особливу увагу приділено інтеграції лінгвістичної та літературознавчої підготовки з культурологічним контекстом, що сприяє формуванню національної ідентичності майбутніх учителів. Висвітлено також перспективи використання іншомовного компонента як інструменту розвитку білінгвальної професійної компетентності. У висновках підкреслено необхідність безперервного розвитку фахових умінь педагогів як важливої умови формування мовної стійкості, професійної мобільності та освітньої ефективності в умовах трансформацій українського суспільства та освіти.Документ Інноваційні технології та методи формування правописної компетентності здобувачів вищої освіти(2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Гонца Ірина Семенівна; Hontsa Iryna SemenivnaДослідження спрямовано на обґрунтування необхідності формування правописної компетентності (ПК) майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зумовленої зростанням ролі письмового мовлення і модернізації правописних норм. Констатовано, що ПК є інтегративною, функціональною здатністю, що критично впливає на професійний імідж і якість фахової діяльності, вийшовши за межі традиційного розуміння «грамотності». У межах проведеного дослідження уточнено структурну організацію ПК, що охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний і комунікативнопрагматичний компоненти. Визначено критерії її сформованості, серед яких домінантними є нормативність, свідомість, функціональність і здатність до самокорекції. Систематизовано інноваційні методи навчання, що утворюють цілісну дидактичну модель формування професійної компетентності: цифрові (ІКТ тренажери, автоматична перевірка), інтерактивні (кейс-метод, проєктна технологія) і контекстні (розвиток критичного мислення, міжпредметна інтеграція). Доведено, що ці технології забезпечують продуктивний, свідомий характер навчання і контекстуалізацію правописних завдань через орієнтацію на професійну термінологію (наприклад, у юридичних або фінансових документах). Ключові результати апробації підтвердили високу ефективність кейсметоду (засобу усвідомлення професійних ризиків мовленнєвих помилок), контекстного навчання (чинника підвищення внутрішньої мотивації здобувачів освіти), гейміфікації та онлайн-тренажерів (інструментів автоматизації орфографічних навичок). Встановлено, що синергія цих інновацій сприяє значному підвищенню функціонального критерію ПК. Подальші дослідження доцільно зосередити на проєктуванні інтелектуально-орієнтованих цифрових інструментів, здатних забезпечувати автоматизоване формування тренувальних завдань, релевантних фаховій термінології та рівню правописної компетентності здобувачів освіти.