Перегляд за Автор "Chzhan Yin"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Змістові компоненти формування етнонаціонального виконавського стилю майбутніх учителів музики та хореографії з КНР у ВНЗ України(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Чжан Їн; Chzhan YinУ статті доведена унікальність музично-хореографічної освіти, що розглянута на етнонаціональному виконавському стилі майбутніх учителів музики та хореографії з КНР і його змістових компонентах, які розкривають «автопортрет» виконавської хореографічної школи. Зазначено, що формування етнонаціонального виконавського стилю майбутніх учителів музики й хореографії з КНР спрямоване на збереження та відтворення духовної культури й національних особливостей народу з метою трансформації духовно-морального потенціалу та якостей особистості. Процес опанування етнонаціональним виконавським стилем майбутнім фахівцем музичнохореографічної справи невід’ємний від розвитку етноорієнтованої музично-естетичної свідомості, якою стає «рухомовна свідомість», що виникає в контексті етнічної традиції певної країни.Документ Формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чжан Їнь; Chzhan YinУ дисертації представлено результати дослідження процесу формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально- виховному середовищі дитячої музичної школи. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція», «культура», «полікультурність», «полікультурна освіта». З’ясовано, що закономірною особливістю розвитку сучасної світової спільноти є зближення країн та нородів. Глобалзація ставить перед освітою завдання підготовки молоді до життя в умовах багатонаціонального та полікультурного середовища, формування компетенції, спілкування і співробітництва з людьми різних національностей, рас та віросповідань. Внаслідок цього, одне із найважливіших завдань сучасної освіти полягає у формуванні полікультурних компетентностей школярів. Можливості формування полікультурних компетентностей підлітків стаошого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи визначаються самою її специфікою: направленістю навчального процесу на засвоєння особливостей художньої культури свого та інших етносів за допомогою організації спільної музичної діяльності учнів, що мають культурні відмінності, до якої також можуть бути залучені викладачі, батьки та інші члени сімей учнів. При цьому, взаємодія суб’єктів творчості відбувається в умовах навчальних занять, концертних виступів, репетицій, а також у сфері позанавчального спілкування та культурно-просвітницької діяльності музичної школи. З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття, в роботі запропоновано його авторське визначення. Полікультурні компетентності підлітків старшого віку – це інтелектуально-утворююча системна компетенція, яка включає їхнє знання і розуміння законів, способів життєдіяльності та розвитку полікультурного світу, вміння толерантно сприймати соціальні та культурні відмінності, а також практичні навички рефлексії, емпатії, культури поведінки та особистісного саморозвитку в полікультурному середовищі. Розроблено структуру полікультурних компетентностей підлітків старшого віку у єдності мотиваційного, когнітивно-операційного та персонального компонентів. Доведено, що процес формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи забезпечують принципи: природовідповідності, гуманізації, цілісності, куьтуровідповідності, діалогу. Принцип природовідповідності має стратегічний характер, без нього не можна обійтися на сучасному етапі розвитку суспільства. Як мета принцип він сприймається саме зараз, у добу полікультурних викликів, зростання техногенного мислення, кризи духовно-моральних уявлень у суспільстві, добу серйозних філософських пошуків духовних орієнтирів у вихованні людини. Даний принцип спонукає до гармонійного, цілісного, екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому колективному володінні логічним і образним мисленням, яке може дати людині комплексну картину світу та стати інструментом вирішення глобальних проблем у період переходу до сталого розвитку суспільства. Принцип гуманізації передбачає своєрідний стиль взаємовідносин між педагогами та дітьми, заснований на повазі до їх особистості, турботі про життя і здоров’я, демократичності та свободі. Йдеться не лише про декларовані позиції, а про побудову реальних стосунків, які базуються, з одного боку, на свободі дитини у виборі вчителя, а з іншого – на бажанні вчителя бути значущим для учнів. Принцип цілісності знаходить своє вираження у визначенні