Теорія реалістичної математичної освіти: концептуальні засади та зв’язок із математичною грамотністю PISA

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorДєордіца Таяна
dc.contributor.authorDieorditsa Taiana
dc.contributor.authorЄпіфанова Ольга
dc.contributor.authorYepifanova Olga
dc.contributor.authorТолмачов Володимир Сергійович
dc.contributor.authorTolmachov Volodymyr Serhiiovych
dc.date.accessioned2025-11-11T12:27:47Z
dc.date.available2025-11-11T12:27:47Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractФормулювання проблеми. Результати PISA 2022 засвідчили, що 42 % українських підлітків не досягли базового рівня математичної грамотності, що значно перевищує середній показник країн ОЕСР (31 %). Цей розрив підкреслює необхідність упровадження дидактичних підходів, спрямованих на розвиток умінь учнів застосовувати математичні знання в реальних життєвих ситуаціях. У цьому контексті заслуговує на особливу увагу теорія реалістичної математичної освіти (RME), що стала основою освітніх змін у Нідерландах. Попри значний інтерес до RME у міжнародному науково-освітньому середовищі, в Україні ця теорія досі залишається малодослідженою. Це зумовлює потребу в ґрунтовному аналізі її концептуальних засад та вивченні зв’язків із математичною грамотністю PISA. Матеріали і методи. Джерельну базу дослідження становлять англомовні наукові публікації, присвячені теорії RME, та офіційний рамковий документ PISA 2022. Для вивчення теоретичних засад та методологічного підґрунтя RME застосовано системний підхід; для встановлення зв’язків між цією теорією та концепцією математичної грамотності PISA використано порівняльний аналіз. Результати. На підставі вивчення RME розроблено аналітичну модель, що інтегрує три рівні цієї теорії: концептуальний (прогресивна математизація, дидактична феноменологія, кероване перевідкриття, емерджентне моделювання); методологічний (принципи реальності, активності, рівнів, взаємозв’язку, інтерактивності, керівництва); прикладний (дидактичні настанови, включно з горизонтальною та вертикальною математизацією). Запропонована модель покликана слугувати орієнтиром для освітян, зацікавлених в упровадженні сучасних підходів до математичної освіти. Водночас її узагальнений характер передбачає подальшу деталізацію для ефективної практичної реалізації. Порівняльний аналіз виявив структурні й методологічні паралелі між окремими компонентами теорії RME та концептуальними засадами математичної грамотності за версією PISA. Проте ці зв’язки мають умовний характер, оскільки RME є дидактичною теорією, а математична грамотність – інструментом зовнішнього оцінювання. Висновки. Аналіз міжнародного досвіду впровадження RME свідчить про неоднозначну, але перспективну роль цієї теорії в системі математичної освіти. Її ефективність значною мірою залежить від особливостей освітнього середовища, рівня професійної підготовки вчителів і здатності поєднувати новаторські методики з традиційними вимогами навчального процесу. Застосування елементів RME в українських школах має потенціал для підвищення рівня математичної грамотності учнів відповідно до стандартів PISA, за умови ретельної методичної адаптації цієї теорії до національного контексту.
dc.description.abstractFormulation of the problem. The results of PISA 2022 revealed that 42 % of Ukrainian adolescents did not reach the baseline level of mathematical literacy, a figure significantly higher than the OECD average of 31 %. This gap underscores the urgent need to adopt instructional strategies that develop students' ability to apply mathematical knowledge in real-world contexts. In this regard, the theory of Realistic Mathematics Education (RME), which underpinned educational reforms in the Netherlands, merits particular attention. Despite the growing interest in RME within the international academic and educational communities, this theory remains largely unexplored in Ukraine. This creates the need for an in-depth analysis of its conceptual foundations and an exploration of its connections with PISA mathematical literacy. Materials and methods. This study draws on English-language scholarly publications on the RME theory and the official PISA 2022 framework document. A systematic approach was employed to examine the theoretical underpinnings and methodological principles of RME. In addition, a comparative analysis was conducted to identify potential connections between this theory and the concept of mathematical literacy as outlined in the PISA framework. Results. Based on a systematic study of RME, an analytical model has been developed that comprises three interconnected levels of this theory: conceptual level – encompassing progressive mathematization, didactic phenomenology, guided reinvention, and emergent modeling; methodological level – defined by the principles of reality, activity, levels, interconnection, interactivity, and guidance; applied level – involving practical didactic tools such as horizontal and vertical mathematization. This model is designed to serve as a reference framework for educators, aiming to implement modern approaches to mathematics education. Nonetheless, its abstract nature necessitates further elaboration to ensure effective application in real classroom settings. The comparative analysis also identified structural and methodological parallels between specific components of the RME theory and the conceptual framework of mathematical literacy as defined by PISA. Still, these connections are considered conditional, as RME is a didactic theory, while mathematical literacy is an external assessment tool. Conclusions. The analysis of international experience indicates that RME plays a complex yet promising role in the field of mathematics education. The effectiveness of this theory depends on the specific educational context, the professional training of teachers, and the ability to balance innovative methodologies with established curricular standards. Integrating elements of RME into Ukrainian school education holds the potential to enhance students’ mathematical literacy in line with PISA benchmarks, provided it is thoroughly adapted to the national educational context.
dc.identifier.citationДєордіца Т. Теорія реалістичної математичної освіти: концептуальні засади та зв’язок із математичною грамотністю PISA [Текст] / Т. Дєордіца, О. Єпіфанова, В. Толмачов // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, М.Г. Друшляк та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2025. – Вип. 3 (40). – С. 06–11. – DOI: 10.31110/fmo2025.v40i3-01
dc.identifier.doi10.31110/fmo2025.v40i3-01
dc.identifier.orcid0000-0002-3409-7168
dc.identifier.orcid0000-0003-2518-3002
dc.identifier.orcid0000-0002-4674-8677
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/17643
dc.language.isouk
dc.subjectматематичне мислення
dc.subjectпрогресивна математизація
dc.subjectдидактична феноменологія
dc.subjectкероване переосмислення
dc.subjectемерджентне моделювання
dc.subjectMathematic Thinking
dc.subjectProgressive Mathematization
dc.subjectDidactical Phenomenology
dc.subjectGuided Reinvention
dc.subjectEmergent Modeling
dc.titleТеорія реалістичної математичної освіти: концептуальні засади та зв’язок із математичною грамотністю PISA
dc.title.alternativeTheory of Realistic Mathematics Education: Conceptual Foundations and Connection with Pisa Mathematical Literacy
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
DIEORDITSA.pdf
Розмір:
4.14 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Фізико-математична освіта