Перегляд за Автор "Dolynna Anna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання(2025) Долинна Анна; Dolynna AnnaУ статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку моральноетичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання, що стало однією з провідних форм організації освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах цифровізації та суспільних трансформацій. З’ясовано, що моральноетична культура майбутнього вчителя історії є інтегральною характеристикою особистості, яка поєднує систему моральних цінностей, моральну свідомість, етичну поведінку, професійну відповідальність, здатність до рефлексії та дотримання принципів академічної доброчесності. Визначено, що специфіка професійної діяльності вчителя історії полягає у роботі з ціннісно насиченим змістом, історичною пам’яттю, суперечливими подіями минулого та формуванням громадянської позиції учнів, що посилює значення морально-етичного компоненту його професійної підготовки. Проаналізовано потенціал змішаного навчання для розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії, зокрема через використання цифрових платформ, онлайн-дискусій, проєктної діяльності, електронних освітніх ресурсів, віртуальних музеїв і джерел, а також виявлено ризики, пов’язані з анонімністю цифрового середовища, інформаційними маніпуляціями, зниженням якості міжособистісної взаємодії та порушенням норм академічної доброчесності. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання: інтеграцію морально-етичної проблематики в зміст фахових дисциплін, організацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії, створення морально безпечного цифрового освітнього середовища, використання рефлексивних та проблемнопошукових методів, системну підтримку ціннісного самовизначення студентів. Зроблено висновок, що змішане навчання не лише змінює технологічні умови професійної підготовки, а й актуалізує потребу в цілеспрямованому розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії як важливої складової його професійної компетентності.Документ Практикоцентрований підхід у професійній підготовці фахівців психономічного профілю: проблемно-орієнтоване навчання та клінічний супервізоринг(2025) Долинна Анна; Dolynna AnnaУ статті розкрито актуальність практикоцентрованого підходу у професійній підготовці фахівців психономічного профілю в умовах зростання психологічних, соціальних і гуманітарних викликів. Особливу увагу приділено проблемно-орієнтованому навчанню та клінічному супервізорингу як ефективним інструментам поєднання теоретичних знань із реальними професійними практиками. Проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних дослідників, які доводять, що використання PBL-методів і системної супервізії сприяє розвитку професійного мислення, етичної відповідальності, рефлексивності та психологічної стійкості майбутніх фахівців. Підкреслено, що практикоцентроване навчання забезпечує формування готовності до роботи в кризових і посткризових умовах, підвищує якість професійної підготовки та конкурентоспроможність випускників психономічних спеціальностей. Обґрунтовано значення клінічного супервізорингу як обов’язкового компонента практикоцентрованої підготовки фахівців психономічного профілю в контексті проблемно-орієнтованого навчання. Показано, що поєднання аналізу реальних професійних кейсів із супервізійним супроводом забезпечує ефективну інтеграцію теоретичних знань і практичного досвіду, розвиток клінічного мислення, професійної рефлексії та відповідальності за прийняті рішення. Доведено, що клінічний супервізоринг виконує навчально-корекційну, рефлексивну й етичну функції, створюючи безпечні умови для професійного становлення майбутніх і підтримки практикуючих фахівців. Зроблено висновок, що включення супервізії в проблемно-орієнтоване навчання підвищує якість професійної підготовки та сприяє формуванню етично відповідальних і життєстійких спеціалістів, здатних працювати в умовах складних соціальних і психологічних викликів. Підкреслено значущість практикоцентрованого підходу як провідної умови ефективної професійної підготовки фахівців психономічного профілю. Доведено, що проблемно-орієнтоване навчання сприяє розвитку клінічного мислення, аналітичних умінь і здатності до прийняття відповідальних професійних рішень у складних, зокрема кризових і посткризових, ситуаціях. Клінічний супервізоринг розглянуто як обов’язковий компонент практикоцентрованої підготовки, що виконує навчальну, рефлексивну, корекційну та етичну функції й забезпечує безпечні умови професійного становлення та підтримки фахівців. Узагальнення українського й зарубіжного (передусім американського) досвіду підтверджує доцільність інституалізації клінічного супервізорингу в освітніх програмах як стратегічного ресурсу модернізації вищої освіти та підвищення професійної готовності випускників до сучасних викликів.