правильного співвідношення знань, умінь та навичок у єдину систему уявлень про світ та способи його зміни, у гармонічному поєднанні процесу навчання та розвитку. Принцип культуровідповідності забезпечує нерозривний взаємозв’язок освіти і культурної спадщини людства та свого народу, особливо з визнанням загальнолюдського багатства в галузі духовної та матеріальної культури, специфіки розвитку та становлення національної культури і її зв’язок із загальнолюдською культурою; знання історії свого народу, його культурної самобутності; забезпечення духовної єдності та наступності поколінь. Даний принцип вимагає залучення учнів до загальнолюдських культурних цінностей, враховується їх престиж. Принцип діалогу є формою етнокультурної взаємодії, що веде до взаєморозуміння і взаємоповаги між представниками різних етнічних спільнот і сприяє їх внутрішньому збагаченню. Щоб вести діалог, людина повинна знати і розуміти культуру, вона має бути в ній укоріненою. Його основне завдання - створити функціонуючу основу для взаємодії різних культур. Специфічним принципом, який ми розглядаємо в контексті міжетнічних взаємодій, є повага і визнання всіх етнічних культур у світовій культурній системі. Діалог між культурами може виникнути лише тоді, коли нове створюється без руйнування старого, шукаючи взаєморозуміння та визнання відносної істини інших культур. Проведене дослідження стало основою для визначення педагогічних умов формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи. Обираючи першу педагогічну умову – «Впровадження методики розвитку умінь міжособистісної взаємодії підлітків у полікультурному середовищі дитячої музичної школи» - ми брали до уваги те, що полікультурне освітнє середовище ДМШ сприяє формуванню в учнів системи знань про різні культури, розвивається мотивація до подальшого ознайомлення та взаємодії з їх носіями, виявляються різноманітні емоції і почуття, формується позитивне ставлення до різних культур, встановлюються міжособистісні зв’язки та відносини у багатонаціональному учнівському колективі. Вміння міжособистісної взаємодії підлітків у полікультурному середовищі дитячої музичної школи ми трактуємо як засвоєні учнями способи виконання дій, володіння якими забезпечує позитивне сприйняття художньої культури різних народів, встановлення толерантних відносин у багатонаціональному учнівському колективі та досягнення результативності у спільній художньо-творчій діяльності з засвоєння культури свого та інших етносів. Визначаючи другу педагогічну умову – «Реалізація толерантного підходу в процесі формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи» ми враховували, що освітня діяльність з реалізації толерантного підходу в процесі формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи спрямована на: готовність та здатність учасників освітнього процесу чути та поважати думку інших та взаємодіяти з ними на основі згоди; прийняття всіх людей незалежно від їх віку, статі, національності, статусу, особливостей психічного та фізичного розвитку; повагу та визнання рівності, відмову від домінування, зведення різноманіття до одноманітності або до визнання переважання якоїсь однієї точки зору; визнання різноманіття та багатовимірності людської культури, норм, вірувань. Третя педагогічна умова - «Застосування ігрових технологій в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи як засобу формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку», поєднуючи діяльнісний та інформаційний аспекти, давала можливість виявити та подолати комунікативні проблеми в учнів, оволодіти стратегіями досягнення полікультурних компетентностей, спрямованих на поповнення знань про культурну унікальність представників різних етнічних спільнот, сприяло розвитку в підлітків толерантності та емпатії, опануванню соціокультурними знаннями, вміннями та навичками ефективної міжкультурної взаємодії. Формами реалізації обраних педагогічних умов виступили: інноваційна програма «Діалог культур»; сімейний клуб «Мрія»; тематичні уроки-диспути «думка учасників», «думка колег», «думка критиків», «думка глядачів і слухачів»; секрети старовинної скрині; конкурс творчих робіт «Народне мистецтво крізь час»; конкурс виконавської майстерності національної музики; фестивалі сімейної національної творчості; фольклорні свята; творчі зустрічі «У нас в гостях»; звітні концерти учнів і творчих колективів; участь у всеукраїнських та регіональних національних святах і фестивалях; креативні форми освоєння нових знань (творчі поїздки, зустрічі з цікавими людьми, збирання справжніх