Перегляд за Автор "Hrudynin Borys Oleksandrovych"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організація роботи української метеорної спостережної мережі (УМСМ) на основі використання сигналів транслювальних FM-станцій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys Oleksandrovych; Відьмаченко Анатолій; Vidmachenko AnatoliyРозглядається питання про розвиток метеорної астрономії у сучасній Україні. Специфіка методів спостережень метеорів вимагає, передусім, організації мережі кореспондуючих пунктів спостережень. Для досягнення цієї мети пропонується об'єднати науково-технічні можливості організацій-учасників у вигляді Української спостережної метеорної мережі (УМСМ). УМСМ – це сукупність двох або більше постійно діючих спостережних станцій, розташованих на території України, які мають технічне та програмне забезпечення для проведення базисних та односторонніх спостережень метеорів в різних діапазонах довжин хвиль і проводить такі спостереження. УМСМ вирішує стратегічні проблеми дослідження метеорів, структури і еволюції метеорних роїв та потоків, взаємодії метеороїдів з атмосферою Землі та їх хімічного складу. Науково-технічною продукцією станцій УМСМ є результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів в різних діапазонах довжин хвиль, фундаментальних і прикладних науково-технічних досліджень. За сигнальною інформацією FM-передавачів проведено аналіз кількості сигналів, відбитих від метеорів, в залежності від їх часу життя. Отримана статистика узгоджується з раніш відомими статистиками, що є показником правильної селекції метеорів за сигналами FM-передавачів. Розроблена методика відтворення аналога амплітудно-частотної характеристики (АЧХ) за спектром сигналу FM-радіостанції. Методика використовує амплітудну модуляцію, обумовлену френелівською інтерференцією на метеорному сліді, яка призводить до втрати сигналу на виході FM -приймача при відношеннях сигнал/перешкода на його вході менших нижнього порогу частотного демодулятора. Часова послідовність сигналу FM- радіостанції, відбитого від метеора, є важливою відмінною ознакою і може бути використана для розробки алгоритму автоматичної фіксації метеорів за сигналом FM -радіостанції. Формулювання проблеми. Спостереження метеорів допомагають вирішити ряд задач сучасної астрономії та фізики як фундаментального характеру так і таких, що мають практичне значення. Усі ці знання можна отримати завдяки обробці та аналізу результатів спостережень метеорів, отриманих із застосуванням оптичних та радіолокаційних методів. Спостереження метеорів у радіодіапазоні, які базуються на ефекті відбиття радіохвиль від іонізованого сліду метеора, мають носити системний характер і проводитися за допомогою розгалуженої метеорної спостережної мережі. Матеріали і методи. Організовано роботу автоматизованого комплексу спостережень метеорів в радіодіапазоні за допомогою методу прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation), який 5 серпня 2019 року з успіхом запущено в дію. Для одержання результатів, представлених на розгляд у даній роботі, використовувалися теоретичні (аналіз наукової літератури, спеціальних праць з теорії руху космічних тіл, статистичної обробки даних) та експериментальний (використання автоматизованого комплексу спостережень метеорів в радіодіапазоні за допомогою методу прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій) методи. Результати. Проведено статистичний аналіз сигналів, отриманих від існуючих в Україні радіотрас спостережень вторгнень метеорів в атмосферу Землі. Представлено результати роботи радіотраси Глухів (Україна) – Кельце (Польща), до роботи якої автор статті має безпосереднє відношення. Висновки. Описані в роботі сучасні можливості окремих наукових установ України для виконання досліджень в області метеорної астрономії дають можливість здійснювати фундаментальні і прикладні науково-технічні дослідження метеорних явищ на високому рівні, отримувати результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів в різних діапазонах довжин хвиль.Документ Організація самостійної навчальної діяльності учнів з фізики на основі інформаційно-комунікаційних технологій(2013) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys OleksandrovychУ статті піднімається питання залучення учнів старших класів у процесі вивчення фізики до дослідницької діяльності. Висвітлюються результати багаторічних досліджень щодо систематичного використання вчителями робіт дослідницького характеру. Проводиться узагальнення підходів науковців щодо розуміння поняття «пізнавальна діяльність». Розкриваються можливості використання методу проектів з метою організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з фізики. Робиться висновок, що неодмінною умовою проектної діяльності є наявність уявлень учня про етапи проектування та кінцевий продукт діяльності. Наводяться приклади проектних завдань з фізики для учнів 11-х класів. Подаються результати виконання учнями 11-х класів проектів з фізики. Підводяться підсумки.