Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 39
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Активізація словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення(2020) Подлєсна Світлана Сергіївна; Podliesna Svitlana Serhiivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaДипломне дослідження присвячено вивченню проблеми активізації словника дітей. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та перевірні ефективності експериментальної методики активізації словника дітей із тяжкими порушеннями мовлення. У першому розділі роботи представлені теоретичні основи активізації словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення, а саме - особливості розвитку словника дітей в онтогенезі, особливості розвитку словника дітей із порушеннями мовлення, визначені поняття словника та слова. Розділ другий дипломної роботи присвячений опису методики вивчення сформоввності словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення (для дослідження використано тестову методику Фотехової Т. А.), представленню результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі роботи представлено методику активізації словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення, описані основні методичні підходи та принципи щодо використання LCD-панелі, дидактичні ігри, а також представлені результати впровадження розробленої методики.Документ Вдосконалення зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Биваліна Катерина Олексіївна; Byvalina Kateryna Oleksiivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaФормування зв’язного мовлення в дітей з затримкою психічного розвитку залишається одним із найсуперечливіших питань у спеціальній педагогіці, що, у свою чергу, залежить від ступеня розвитку наочно-образного мислення, вміння встановлювати суттєві ситуаційні зв’язки між предметами та правильно висловлюватися. Отже, питання удосконалення зв’язного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку набувають особливої актуальності. Низький рівень сформованості зв’язного мовлення ускладнює можливість вільного спілкування дитини з дорослими та однолітками, викликає негативні емоційні стани, сприяє формуванню своєрідних психологічних особливостей. Саме зв’язне мовлення має соціальну значущість у формуванні особистості, а також в ньому реалізується комунікативна функція мови та мовлення. Тому, розвиток зв’язного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку потребує пошуку ефективних підходів і засобів корекційної роботи, одним з яких є техніка сторітелінгу.Документ Використання ігрових вправ у корекції мовлення дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення(2020) Бездрабко Анастасія Дмитрівна; Bezdrabko Anastasiia Dmytrivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ магістерській роботі висвітлюються особливості використання ігрових вправ в корекційно-розвитковій роботі з подолання фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у в дітей передшкільного віку .Документ Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення засобами математичних казок(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Нагорна Аня Олександрівна; Nahorna Ania Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaВажливою умовою успішної підготовки дитини дошкільного віку до навчання є оволодіння зв’язним мовленням. а тому виховання з перших років життя інтересу до мовлення та вживання влучних висловів, слів і словосполучень має стати прерогативою дошкільної освіти. Прагнення досконало володіти рідною мовою є надійним шляхом формування високодуховної особистості, громадянської гідності. Порушення мовлення та його корекція є однією з головних проблем сучасності серед дитячого населення дошкільного віку, а цей процес, у свою чергу, сприяє збагаченню словникового запасу дітей у дошкільному віці. Збагачення словникового запасу дітей яскраво свідчить про тісний зв’язок мовлення з розумовим розвитком, мисленням, сприйняттям, увагою. Отже, актуальність дослідження, його недостатня розробленість та гостра необхідність збагачення словника дітей дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення обумовили вибір теми дослідження «Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку загальним недорозвитком мовлення засобами математичних казок».Документ Збагачення та активізація словника дітей молодшого шкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Матюшенко Вікторія Володимирівна; Matiushenko Viktoriia Volodymyrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaМова і мовлення є засобом набуття знань, тому можна стверджувати, що без сформованого мовлення діти не зможуть здобути міцних і ґрунтовних знань під час навчання в школі. У школі до мовлення ставлять високі вимоги, тому дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком, а саме з недостатньо розвиненим словниковим запасом, потрапляє у складне становище, діти не можуть правильно та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Несформованість словника виявляється в його обмеженості, труднощах переведення слів з пасивного словника до активного, нерозумінні значень слів, заміна складних слів більш простими, нерозумінні багатозначності слів тощо. Зазначене унеможливлює для таких. З огляду на це, одним з важливих напрямів роботи з дітьми молодшого шкільного віку є збагачення, активізація та уточнення словника. Вивчення лексичного запасу дитини, особливостей розуміння і вживання нею слів є необхідним для визначення змісту корекційної роботи, для обґрунтованого відбору методів, прийомів та засобів збагачення та активізації словника дітей молодшого шкільного віку, а також визначення методики.