Перегляд за Автор "Haievets Yana"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Динамічна модель процесу формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів(2015) Гаєвець Яна; Haievets YanaВ статті схарактеризовано процес набуття студентами методичної компетентності засобом окремих організаційних форм: лекцій, практичних занять, самостійної роботи й навчальних проектів, через впровадження певних педагогічних технологій; визначено їх вплив на окремі складові методичної компетентності.Документ Задачний матеріал в курсі математики 5 класу: аналіз змін(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Гаєвець Яна; Haievets YanaВ статті поданий аналіз задачного матеріалу у курсі математики 5 класу та презентовано порівняльний аналіз змісту чинних підручників з математики для 5 класу на предмет наявності достатньої кількості завдань на засвоєння алгебраїчного методу розв’язування задач.Документ Математична компетентність здобувачів початкової освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Гаєвець Яна; Haievets YanaСтаття присвячена проблемі формування математичної компетентності здобувачів початкової освіти Нової української школи. У дослідженні представлено порівняльний аналіз визначення поняття «математична компетентність», її структури та особливостей її формування у працях видатних вчених, методистів, нормативних документах. У процесі роботи було використано комплекс теоретичних методів дослідження: аналіз наукової, науково-методичної літератури, синтез, систематизація, узагальнення та порівняння. На основі даного аналізу визначено математичну компетентність як складну (інтегративну) властивість особистості, що включає математичні знання, уміння, навички, досвід математичної діяльності, які обумовлені готовністю, прагненням і здатністю розв’язувати проблемні завдання, що виникають в реальних життєвих ситуаціях і потребують використання математичних методів. Розуміючи математичну компетент- ність, як складне утворення, виділено її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісний. Причому формування кожного компоненту вимагає окремого підходу, правильно підібраної системи навчальних завдань. Так формування мотиваційно- ціннісного компоненту здійснюється через забезпечення позитивного ціннісного ставлення до вивчення математики, розвиток пізнавального інтересу та прагнення до саморозвитку. Основою когнітивного компоненту виступає розуміння основних математичних понять, регламентованих змістом навчального матеріалу програми. Формуванню діяльнісного компоненту сприяє створення оптимальних умов для формування системи математичних умінь, які допомагають учням ефективно знаходити шляхи розв’язання завдань. У статті зазначено, що нові виклики сьогодення безпосередньо впливають на процес формування математичної компетентності учнів початкової школи, дають поштовх до усвідомлення вчителем необхідності застосування інструментів дистанційного навчання, свідомого та обґрунтованого використання інтернет-сервісів на уроках математики.Документ Методична компетентність вчителя початкових класів: компоненти системи(2013) Гаєвець Яна; Haievets YanaВ статті представлено зміст методичної компетентності вчителя як інтегральної багаторівневої професійної характеристики його особистості, визначено основну мету професійної підготовки через набуття майбутнім вчителем методичної компетентності, проаналізовано структуру методичної компетентності вчителя через систему взаємообумовлених компонентів та презентовано власне розуміння структури методичної компетентності вчителя початкових класів у навчанні математики молодших школярів як композиції мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивно-творчого компонентів.Документ Проблемно-модульне навчання як технологія формування методичної компетентності майбутніх учителів у навчанні учнів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Гаєвець Яна; Haievets YanaФормулювання проблеми. У статті розглянуто можливості використання технології проблемно-модульного навчання під час формування методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи у навчанні учнів математики. У статті презентовано робочу програму курсу «Методика викладання математичної освітньої галузі» для підготовки бакалаврів спеціальності 013 Початкова освіта, розроблену на основі модульного та компетентнісного підходах. Визначено напрямки впровадження технології проблемного навчання під час планування проблемних лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів та розробки навчальних проектів. Матеріали і методи. Використано теоретичний аналіз наукових джерел та узагальнення отриманої інформації для виявлення і обґрунтування можливостей використання технології проблемно-модульного навчання, спостереження за процесом професійної підготовки майбутніх учителів до навчання учнів математики. Для діагностики рівнів сформованості методичної компетентності за мотиваційним критерієм студентам 4 курсу факультету початкового навчання (168 респондентів) було запропоновано анкетування, мета якого полягає у вияві прагнень майбутніх учителів до досконалої роботи з навчання учнів математики. Використано аналіз та узагальнення одержаних даних. Результати. На основі кількісних і якісних показників було проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів анкетування студентів на початку та вкінці вивчення навчальної дисципліни. Проведений аналіз результатів анкетування за мотиваційним критерієм в контрольних та експериментальних групах свідчить про результативність упровадження в процес підготовки майбутніх учителів початкової школи технології проблемно-модульного навчання. Висновки. В досліджені запропоновано програму курсу «Методика викладання математичної освітньої галузі», метою якого є формування методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи у навчанні учнів математики, схеми проблемної лекції та практичного заняття.Документ Розвиток числової лінії в курсі математики закладів загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha Mykolaivna; Гаєвець Яна; Haievets Yana; Каплун Вікторія; Kaplun ViktoriiaФормулювання проблеми. Числова лінія є однією з важливих змістових ліній у курсі математики ЗСО, її розвиток починається у 1 класі початкової школи і продовжується в курсі математики базової та старшої школи. Знання учнів про числа та уміння ними оперувати складає підґрунтя до формування математичної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Матеріали і методи. У статті зроблено стислий огляд розвитку числової лінії у початковому курсі математики та у курсі математики базової середньої школи на основі теоретичного аналізу наукових джерел, чинних навчальних програм з математики початкової та базової середньої шкіл, підручників з математики (алгебри) для 1-8 класів. Отриману інформацію узагальнено для визначення рівня обґрунтування розширення поняття числа у підручниках. Досліджено особливості опрацювання числової лінії в початковій та базовій середній школі у зв’язку з оновленим нормативним забезпеченням математичної освіти. Результати. Зазначено, що розвиток змістової лінії «Числа» в курсі математики відбувається в такій послідовності: натуральні числа, невід’ємні дробові числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа, що відрізняється від шляху класичного розширення числових множин: натуральні числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа. З’ясовано, що в підручниках методики введення натуральних, цілих та раціональних чисел співпадають, методики введення ірраціональних та дійсних чисел відрізняються. Висновки. Введення нових числових множин в курсі математики базової середньої школи здійснюється на основі поняття розширення алгебраїчних систем. На думку авторів, чинна навчальна програма з математики базової середньої школи містить певні недоліки, необхідно ввести деякі корективи у подання змістової лінії «Числа» у програмі з математики, зокрема, дещо розвантажити числову лінію в 6-му класі, а у 8-му класі більше приділяти уваги властивостям ірраціональних та дійсних чисел.