Дисертації та автореферати
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Дисертації та автореферати за Автор "Bilan Anna Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку освітньої сфери(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Білан Анна Олександрівна; Bilan Anna OleksandrivnaДисертаційне дослідження присвячене розробленню теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо реалізації стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку освітньої сфери на рівні територіальних громад, регіонів та держави. Для досягнення мети дослідження здійснено комплексний аналіз наукових праць, міжнародного досвіду, стратегічних та планувальних документів загальнодержавного та регіонального рівня, визначено особливості й тенденції соціально-економічного розвитку освітньої сфери. Розглянуто та проаналізовано наявні підходи до визначення категорій «розвиток» та «соціально-економічний розвиток», уточнено їх взаємозв’язок. Зважаючи на те, що в основу процесу розвитку освітньої сфери покладено її соціально-економічні властивості, які вона набуває внаслідок ефективної діяльності, спрямованої на отримання соціального та економічного ефектів, сформовано власне розуміння поняття «соціально-економічний розвиток» у контексті його застосування в освітній сфері, що розкриває сутність, характер та значення її розвитку. Категорія «соціально-економічний розвиток освітньої сфери» представлена як цілеспрямована, прогнозована, обмежена в часі, керована зміна стану всіх або окремих складових елементів сфери суспільних відносин, що пов’язані з наданням послуг у сфері освіти, яка викликає їх новий якісний стан, що відображається у зміні структури такої системи або форми її функціонування, відбувається внаслідок трансформації, модернізації, оптимізації, розширення, створення або зникнення його окремих структурних елементів або підсистем, спрямована на покращення соціальної складової для всіх суб’єктів, що охоплені такими суспільними відносинами, та сприяє зростанню економічних показників на одному або всіх рівнях (місцевий, регіональний, державний). Уточнення поняття «розвиток» та розширення поняття «соціально-економічний розвиток» складає основу подальшої конкретизації критеріїв та класифікації показників для оцінки ефективності функціонування освітньої сфери. Основоположним для соціально-економічного розвитку є ефективне планування та якісна реалізація завдань, визначених у стратегічних документах, прийняття ефективних управлінських рішень як на державному, так і на регіональному рівні, їх системність та узгодженість з попередніми документами та між собою. За результатами проведеного аналізу встановлено, що у стратегічних документах відслідковується наступність і системність державної та регіональної політики, проте наявні випадки недостатньої узгодженості й послідовності визначених цілей, завдань, заходів та індикаторів їх реалізації. Проведений аналіз стану соціально-економічного розвитку освітньої сфери свідчить про те, що підходи до формування та реалізації стратегічних напрямів розвитку освітньої сфери потребують перегляду, а інструменти і механізми - подальшого вдосконалення. Виявлені проблемні питання розвитку освіти в сільській місцевості та недостатній рівень задоволення соціально-економічних потреб мешканців сільських громад зумовлюють потребу розширення напрямів розвитку сільських територій, упровадження економічно-ефективних механізмів з відображенням їх у змісті завдань і заходів державних програм і стратегій. За результатами аналізу внутрішньої ефективності освіти в Сумській області на прикладі закладів загальної середньої освіти встановлено, що окремі показники не задовольняють умові соціально-економічної нормалі, внаслідок чого не забезпечується ефективне функціонування освітньої сфери на рівні повної загальної середньої освіти, що в подальшому може мати негативні наслідки, оскільки освітня галузь є джерелом формування робочої сили для решти галузей економіки. Витрати на освіту відіграють важливу роль у впливі на економічне зростання. Дослідження державної політики України та інших країн свідчить, що вплив держави і освітньої сфери є двостороннім. З урахуванням сучасних тенденцій і викликів, ключових стратегічних орієнтирів запропоновано для оцінки соціально-економічної ефективності освітньої сфери додатково застосовувати окрему групу техніко-технологічних чинників, що мають значний вплив на її розвиток. У роботі обґрунтовано потребу використання в системі оцінки ефективності такого розвитку критерію «доцільності», оскільки саме його показники відображають ступінь охоплення освітньою сферою суспільних потреб та удосконалено перелік показників, за якими здійснюватиметься така оцінка. Водночас розширено напрями впливу якості освіти на соціально-економічний розвиток суспільства, зокрема в частині забезпечення відповідного рівня загального інтелектуального розвитку населення як чинника економічного розвитку територій. Обґрунтовано використання комплексного підходу до вирішення зумовлених обмеженими фінансовими ресурсами проблемних питань щодо створення умов задоволення соціально-економічних потреб населення. У роботі враховано передбачені в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки очікувані показники реалізації стратегічного напряму щодо створення умов для фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету соціальними закладами. Показники на 2023 рік визначені на рівні 100% для шкіл, закладів первинної та вторинної медичної допомоги, ЦНАП та 95% для інших закладів, на 2027 рік прогнозоване цільове значення цих показників має досягти 100%. Зазначене зумовлює доцільність використання незадіяних ними приміщень (будівель) для створення умов задоволення соціально-економічних потреб мешканців громади, що сприятиме оптимізації витрат з бюджету територіальної громади та підвищенню рівня надання соціально-економічних послуг. На основі логічних узагальнень змісту стратегічних і планувальних документів, практичного досвіду, результатів проведених опитувань визначено потребу подальшого розвитку стратегічного напряму, що передбачає рівномірний розвиток сільських та міських територій, забезпечення