Methodological Advices on Preparation for EIA in Mathematics in Modern Conditions
Вантажиться...
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Formulation of the problem. For more than a decade of active use, external independent assessment of academic achievement (EIA) from an experimental alternative to final and entrance exams has become one of the key national types of assessment, which performs both the functions of state final attestation for secondary school and the main tool for competitive selection to the country's universities. Thus, in modern conditions, the relevance of research on ways to improve the methodology of preparation for external assessment in mathematics is undeniable.
Materials and methods. To achieve the goals of the article, we use empirical methods: observation of the educational process of secondary school students and specially organized courses in preparation for the external examination in mathematics, as well as analysis of the results of their achievements. The study also used a set of scientific recognition methods: comparative analysis to clarify different views on the problem; systematization and generalization for the formulation of conclusions and methodological advices on preparation for national standardized assessments of educational achievements in mathematics; generalization of the author's pedagogical experience and observations. Results. Since 2008, when the EIA in mathematics became the only possible form of entrance examination, it was extremely important for applicants not only to systematize knowledge of the school course of mathematics, but also to study the features of the form of representation of the test item. In particular, students were unfamiliar with the specifics of solving problems with alternatives, which were a significant part of the first tests of external assessment and were checked without human influence. In the first years of the introduction of EIA in mathematics, solving a large number of such problems allowed students to stop being afraid of them. But over time, as students in the school process began to constantly encounter these tasks, the negative side of excessive enthusiasm for them began to appear itself more and more. Nowadays, when solving a problem with alternatives, the students often tries not to reason, not to apply their knowledge, but are focused solely on getting the right answer. Thus, in the process of overemphasizing students' attention to the peculiarities of the forms of test tasks, the real aims of the process of preparation for testing in mathematics were replaced by erroneous ones. Indeed, instead of repeating and organizing the knowledge acquired by students during their studying in the school, the process of preparation for the external assessment began to reduce to teaching this student various methods of obtaining the correct answer. We suppose that such an approach to preparing for the EIA in mathematics is fundamentally wrong and offer readers 7 advices that will help to achieve the true goal of this type of assessment – to identify students' general and professional competencies, manifested through mathematical knowledge and ability to apply them in practice. Conclusions. We express all the methodical advices given in the work from the point of view of the author's experience and cannot claim universality, but we consider it expedient to share our own achievements in this field and we will be glad when the described approaches agree with readers in their professional activity. We have implemented all these tips during the writing of a new manual for preparation to the external assessment in mathematics. We also sincerely hope that this manual will help students, independently or with the help of a teacher, to carry out a proper systematic repetition of the material of the school course of mathematics.
Формулювання проблеми. За більш ніж десятиліття активного використання зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень (ЗНО) з експериментальної альтернативи випускним та вступним іспитам перетворилося на один із ключових загальнодержавних видів оцінювання, який виконує як функції державної підсумкової атестації за курс загальноосвітньої школи, так і функції основного інструменту для проведення конкурсного відбору до університетів країни. Отже, в сучасних умовах актуальність досліджень щодо способів удосконалення методики підготовки до ЗНО з математики є незаперечною. Матеріали і методи. Для досягнення цілей статті ми застосовуємо емпіричні методи: спостереження за навчальним процесом учнів загальноосвітніх шкіл і спеціально організованих курсів по підготовці до ЗНО з математики, а також аналіз результатів їхніх досягнень. У дослідженні також використано комплекс методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему; систематизація та узагальнення для формулювання висновків і методичних порад щодо підготовки до загальнодержавних стандартизованих оцінювань навчальних досягнень з математики; узагальнення авторського педагогічного досвіду і спостережень. Результати. Починаючи з 2008 року, коли ЗНО з математики стало єдино можливою форми вступного випробування, надзвичайно важливою для абітурієнтів була не лише систематизація знань зі шкільного курсу математики, а й вивчення особливостей форми подання тестового завдання. Особливо учні були мало знайомі зі специфікою розв’язування завдань із альтернативами, які складали значну частину перших тестів ЗНО і перевірялися без участі людини. У перші роки впровадження ЗНО з математики розв’язування великої кількості таких завдань дозволяло учням перестати їх боятися. Але з часом, коли учні в процесі навчання в школі почали постійно зустрічатися з цими завданнями, негативний бік надмірного захоплення ними почав проявлятися все більше. Зараз при розв’язуванні завдання з альтернативами учень досить часто намагається не проводити міркування, не застосовувати свої знання, а орієнтований виключно на отримання правильної відповіді. Таким чином, у процесі надмірного акцентування уваги учнів на особливостях форм тестових завдань відбулася підміна мети процесу підготовки до тестування з математики – замість повторення та впорядкування набутих учнем під час навчання в школі знань процес підготовки до ЗНО почав зводитись до навчання цього учня різноманітним прийомам отримання правильної відповіді. Ми вважаємо, що подібний підхід до підготовки до ЗНО з математики є принципово хибним і пропонуємо увазі читачів 7 методичних порад, які сприятимуть досягненню справжньої мети цього виду оцінювання – виявленню в учнів сформованих загальних і фахових компетентностей, що проявляються через математичні знання та вміння застосовувати їх на практиці. Висновки. Усі наведені в роботі методичні поради висловлені з позицій авторського досвіду і не можуть претендувати на універсальність, але ми вважаємо доцільним поділитися власними здобутками в цій сфері й будемо раді, коли описані підходи згодяться читачам у професійній діяльності. Усі перелічені поради реалізовано нами під час написання нового посібника з підготовки до ЗНО з математики. Ми щиро сподіваємось, що цей посібник допоможе учням самостійно чи з допомогою вчителя здійснити належне систематичне повторення матеріалу шкільного курсу математики.
