Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12433
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorBozhko, Iryna Serhiivna-
dc.contributor.authorБожко, Ірина Сергіївна-
dc.date.accessioned2022-09-15T10:47:53Z-
dc.date.available2022-09-15T10:47:53Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationБожко, І. С. Онімна гра як елемент мови ворожнечі в контексті російсько-української війни [Текст] / І. С. Божко // Записки з українського мовознавства. – 2022. – Вип. 29. – С. 89–99.uk_UA
dc.identifier.urihttp://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12433-
dc.description.abstractМетою статті є аналіз відонімних лексичних одиниць, які підпадають під категорію мови ворожнечі у контексті російсько-української війни. Об’єкт дослідження – (квазі)оніми, які виникають в результаті онімної гри та вживаються як елементи мови ворожнечі. Предметом дослідження є словотвірні й семантичні засоби творення (квазі)онімів. Для досягнення цілей дослідження застосовано ряд методів, передусім описовий та структурний. Для уточнення значення досліджуваних лексичних одиниць застосовано контекстуальний аналіз. Також звертаємося до методів словотвірного та стилістичного аналізу. У статті підтверджено раніше сформовані уявлення про онімну гру та мову ворожнечі, збагачено їх новими спостереженнями, зокрема щодо онімної гри на рівні графіки. На матеріалі вибірки продемонстровано формальну структуру (квазі)онімів, їхню семантику; з’ясовано, як за рахунок негативної семантики компонентів (квазі)онімів досягається агресивність висловлювання. Онімна гра, завдяки якій реалізується мова ворожнечі, проявляється шляхом контамінації (за участю обсценних компонентів та компонентів, які називають місцеві реалії, пов’язані зі стереотипами); імітаційного (фонічного) словотворення; відапелятивного та віддієслівного словотворення; метафоризації. Доречним є розрізняти відантропонімні та відтопонімні квазіоніми, оскільки ці категорії передають тематично відмінні напрямки агресії. Через квазіоніми реалізується анально-фекальна та сексуальна інвективна стратегії. Також у морфемну структуру квазіонімів включаються лексичні одиниці, які стереотипно асоціюють з національною культурою у негативному сенсі. Група, яка здійснює номінацію та реалізує в мовленні елементи мови ворожнечі, не завжди детально знайома з топонімією групи, на яку спрямована мова ворожнечі, тому подекуди реальна топонімія (та антропонімія) вживається в контексті агресії. Перспективи дослідження передбачають уточнення термінів квазіонім, квазітопонім, квазіантропонім, які позначають результат онімної гри. Вважаємо за доцільне продовжити дослідження онімної гри в інших, у тому числі дотичних сферах комунікації, а також на матеріалі західноєвропейських мов.uk_UA
dc.description.abstractThe aim of the article is to analyze onymic lexical units that fall into the category of hate speech in the context of the Russian-Ukrainian war. The object of research is (quasi)onyms, which are a result of onym play and are used as elements of hate speech. The subject of research is word-forming and semantic means of creating (quasi)onyms. To achieve the objectives of the study, a number of methods were used, primarily descriptive and structural methods. Contextual analysis was used to clarify the meaning of the studied lexical units. We also used the methods of word-formation and stylistic analysis. The article confirms the previously formed ideas about the onym play and the hate speech enriched with new observations, in particular about the onym play at the level of graphics. Basing on the sample, we demonstrated the formal structure of (quasi)onyms and their semantics; it is clarified how the aggressive semantics of the components of (quasi)onyms achieves aggressiveness of expression. The onym play through which hate speech is realized is manifested through contamination (involving obscene components and components that name local realities associated with stereotypes); imitative (phonics) word formation; word-formation based on appellatives and verbs; metaphorization. It is appropriate to distinguish between anthroponymic and toponymic quasi-onyms, as these categories convey thematically different directions of aggression. Anal-fecal and sexual invective strategies are implemented through quasi-onyms. The morpheme structure of quasi-names also includes lexical units that are stereotypically associated with national culture in a negative sense. A group that nominates and implements elements of hate speech is not always familiar with the toponymy of the group to which the hate speech is directed, so sometimes, real toponymy (and anthroponymy) is used in the context of aggression. Prospects for the study include clarification of the terms quasi-onym, quasi-toponym, quasi-anthroponym, which denote the result of the onym play. We consider it necessary to continue the study of onym play in other related areas of communication, as well as on the material of Western European languages.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавець С. Л. Назарчукuk_UA
dc.subjectквазіонімuk_UA
dc.subjectквазіантропонімuk_UA
dc.subjectквазітопонімuk_UA
dc.subjectмова ворожнечіuk_UA
dc.subjectонімна граuk_UA
dc.subjectросійсько-українська війнаuk_UA
dc.subjectquasi-onymuk_UA
dc.subjectquasi-anthroponymuk_UA
dc.subjectquasi-toponymuk_UA
dc.subjecthate speechuk_UA
dc.subjectonym playuk_UA
dc.subjectRussian-Ukrainian waruk_UA
dc.titleОнімна гра як елемент мови ворожнечі в контексті російсько-української війниuk_UA
dc.title.alternativeOnym Play as an Element of Hate Speech in the Context of Russian-Ukrainian Waruk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
стаття.pdf495,51 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.