доступу до високоякісної соціальної інфраструктури, яка є основою формування людського розвитку та економічного зростання, незалежно від типу місцевості та віддаленості. Проаналізовано демографічну ситуацію в Сумській області протягом 2018¬2021 років та частку дітей шкільного віку й учнів, які здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, обґрунтовано необхідність оптимізації мережі закладів освіти для підвищення рівня якості наданих послуг. Встановлено, що кількість населення й мережа закладів освіти безпосередньо пов’язані з соціально- економічним розвитком територіальних громад, регіону та країни в цілому. Визначено роль якісного обліку всіх дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають на території громади, прийняття рішень про закріплення території та формування економічно ефективної мережі закладів освіти в забезпеченні права на здобуття обов’язкової освіти та економічному розвитку територій. Обґрунтовано потребу розмежування політики розвитку сільських і міських шкіл, застосування стратегічно релевантного територіального підходу до формування мережі закладів освіти, використання даних про неї як індикатора соціально-економічного розвитку освітньої сфери. За результатами аналізу інструментарію формування ефективної освітньої мережі в контексті реалізації стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку освітньої сфери виявлено потребу його розвитку та вдосконалення, впровадження нових підходів до застосування. Забезпечення об’єктивного розподілу території обслуговування між закладами освіти, а також безперервна взаємодія структурного підрозділу, відповідального за створення та постійне оновлення реєстру, з іншими суб’єктами, що володіють інформацією про дітей шкільного віку, які проживають на території громади, є основою для формування державної політики у сфері освіти, забезпечення державних гарантій, справедливого та ефективного розподілу освітньої субвенції, розвитку соціальної інфраструктури для задоволення соціально-економічних потреб, створення економічно ефективної мережі закладів освіти. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню сферу є пріоритетним напрямом політики не тільки в Україні, а й в інших країнах з різним рівнем розвитку. Інформатизація та цифровізація галузей є стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку галузей, що відображається у стратегічних документах загальнодержавного на регіонального значення. Результати проведених досліджень підтвердили, що забезпечення сучасною комп’ютерною технікою, своєчасне оновлення матеріально-технічної бази та створення умов доступу до мережі Інтернет лежить в основі надання якісних освітніх послуг і вирішення проблемних питань задоволення соціально- економічних потреб населення. Результати дослідження обґрунтовують необхідність врахування й реалізації цього орієнтиру у стратегічних напрямах соціально-економічного розвитку сфери освіти. Проведений аналіз наслідків впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на функціонування закладів освіти, як складової соціальної інфраструктури, виявив ключові проблеми, що обґрунтовує необхідність формування нового підходу до надання соціально-економічних послуг для задоволення потреб населення сільських, віддалених, малорозвинених територій. Результати опитувань стейкхолдерів (представників органів місцевого самоврядування та мешканців сільських громад Сумської області) підтвердили, що функціонування локацій техніко-технологічної підтримки є економічно-ефективним для територіальних громад, оскільки дозволяє мінімізувати витрати й досягти максимально можливого результату в частині задоволення соціально-економічних потреб населення. З метою підвищення об’єктивності та справедливості фінансування загальної середньої освіти вдосконалено механізм розрахунку обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом обчислення розрахункової наповнюваності класів учнями окремо для шкіл, розташованих у сільській місцевості та окремо для міських шкіл, а також урахування актуальної інформації про фактичну кількість дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають у межах територіальної громади, що є потенційними споживачами освітніх послуг за рівнем повної загальної середньої освіти. З метою забезпечення можливості аналізу різних сценаріїв розвитку освітньої сфери, оцінки їх ефективності та впливу на соціально-економічну ситуацію в країні та регіонах сформовано організаційно-економічну модель реалізації стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку освітньої сфери. Запропонована модель відображає сукупність залежностей, що описують взаємозв’язок між стратегічними орієнтирами, суб’єктами, цілями, ресурсами, інструментами та результатами реалізації завдань за окресленими стратегічними напрямами, а циклічний характер процесів забезпечує досягнення результату - задоволення соціальних потреб населення в якісних освітніх послугах та зростання економічних показників на місцевому та загальнодержавному рівні. Запропоновані в дослідженні шляхи реалізації стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку освітньої сфери передбачають застосування вдосконаленого механізму визначення обсягу освітньої субвенції на основі кількісних та якісних показників для розрахунку зазначених видатків, оновлений підхід до ощадливого використання та розподілу ресурсів соціальної інфраструктури через відкриття локацій техніко-технологічної підтримки, а також окреслюють напрями вдосконалення правового/нормативного підґрунтя для впровадження ефективних інструментів соціально-економічного розвитку освітньої сфери, реалізації нових підходів інфраструктурного забезпечення освітніх послуг, діяльності закладів і установ соціальної інфраструктури. Зазначене сприятиме підвищенню якості та доступності освіти, зменшенню витрат на освіту з бюджету територіальних громад, спрямуванню частини коштів на розширення кількості та підвищення якості послуг для задоволення соціально-економічних потреб населення, ефективного використання незадіяних в освітньому процесі будівель та приміщень закладів освіти та інших установ для адміністративних і соціальних потреб громад.