Перегляд за Автор "Hobozashvili Artur"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Особливості шкільної освіти Третього Рейху
    (2023) Гобозашвілі Артур; Hobozashvili Artur
    Виявлено, що в період панування нацистів школа в структурі освіти та виховання зазнала деградації. Довгих 12 років німецька школа, яка до приходу Гітлера була еталонною в усьому світі, перетворилася на засіб пропаганди ненависті та ксенофобії. Встановлено, Гітлер вважав, що учень зможе досягти успіху в майбутній професії і як особистість загалом, якщо він буде добре ідеологічно підготовленим. Для цього перевага в навчальному процесі надавалась не освіті, а нав’язуванню школярам нацистських переконань.Виявлено, що демократичні принципи в школі зберігалися в питанні доступності освіти для дітей різних соціальних верств населення. Водночас,наголошувалась важливість «расової чистоти» та недопущення змішання арійців з іншими расами навіть у стінах школи. У тоталітарному суспільстві,як показує практика, школа відіграє величезну роль, оскільки має створювати та постійно зміцнювати основу тоталітарної системи. Сама тоталітарна система передбачає через шкільну освіту створити «нову людину», не просто віддану або лояльну до режиму, а такою, що не мислить свого існування поза рамками тоталітарного ладу. Розглянуто уніфікацію шкіл, ідеологічний вплив на зміст шкільних програм та навчальних предметів, функціонування різних типів елітних шкіл, їх відмінність і подібність. Поставивши своєю головною метою розв’язання війни за світове панування, націонал‐соціалізм із 1933 р. у сфері внутрішньої політики розпочинає моральну та психологічну підготовку до неї. Ця підготовка передбачала готовність німців не лише до участі в новій війні, а й до усвідомлення себе як «надлюдей». У цьому напрямі важливе значення відводилося виховним інститутам, зокрема й школі.
  • Документ
    Роль Гітлерюгенду у вихованні німецької молоді (1933–1945 рр.)
    (СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Гобозашвілі Артур; Hobozashvili Artur; Володимир Мокляк; Mokliak Volodymyr
    Безперечно, виховання та освіта визначаються політичними, соціальними та економічними реаліями того чи іншого суспільства. У тоталітарному суспільстві, як показує практика, виховання відіграє величезну роль, оскільки воно має створювати і постійно зміцнювати основу тоталітарної системи. Ба більше, сама тоталітарна система передбачає через виховання створити «нову людину», не просто віддану або лояльну до режиму, а таку, що є його складовою частиною, яка не мислить свого існування поза рамками тоталітарного ладу. У Радянському Союзі це мала бути «радянська людина», у Третьому рейху – «націонал‐соціалістична людина». Виявлено, що стосовно дітей, які не мають життєвого досвіду і усталених принципів, тоталітарна система Німеччини 1933– 1945 рр. застосовувала витончені виховні технології. Однією з таких технологій було залучення до Гітлерюгенду з усіма відповідними впливами на молодь. Рух Гітлерюгенд мав чотири підрозділи, структуровані за статтю та віком: «Німецька молодь» (Deutsches Jungvolk) для хлопців від 10 до 14 років; Союз молодих дівчат (Jungmädelbund) для дівчат від 10 до 14 років; Союз німецьких дівчат (Bund Deutscher Mädel або BDM) для дівчат від 14 до 18 років; «Гітлерівська молодь» (Hitlerjugend) для хлопців від 14 до 18 років. Пізніше нацисти створили добровільний підрозділ Союзу німецьких дівчат для молодих жінок віком 17–21 рік під назвою «Віра та краса».