Документ Збагачення та активізація словника дітей передшкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня засобами інформаційно-комунікативних технологій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Шаповал Вікторія Сергіївна; Shapoval Viktoriia Serhiivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaНа даний час значно збільшилась кількість дітей передшкільного віку з мовленнєвими порушеннями, наслідком яких є труднощі в засвоєнні мовних одиниць, бідність словника і вже надалі – відсутність бажання спілкуватися і взаємодіяти з однолітками і дорослими. Вони можуть бути спричинені як внутрішніми (фізіологічні чинники), так і зовнішніми (соціальні чинники) факторами. Актуальність дослідження полягає в тому, що без глибокого теоретичного аналізу процесів формування словника дітей 6-го року життя із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня є неможливими подальші дослідження наукових та практичних питань в області логопедичної роботи з даною категорією осіб, створення адекватних технологій корекційної роботи з дітьми передшкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня.Документ Казка як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушеннями зору(2020) Овсієнко Тетяна Григорівна; Ovsiienko Tetiana Hryhorivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaДипломне дослідження присвячено вивченню проблеми розвитку зв’язного мовлення дітей із порушенням зору. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні, розробці та апробуванні методики розвитку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушенням зору засобом казки. У першому розділі роботи представлені теоретичні основи розвитку зв’язного мовлення в дітей молодшого шкільного віку з порушеннями зору. Розділ другий дипломної роботи присвячений опису методики вивчення особливостей розвитку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку із порушеннями зору; для дослідження сформованості зв’язного мовлення використано методики В. П. Глухова, Р. Є. Левіної, А. А. Чулкової. У третьому розділі роботи представлено методику розвитку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушеннями зору, описані основні методичні підходи щодо використання казки, також представлені результати впровадження розробленої методики.Документ Корекційна робота з немовленнєвими дітьми в умовах науково-практичного центру(2020) Петрова Людмила Валерівна; Petrova Liudmyla Valeriivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychМагістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 8 таблиць. Загальний обсяг роботи складає 77 сторінок, з них 66 сторінок основного тексту. У першому розділі дипломної магістерської роботи подано визначення поняття мовлення та основні види мовленнєвої діяльності. Розглянуто становлення мовлення у дітей в процесі онтогенетичного розвитку. У другому розділі проведено дослідження стану сформованості мовленнєвих процесів у дітей, які не розмовляють, описано методику дослідження стану сформованості мовленнєвих процесів у дітей. Здійснено аналіз результатів дослідження рівнів сформованості мовлення дітей. У третьому розділі Описана корекційна робота з немовленнєвими дітьми в умовах науково - практичного центру та визначені результати організації корекційно – розвиткової роботи з немовленнєвими дітьми.Документ Корекція дислексії у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Мірошниченко Катерина Павлівна; Miroshnychenko Kateryna Pavlivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaЗ кожним роком серед дітей, які вступають до закладів освіти, збільшується кількість дітей із різноманітними відхиленнями у мовленнєвому розвитку, що перешкоджає формуванню повноцінної навчальної діяльності. Проблема труднощів у засвоєнні навчальної програми розглядається у працях багатьох науковців. Реалії сьогодення говорять про необхідність створення особливих умов для всебічного розвитку особистості як здобувача освіти з метою подолання труднощів у засвоєнні навчальної програми. Не зважаючи на численні дослідження різних науковців, проблема порушення читання у молодших школярів із ЗПР є актуальною і потребує подальшого розроблення.Документ Корекція дислексії у молодших школярів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Скляр Олена Володимирівна; Skliar Olena Volodymyrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaПроблема порушень писемного мовлення у школярів – одна з найактуальніших для сучасних закладів загальної середньої освіти, оскільки письмо і читання з мети навчального процесу перетворюються в засіб подальшого отримання знань учнями. З кожним роком в початкових класах шкіл збільшується кількість дітей з різними видами дислексій. Порушення процесу читання у дітей вивчаються давно, але до теперішнього часу це питання залишається одним з актуальних проблем спеціальної освіти. Пошук ефективних методик формування навичок правильного читання є предметом досліджень науковців, дефектологів, логопедів-практиків, а також вчителів початкових класів, оскільки останнім часом значно збільшилась кількість дітей, що мають труднощі в опануванні знань, умінь та навичок з рідної мови. Актуальність визначається і практичними завданнями, пов’язаними з необхідністю розробки програм та технологій здійснення ефективної допомоги дітям із порушеннями писемного мовлення – дислексіями, як суб’єктів освітнього процесу в ЗЗСО. Це і зумовило вибір теми магістерської роботи – «Корекція дислексії у молодших школярів».