Перегляд за Автор "Borodina Oksana"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Застосування інноваційного обладнання (AirTrack, AirRoll) у підготовці акробатів: методичний аналіз і тренерський досвід(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Шевченко Олексій; Кафтанова Тетяна; Borodina Oksana; Shevchenko Oleksii; Kaftanova TetianaСучасний розвиток дитячо-юнацького спорту, зокрема спортивної акробатики, потребує підвищеної уваги до безпечності та ефективності тренувального процесу на етапі початкової підготовки. Організм дітей у цей період характеризується функціональною незрілістю опорно-рухового апарату, що підвищує ризик травм при виконанні складнокоординаційних вправ. Актуальним є застосування інноваційних технічних засобів, здатних регулювати механічні характеристики опори та амортизаційні властивості поверхні, створюючи оптимальні умови для розвитку рухових навичок. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка доцільності використання надувних конструкцій AirTrack та AirRoll у підготовці 40 юних акробатів, а також оцінка ставлення тренерів до їх застосування. Використовувалися методи аналізу науково-методичної літератури, порівняння показників виконання акробатичних вправ (група А – стандартний мат, група B – AirTrack/AirRoll) та соціологічного опитування тренерів (n = 28). Результати показали, що використання AirTrack і AirRoll підвищує пропріоцептивну точність на 28,1%, зменшує кількість технічних помилок на 34,8% та скорочує час серії вправ на 9,7%. Більшість тренерів позитивно оцінюють ефективність обладнання: 75% – батут для розвитку фізичної підготовки, 87,5% – для спритності, 87,5% – AirTrack і AirRoll для підвищення технічної майстерності. Практичне застосування обмежене матеріально-технічними бар’єрами (50-62,5%) та недостатньою методичною підготовленістю тренерів (37,5%). Надувні поверхні знижують ударне навантаження на 20-30%, дозволяють виконувати серійні елементи без надмірних витрат енергії та формують раціональну техніку. Психологічний ефект проявляється у підвищенні впевненості, зменшенні страху падіння та створенні сприятливого емоційного середовища. Дані свідчать про доцільність інтеграції інноваційного обладнання у підготовку юних акробатів і формують основу для розроблення методичних рекомендацій та подальших педагогічних експериментів для підвищення технічної майстерності та безпеки тренувального процесу.Документ Розвиток координаційних здібностей здобувачів вищої освіти спеціальності «Фізична культура і спорт» засобами батутної підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Шевченко Олексій; Borodina Oksana; Shevchenko OleksiiУ статті досліджено проблему розвитку координаційних здібностей здобувачів вищої освіти спеціальності «Фізична культура і спорт» у процесі професійної підготовки. Обґрунтовано актуальність підвищення рівня координаційної підготовленості як чинника ефективного оволодіння складнокоординаційними руховими діями. Визначено необхідність пошуку педагогічно доцільних засобів удосконалення просторової орієнтації, рівноваги та узгодженості рухів. Акцентовано увагу на потенціалі батутної підготовки як засобу, що створює умови зміненої опори та підвищені вимоги до сенсомоторної регуляції рухів. Метою дослідження було обґрунтувати ефективність застосування засобів батутної підготовки у розвитку координаційних здібностей здобувачів вищої освіти. Використано методи аналізу й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічного експерименту, педагогічного тестування та математичної статистики. У дослідженні брали участь здобувачі вищої освіти, розподілені на контрольну та експериментальну групи. В експериментальній групі застосовано методику з використанням вправ батутної підготовки, спрямованих на розвиток рівноваги, просторового орієнтування та координації рухів. Оцінювання здійснювалося за допомогою комплексу тестів, зокрема проб Бондаревського, вправ із перекидами та завдань на утримання рівноваги. Результати засвідчили статистично значуще покращення показників координаційних здібностей у експериментальній групі (p<0,05), насамперед у показниках динамічної рівноваги, просторового орієнтування та узгодженості рухових дій. Встановлено диференційований характер впливу: найбільш чутливими є показники, пов’язані зі зміною положення тіла у просторі, тоді як окремі вестибулярні функції демонструють меншу динаміку. Отримані результати підтверджують ефективність використання засобів батутної підготовки та доцільність їх інтеграції у систему професійної підготовки майбутніх фахівців.