Документ Оцінка результатів впровадження авторської моделі розвитку дослідницької компетентності учнів старших класів з фізики(ФОП Цьома С. П., 2017) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys OleksandrovychНаведено результати впровадження авторської моделі розвитку дослідницької компетентності учнів старших класів з фізики. Структура дослідницької компетентності, що лежить в основі моделі, представлена чотирма компонентами: мотиваційним, операційним, рефлексивним та технологічним.Документ Педагогічна взаємодія: вимоги в контексті особистісно орієнтованої освітньої парадигми(2014) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys OleksandrovychПроаналізовано категорію «педагогічна взаємодія». Розкрито сутність поняття «педагогічна взаємодія». Обґрунтовано визначення «педагогічної взаємодії» через систему взаємного впливу суб’єктів, залучених до спільної цілеспрямованої діяльності. Уточнюються вимоги до взаємодії в ході педагогічного процесу між учителем та учнем у контексті особистісно орієнтованої парадигми. Робиться акцент на суб’єкт-суб’єктній орієнтації стосунків між учителем та учнем. Показано, що взаємодія суб’єктів освітнього процесу являє собою єдність протилежних типів взаємозв’язку, змісту обміну та способів обміну.Документ Педагогічне моделювання як технологія розвитку дослідницької компетентності старшокласників у процесі навчання фізики(2016) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys OleksandrovychМетою статті є дослідження місця педагогічного моделювання в розробленні технології розвитку дослідницької компетентності учнів старших класів у процесі навчання фізики. Основним методом дослідження є теоретичний аналіз порушеної проблеми на основі опрацювання наукової літератури. Зроблено висновок, що використання методу моделювання для дослідження розвитку дослідницької компетентності учнів старших класів у процесі навчання фізики та розроблення відповідної технології за допомогою моделювання є доцільним, оскільки дозволяє виокремлювати в сукупності характеристик цього педагогічного явища ті з них, які цікавлять дослідника, а також досліджувати ефективність їх застосування разом із розробленими методиками.Документ Результати Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт в системі Малої академії наук України(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Грудинін Борис Олександрович; Hrudynin Borys OleksandrovychМетою статті є аналіз проблеми залучення учнів старших класів загальноосвітньої школи до дослідницької діяльності в системі Малої академії наук України. Автором використано теоретичні методи дослідження, а саме: групування та систематизація статистичних даних з метою виявлення спільного та особливого, а також встановлення загальних принципів. Результатом даної публікації став аналіз та систематизація статистичних даних щодо проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України (МАНУ) в форматі роботи відділень фізико-математичного та технічного спрямувань. На основі статистичних даних продемонстровано, що на сучасному етапі МАНУ забезпечує процес виявлення та відбору обдарованих дітей; розвиток їхніх здібностей; духовного, інтелектуального, творчого розвитку підростаючого покоління; створення умов для соціального та професійного самовизначення особистості; виховання майбутньої творчої та наукової зміни. До складу МАНУ сьогодні входять 27 регіональних територіальних відділень, які координують роботу районних і міських територіальних відділень та наукових товариств учнів. На районному та міському рівнях успішно працюють територіальні відділення – малі академії наук учнівської молоді (МАНУМ) як окремі юридичні особи, або як підрозділи навчальних закладів, визначених відповідними управліннями освіти і науки. Їх загальна кількість становить близько тисячі. Щороку в системі МАНУ працюють понад 7 тисяч наукових секцій, гуртків та інших творчих об’єднань. Наукова новизна публікації – систематизовано статистичні дані за період 2013–2017 рр. щодо роботи відділень фізико-математичного та технічного спрямувань Малої академії наук України окремо за обласними (республіканськими) центрами, містами (районними центрами) та селами (селищами міського типу). Практична значимість публікації полягає в тому, що отримані результати можуть бути використано в процесі організації позакласної роботи учнів в позашкільних закладах освіти.