Документ Корекція заїкання у підлітків засобами точкового масажу(2020) Журавель Ольга Юріївна; Zhuravel Olha Yuriivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychУ магістерській роботі розглядається використання масажу біологічно активних точок у корекційній роботі логопеда. Проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури щодо проблеми виникнення та подолання заїкання в підлітків, психолого-педагогічного статусу підлітків із заїканням . Розглянуто методи визначення локалізації біологічно активних точок, описана процедура проведення масажу, а також, зазначені основні прийоми точкового масажу на тілі людини. Розроблено та експериментально апробовано методику подолання заїкання в підлітковому віці засобом точкового масажу. Проведено порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного етапів дослідження.Документ Корекція звуковимови студентів в умовах навчально-наукового центру(2020) Міщенко Наталія Валеріївна; Mishchenko Nataliia Valeriivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychКваліфікаційна магістерська робота присвячена методиці корекції звуковимови у студентів спеціальності « Спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія.» У ході роботи над магістерським дослідженням було виконано настіпні завдання: 1) Визначено науково-теоретичні засади корекції звукової культури мовлення у дорослих. 2) Досліджено рівень розвитку звуковимови у студентів. 3) Розроблено, впроваджено та перевірено ефективність методики корекції звуковимови студентів-логопедів.Документ Корекція лексико-семантичної складової мовлення у дітей передшкільного віку засобами казкотерапії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернявська Анастасія Дмитрівна; Cherniavska Anastasiia Dmytrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaНа сьогоднішній день кількість дітей передшкільного віку з мовленнєвими порушеннями неупинно зростає. Труднощі в засвоєнні мовних одиниць, бідність словника і вже надалі – відсутність бажання спілкуватися і взаємодіяти з однолітками і дорослими є наслідками, які спричиняють саме мовленнєві порушення. Вони можуть бути спричинені як внутрішніми (фізіологічні чинники), так і зовнішніми (соціальні чинники) факторами. Актуальність дослідження полягає в тому, що без глибокого теоретичного аналізу процесів формування словника дітей 6-го року життя із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня є неможливими подальші дослідження наукових та практичних питань в області логопедичної роботи з даною категорією осіб, створення адекватних технологій корекційної роботи з дітьми передшкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня.Документ Корекція порушень графо-моторної навички письма у дітей молодшого шкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бучук Світлана Володимирівна; Buchuk Svitlana Volodymyrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaЕволюція писемного мовлення, окрім загальної потреби в передачі повідомлення обумовлена достатнім ускладненням когнітивних здібностей людини і більшою диференціацією її сенсомоторних навичок. Перехід до графічної символізації одиниць звукового малюнку мовлення зробив писемне мовлення гнучким інструментом вираження та передачі мисленнєвої продукції. До п’яти років єдиною доступною дітям графічною формою передачі повідомлень виступає малюнок. Розвиток мовленнєвих форм мислення дозволив звільнити думку від обов’язкового зв’язку з наочними образами. Усе вищезазначене зумовлює актуальність обраної нами теми магістерської роботи, пов’язана з необхідністю розробки і опробування технологій та програм для проведення ефективної роботи з дітьми з порушенням писемного мовлення – дисграфіями. Це і зумовило вибір теми магістерської роботи – «Корекція порушень графо-мотрної навички письма у дітей молодшого шкільного віку».Документ Корекція уваги та пам’яті дітей передшкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобами мнемотехніки(2020) Сташкевич Світлана Володимирівна; Stashkevych Svitlana Volodymyrivna; Харченко Тамара Григорівна; Kharchenko Tamara HryhorivnaКваліфікаційна магістерська робота присвячена дослідженню процесу психокорекції недостатності довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення прийомами мнемотехніки. Здійснено емпіричне дослідження щодо обстеження стану сформованості властивостей довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, проаналізовано та інтерпретовано його результати. Складено, обґрунтовано та апробовано експериментальну програму психокорекцї недостатності довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобами мнемотехніки, теоретично обґрунтована та експеримнентально перевірена її ефективність у навчально-виховному процесі. Отримані результати дослідження дозволяють рекомендувати методику мнемотехніки як засобу розвитку та покращення уваги і пам’яті дітей зазначеної категорії для застосування на заняттях у старшій (підготовчій) групі з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти.Документ Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технологій(2020) Винниченко Аліна Сергіївна; Vynnychenko Alina Serhiivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychВ магістерській роботі розглянуто вивчення подолання фонетико-фонематичного недорозвинення шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової сторони мовлення і фонематичного недорозвинення. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та дослідити проблему вдосконалення прийомів і методів з корекції фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку. Перший розділ роботи представлений науково-теоретичними основами формування фонетико-фонематичних процесів. У другому розділі магістерської роботи висвітлено обстеження дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення; для обстеження дітей користувалися традиційною методикою Л. А. Лопатіної та методики, що представлені в підручниках «Логопедія» Л. С. Волкової та М. К. Шеремет. Третій розділ роботи охоплює основні напрямки корекційно-педагогічної роботи з усунення фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення в дітей дошкільного віку. Описані нетрадиційні технології корекції; корекційна робота з подолання ФФНМ; аналіз отриманих результатів.Документ Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Марченко Інна Олексіївна; Marchenko Inna Oleksiivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaНа сьогодні відсутні дані про загальну статистику дітей зі стертою формою дизартрії, вплив фонетичного контексту на характер і специфіку мовленнєвих порушень. Знання форм дизартрії допомагає визначити методику роботи з дітьми. Стерта форма дизартрії супроводжується фонетико-фонематичним недорозвиненням, що негативно впливає на формування наступних звукових навичок, розвиток фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу. Сучасні існуючі методи корекційної роботи недостатньо диференційовані залежно від механізму та структури дефекту мовленнєвого порушення. У зв’язку з зазначеним вище у сучасній науці і практиці виникає гостра потреба у підвищенні ефективності корекційно-логопедичної роботи. Недостатня розробленість корекції фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії, з одного боку, і збільшенні кількості дітей, з іншого, і обумовили вибір теми дослідження «Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії».Документ Народна казка як засіб збагачення лексики дітей передшкільного віку з загальним недорозвитком мовлення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Саган Тетяна Анатоліївна; Sahan Tetiana Anatoliivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaДошкільне дитинство – найважливіший період для дитини. Цей вік створює початкові утворення особистості, за словами О. Леонтьєва. У дитини саме в цей час інтенсивно формуються ті психічні функції (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), які надалі формують саму особистість. Найбільш головним фактором психічного розвитку дошкільника – є спілкування, спочатку із дорослими, а потім і з ровесниками та іншими дітьми. Під час навчання у дитячому закладі, вихователь на занятті використовує різноманітні методи традиційного і інноваційного характеру для навчання та викладу матеріалу. Під час обирання теми наукової роботи ми розглядували ці два методи для ефективного застосування. Саме традиційний метод для покращення та збагачення лексики для дітей з ЗНМ ми обрали народну казку, саме вона з перших днів життя розкриває та наповнює словник для дитини, а щоб дитина краще опановувала казку їй допомагають батьки, найближче соціальне середовище дитини.Документ Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Скринник Юлія Олександрівна; Skrynnyk Yuliia Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Pryadko Lyubov OleksiivnaАутизм сьогодні є проблемою дитячої популяції через складну соціальну ситуацію як для дитини, так і для всієї родини. Збільшення кількості дітей з розладами аутичного спектру пов’язане з ураженням центральної нервової системи, які здебільшого виникає у внутрішньоутробний період, під час пологів або протягом перших трьох місяців життя. Дослідники відзначають, що ці фактори можуть спровокувати порушення як пізнавальних процесів дитини, так і її емоційної сфери, що проявляється аутизмом та іншими розладами особистості. Розлади аутичного спектру – це поширене захворювання, пов’язане з розладами поведінки, що характеризується якісними порушеннями соціальної взаємодії, вербального та невербального спілкування, стереотипних моделей поведінки, інтересів та діяльності. Ця група є досить поліморфною, оскільки відноситься до класичного аутизму Каннера (низькофункціональний аутизм), аутизму Аспергера (високофункціональний аутизм) і більш легких межових розладів. Актуальність обраної проблеми, беззаперечна значущість й зумовили вибір теми дослідження: «Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру».Документ Особливості формування мовлення у дітей дошкільного віку із моторною алалією(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кузьміна Жанна Юріївна; Kuzmina Zhanna Yuriivna; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСучасна демографічна ситуація в нашій країні характеризується не лише зниженням кількості новонароджених дітей, а ще й зниженням кількості здорових і фізіологічно зрілих дітей. Серед причин, які обумовлюють таку ситуацію, слід назвати хронічні хвороби породілля і преклампсію, ускладнені та передчасні пологи, відхилення вродженого характеру. І як наслідок цих причин збільшується кількість дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Залишається багато відкритих питань, зокрема недостатній рівень теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми, особливо етіології і патогенезу моторної алалії, також досить цікавим є питання мотиваційного компоненту в процесі логопедичної роботи і впливу дисфункцій сенсорних систем на мовленнєвий розвиток дітей із моторною алалією. Усе вищезазначене зумовлює актуальність обраної нами теми магістерської роботи – «Особливості формування мовлення у дітей дошкільного віку із моторною алалією».