Документ Соціально-комунікативна функція ігрових видів спорту в освітньому процесі ЗВО(2026) Бородіна Оксана; Borodina Oksana; Гусаревич Олександр; Husarevych Oleksandr; Бурковський Валентин; Burkovskyi Valentyn; Усатенко Олексій; Usatenko Oleksii; Варивода Олександр; Varyvoda OleksandrУ статті досліджується вплив ігрових видів спорту на розвиток соціально-комунікативних компетентностей студентів закладів вищої освіти. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних концепцій соціального навчання та структурних особливостей ігрових видів спорту дозволив виділити ключові механізми формування комунікативних навичок: моделювання та ротацію соціальних ролей, немедійоване навчання у реальних ігрових ситуаціях, отримання емоційного зворотного зв’язку, формування довіри та групової ідентичності, а також тренування вербальних і невербальних каналів комунікації. У межах експериментального дослідження 60 студентів факультету фізичного виховання і спорту пройшли цикл із 10 колективних ігрових тренувань. Результати показали підвищення загального рівня комунікативних навичок на 28%, причому найвищий приріст спостерігався у формуванні довіри та групової ідентичності (+33%). На основі отриманих даних запропоновано методику впровадження ігрових вправ в освітній процес, яка поєднує фізичну активність з навчально-виховними завданнями та передбачає дотримання принципів релевантності меті, психологічної безпеки, рефлексії, ротації ролей та інтеграції фізичного й вербального компонентів. Встановлено, що систематичне використання колективних ігрових вправ сприяє розвитку емоційного інтелекту, здатності до співпраці, лідерських якостей, адаптивності та ефективної міжособистісної взаємодії. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні результатів у навчальні програми фізичного виховання, організації тренінгів з командоутворення та формуванні здоров’язбережувального освітнього середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності конкретних програм ігрових вправ у різних групах студентів і визначенням оптимальної структури вправ для розвитку соціально-комунікативних компетентностей.Документ Інноваційні технології як чинник модернізації системи фізичного виховання у ЗВО(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Гусаревич Олександр; Бурковський Валентин; Усатенко Олексій; Варивода Олександр; Borodina Oksana; Husarevych Oleksandr; Burkovskyi Valentyn; Usatenko Oleksii; Varyvoda OleksandrУ статті досліджується роль інноваційних технологій як чинника модернізації системи фізичного виховання у ЗВО. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою підвищення рухової активності, мотивації та загального фізичного стану студентів у контексті сучасних освітніх стандартів та Європейської рамки ключових компетентностей. Мета роботи полягала у оцінюванні ефективності інтеграції цифрових інструментів, фітнес-додатків, трекерів активності, інтерактивних вправ та методів самоконтролю у заняття з фізичного виховання студентів. Педагогічний експеримент проводився за участю 30 студентів 1-2 курсів факультету фізичного виховання і спорту. Учасники були розподілені на контрольну групу, яка займалася за традиційною програмою, та експериментальну групу, яка протягом шести тижнів застосовувала інноваційні технології під час занять. Основні показники, що оцінювалися до та після експерименту, включали середню кількість кроків за день, фізичну підготовленість (тест Руф’є, згинання-розгинання рук, планка) та мотивацію до занять фізичною культурою за шкалою Лайкерта. Результати показали суттєве покращення рухової активності, фізичної підготовленості та мотивації студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Середня кількість кроків у ЕГ зросла на 21,6 %, кількість повторень згинання-розгинання рук – на 24,8 %, час утримання планки – на 29,2 %, а показник мотивації – на 35,5 %. Це підтверджує ефективність інноваційних технологій у стимулюванні студентів до активного способу життя та формуванні ключових компетентностей, передбачених стандартами вищої освіти. Дослідження підкреслює практичну значущість інтеграції цифрових та інтерактивних засобів у програми фізичного виховання у ЗВО. Подальші наукові дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокового впливу таких технологій, їх ефективності для студентів різних спеціальностей та розробку методичних рекомендацій для використання у традиційних, дистанційних та змішаних формах навчання.