Noms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel García Márquez dans le contexte du réalisme magique

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorБожко Ірина Сергіївна
dc.contributor.authorBozhko Iryna Serhiivna
dc.date.accessioned2021-01-04T11:39:19Z
dc.date.available2021-01-04T11:39:19Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractCet article étudie les traits caractéristiques des noms propres littéraires dans le recueil des nouvelles du réalisme magique « Doce cuentos peregrinos » de Gabriel Garcia Marquez. La recherche montre que les noms propres de chaque nouvelle forment un amalgame des noms propres réels et imaginaires. Les noms propres réels créent le contexte réaliste de l’histoire magique, alors que les noms imaginaires ajoutent de l’expressivité et contiennent des sens implicites. La recherche se penche aussi sur le problème des noms propres littéraires dits « réels » en comparaison avec des noms inventés par l’auteur. Nous affirmons la nature pareille des deux. L’amalgame des anthroponymes « étranges » et toponymes réalistes est vu comme l’élément de l’étrangisation (ostranenie), qui, dans le réalisme magique, signifie l’équilibre entre la supernaturalisation (le fait de transformer le monde connu en fantastique) et naturalisation (la « banalisation » du fantastique). Ce qui concerne la structure et la sémantique des noms, nous observons des noms hybrides, des noms parodiques, des noms-allusions, et des noms-éléments de métafiction. Les noms hybrides, typiques du postmodernisme, se composent des éléments de la nature hétérogène, ils unissent les éléments espagnols et, parmi d’autres, les éléments de la culture anglophone. Les noms-allusions, comme et les noms parodiques, servent à lier le récit à d’autres récits qui appartiennent aux époques différentes ainsi créant le jeu de l’auteur avec les lecteurs. Les noms-éléments de métafiction impliquent la facticité des personnages et des événements décrits, ainsi faisant partie de ce qu’on appelle la poéticité jakobsonienne, « quand le mot est ressenti comme un mot et pas comme une représentation pure de l’objet nommé ». Ces observations se conforment aux particularités du réalisme magique comme sous-mouvement du postmodernisme.uk_UA
dc.description.abstractСтаттю присвячено дослідженню особливостей літературних власних назв у збірці Ґабрієля Ґарсії Маркеса «Дванадцять мандрівних оповідань», що належить до напряму магічного реалізму. У ході дослідження виявлено, що серед власних назв кожного оповідання тісно переплітаються реальні або справжні та вигадані імена. Реальні імена створюють реалістичний контекст магічної історії, тоді як уявні додають експресивності та передають приховані значення. У статті також згадано проблему так званих «справжніх» літературних власних назв у порівнянні з іменами, вигаданими автором. Ми стверджуємо, що в обох випадках власні назви мають подібну природу, а так звані «реальні» чи «справжні» власні назви не більше пов’язані з дійсністю, ніж ті, що мають чудернацьку форму. Амальгама «дивних» антропонімів та реалістичних топонімів розглядається як елемент очуднення («остранение»), що в магічному реалізмі означає баланс між перетворенням відомого нам світу на надприродний, фантастичний (supernaturalisation) і баналізацією фантастичного (naturalisation). Щодо структури та семантики власних назв, то спостерігаємо імена-гібрили, пародійні імена, імена-алюзії, імена-елементи метафікції. Імена-алюзії, як і імена-пародії, слугують для створення зв’язку між оповідями автора та численними іншими історіями, що належать до різних періодів, таким чином створюючи гру автора з читачами. Імена-гібриди, властиві постмодернізмові, складаються з компонентів різного походження, які об’єднують питомо іспанські імена із, серед інших, елементами з англомовної лінгвокультури. Імена-елементи метафікції імпліцитно вказують на фіктивність описаних персонажів і подій, таким чином вибудовуючи так звану якобсонівську поетику, «коли слово сприймається як слово, а не чиста репрезентація названого об’єкта». Ці спостереження узгоджуються з особливостями магічного реалізму як напряму, підпорядкованого постмодернізмові.uk_UA
dc.description.abstractIn this article, we examine the characteristic features of literary proper names functioning in the magical realism collection “Strange Pilgrims” by Gabriel García Márquez. The investigation shows that proper names in each tale form an amalgam of real and fictional proper names. Real proper names create realistic backgrounds for the magical story, while fictional proper names add expressivity and contain implicit meanings. The research is also centered on the problem of the so-called “real” names compared to the names invented by the author. We affirm that the both of them have a similar nature. The amalgam of “strange” anthroponyms and realistic toponyms can be seen as the element of defamiliarization (ostranenie), which, in magical realism, means the balance between supernaturalisation (the fact of transforming the known world into the fantastic one) and naturalisation (the “banalisation” of the fantastic). Concerning the structure and the semantics of the names, we observe heteroclite names, parody names, names-allusions, and names-elements of metafiction. Names-allusions as well as parody names serve to connect each and every story of the collection to other works of literature belonging to different epochs, thus creating the game of the author with his readers. Hybrid or heteroclite names, typical of postmodernism, consist of elements of heterogeneous nature; they unite Spanish elements with, among others, elements of English-speaking culture. Names-elements of metafiction imply facticity of the described characters and events, thus making part of the so called Jakobsonian poeticity, “when a word is felt as a word and not a mere representation of the object being named”. These observations conform to the peculiarities of magical realism as a sub-movement of postmodernism.uk_UA
dc.identifier.citationBozhko, I. Noms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel Garcia Marquez dans le contexte du réalisme magique [Text] / I. Bozhko // Записки з романо-германської філології. ‒ 2020. ‒ № 2 (45). ‒ С. 127‒136. ‒ DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218226.uk_UA
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218226
dc.identifier.orcid0000-0002-2608-093X
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9674
dc.language.isofruk_UA
dc.publisherКП ОМДuk_UA
dc.subjectnom propre littéraireuk_UA
dc.subjectréalisme magiqueuk_UA
dc.subjectpostmodernismeuk_UA
dc.subjectpoéticitéuk_UA
dc.subjectGabriel García Márquezuk_UA
dc.subjectproper nameuk_UA
dc.subjectcharactonymuk_UA
dc.subjectmagical realismuk_UA
dc.subjectpostmodernismuk_UA
dc.subjectpoeticityuk_UA
dc.subjectлітературна власна назваuk_UA
dc.subjectмагічний реалізмuk_UA
dc.subjectпостмодернізмuk_UA
dc.subjectпоетикаuk_UA
dc.subjectҐабрієль Ґарсія Маркесuk_UA
dc.titleNoms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel García Márquez dans le contexte du réalisme magiqueuk_UA
dc.title.alternativeProper Names of «Strange Pilgrims» by Gabriel García Márquez in the Context of the Magical Realismuk_UA
dc.title.alternativeВласні назви «Дванадцяти мандрівних оповідань» Ґабрієля Ґарсії Маркеса в контексті магічного реалізмуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.udc.udc81‘373.2:811.134.2uk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
218226-497730-1-PB.pdf
Розмір:
594.76 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.99 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Статті