Формулювання проблеми. За більш ніж десятиліття активного використання зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень (ЗНО) з експериментальної альтернативи випускним та вступним іспитам перетворилося на один із ключових загальнодержавних видів оцінювання, який виконує як функції державної підсумкової атестації за курс загальноосвітньої школи, так і функції основного інструменту для проведення конкурсного відбору до університетів країни. Отже, в сучасних умовах актуальність досліджень щодо способів удосконалення методики підготовки до ЗНО з математики є незаперечною. Матеріали і методи. Для досягнення цілей статті ми застосовуємо емпіричні методи: спостереження за навчальним процесом учнів загальноосвітніх шкіл і спеціально організованих курсів по підготовці до ЗНО з математики, а також аналіз результатів їхніх досягнень. У дослідженні також використано комплекс методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему; систематизація та узагальнення для формулювання висновків і методичних порад щодо підготовки до загальнодержавних стандартизованих оцінювань навчальних досягнень з математики; узагальнення авторського педагогічного досвіду і спостережень. Результати. Починаючи з 2008 року, коли ЗНО з математики стало єдино можливою форми вступного випробування, надзвичайно важливою для абітурієнтів була не лише систематизація знань зі шкільного курсу математики, а й вивчення особливостей форми подання тестового завдання. Особливо учні були мало знайомі зі специфікою розв’язування завдань із альтернативами, які складали значну частину перших тестів ЗНО і перевірялися без участі людини. У перші роки впровадження ЗНО з математики розв’язування великої кількості таких завдань дозволяло учням перестати їх боятися. Але з часом, коли учні в процесі навчання в школі почали постійно зустрічатися з цими завданнями, негативний бік надмірного захоплення ними почав проявлятися все більше. Зараз при розв’язуванні завдання з альтернативами учень досить часто намагається не проводити міркування, не застосовувати свої знання, а орієнтований виключно на отримання правильної відповіді. Таким чином, у процесі надмірного акцентування уваги учнів на особливостях форм тестових завдань відбулася підміна мети процесу підготовки до тестування з математики – замість повторення та впорядкування набутих учнем під час навчання в школі знань процес підготовки до ЗНО почав зводитись до навчання цього учня різноманітним прийомам отримання правильної відповіді. Ми вважаємо, що подібний підхід до підготовки до ЗНО з математики є принципово хибним і пропонуємо увазі читачів 7 методичних порад, які сприятимуть досягненню справжньої мети цього виду оцінювання – виявленню в учнів сформованих загальних і фахових компетентностей, що проявляються через математичні знання та вміння застосовувати їх на практиці. Висновки. Усі наведені в роботі методичні поради висловлені з позицій авторського досвіду і не можуть претендувати на універсальність, але ми вважаємо доцільним поділитися власними здобутками в цій сфері й будемо раді, коли описані підходи згодяться читачам у професійній діяльності. Усі перелічені поради реалізовано нами під час написання нового посібника з підготовки до ЗНО з математики. Ми щиро сподіваємось, що цей посібник допоможе учням самостійно чи з допомогою вчителя здійснити належне систематичне повторення матеріалу шкільного курсу математики.
Опис
Ключові слова
EIA in mathematics, SFA in mathematics modern conditions, methodical advices, senior school, educational achievements of students, ЗНО з математики, ДПА з математики, сучасні умови, методичні поради, старша школа, навчальні досягнення учнів
Бібліографічний опис
Shkolnyi, O. Methodological Advices on Preparation for EIA In Mathematics in Modern Conditions [Text] / O. Shkolnyi, Yu. Zakhariichenko // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, Т. Г. Дерека та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2020. – Вип. 3 (25), ч. 1. – С. 6–10. – DOI: 10.31110/2413-1571-2020-025-3-001.