предметів старовини); ігрові технології: ігри (навчальні, рольові, аутентичні), вправи-тренінги (ігрові, психогімнастичні). Важливе місце належало методам полікультурного діалогу; включення учнів до мобільних різнонаціональних, різновікових творчих колективів; самоаналізу та взаємооцінки. До засобів належали: навчальні посібники; навчальні програми; технічне устаткування (комп’ютери, презентаційне обладнання); тематичний план роботи інноваційної програми «Діалог культур», необхідні для формування досліджуваного феномену в учнів старцюго підліткового віку. Розроблено схематичну модель означеного процесу, яка включає: постановку мети дослідження; принципи; компоненти досліджуваного феномену (мотиваційний, когнітивно-операційний, персональний); етапи формування полікультурних компетентностей в учнів (теоретико- аналітичний, освітньо-організаційний, підсумково-результативний); критерії та рівні сформованості досдіжуваного утворення; педагогічні умови формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи; форми, методи та засоби формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі ДМШ, які сприятимуть ефективності зазначеного процесу. Експериментальне дослідження формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для здійснення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, що складався з наступних критеріїв та показників: мотиваційно- ціннісний з показниками (ставлення до майбутньої суспільно-корисної діяльності в полікультурному середовищі як до цінності; інтерес до інших культур та їх носіїв; психологічна готовність до міжкультурної взаємодії); когнітивно-діяльнісний, який розкривається за показниками (позитивне сприйняття знань та художніх цінностей різних культур, ініціатива та самостійність в їх засвоєнні; усвідомлення принципів толерантності як пріоритетних у процесі міжкультурної взаємодії; здатність вступати в міжкультурну комунікацію, здійснювати активну взаємодію з представниками різних культур); особистісно-поведінковий який забезпечується показниками (емпатія; рефлексія власної діяльності і поведінки; позитивна етнічна ідентичність). На підставі зазначених критеріїв визначено рівні сформованості полікультурних компетентностей в учнів: високий (оптимальний), достатній (допустимий), середній (задовільний) та низький (критичний). Формувальний експеримент, кількісна та якісна обробка його результатів дозволили підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи. Отже, вперше у вітчизняній педагогічній науці здійснено цілісне дослідження формування полікультурних компетентностей підлітків старшого віку в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи, а саме: виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми; розроблено структурні компоненти полікультурних компетентностей учнів старшого підліткового віку у єдності мотиваційного, когнітивно-операційного та персонального компонентів; обґрунтовано методику формування досліджуваних компетентностей у складі принципів, педагогічних умов, форм, засобів і методів. Експериментально перевірено ефективність методики формування означеного процесу.Документ Формування полікультурної компетентності учнів в умовах дитячої музичної школи(2023) Бірюкова Лариса Анатоліївна; Biriukova Larysa Anatoliivna; Чжан Їнь; Chzhan YinУ статті зосереджено увагу на необхідності впровадження в навчальний процес дитячої музичної школи механізмів формування полікультурної компетентності учнів. Встановлено, що полікультурна компетентність це інтегративна якість особистості, це сума знань, умінь, навичок, інтересів,мотивів, цінностей, досвіду, це продуктивна співпраця засвоєння відомостей про світову культуру та традиції свого народу. Розкрито сутність та структуру творчого уроку як основної форми навчальної організації співпраці педагога та учня. Доведено, що суспільні вимоги музичного розвитку учнів в умовах дитячої музичної школи обумовлюють створення моделі алгоритмізованих дій для досягнення навчальної мети за логічноюпослідовністю навчальних завдань. З’ясовано необхідність розвитку полікультурної компетентності учнів у спільній музично‐творчій діяльності з педагогом за потребою мріяти, діяти, жити та творчо спілкуватися у культурному світопросторі. Здійснено аналіз основних досліджень з проблем розвитку креативності учнів, як складової полікультурної компетентності.Встановлено, що креативність сприятиме підвищенню рівня вимог сучасного суспільства до музичної діяльності учнів, створення механізмів розвитку естетичних поглядів, націлених на збагачення духовності молодого покоління.