Перегляд за Автор "Zhytienova N. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Білоусова Людмила Іванівна; Bilousova Liudmyla Ivanivna; Житєньова Н. В.; Zhytienova N. V.Статтю присвячено теоретико-практичним аспектам використання технології скрайбінгу для візуалізації навчального матеріалу у професійній діяльності майбутнього вчителя. Розглянуто та проаналізовано види скрайбінгу, як технології, яка є продуктивною для швидкого і ефективного засвоєння інформації в умовах колосального зростання її обсягу і кількості. Розглянуто переваги застосування зазначеної технології в освітньому процесі, відображено необхідність формування особливих вмінь візуалізації навчальної інформації. Проведено аналіз якостей, які повинна мати сучасна людина, щоб стати успішним і затребуваним фахівцем, побудувати кар'єру, в нову, що настала слідом за інформаційною епоху. Показано, що подання навчальної інформації, реалізоване на базі сучасних технологій візуалізації, сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, виконує не лише ілюстративну функцію, але й набуває нових якостей, суттєво розширює сферу продуктивного застосування візуалізації у навчальному процесі, створюючи передумови для підвищення його ефективності й результативності.Документ Майстер-клас як ефективна форма підготовки майбутнього вчителя до застосування технологій візуалізації у предметно-професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Житєньова Н. В.; Zhytienova N. V.Проаналізовано практичний досвід використання вчителями-практиками цифрових візуальних матеріалів у власній педагогічній діяльності. Формулювання проблеми. Візуалізація є трендом інноваційного розвитку освіти. Завдяки хмарним технологіям педагоги отримали змогу використовувати потужні й багатофункціональні онлайнові інструменти для створення цифрових візуальних дидактичних засобів і запроваджувати їх у практику освіти. Проте, створення якісних цифрових візуальних матеріалів потребує відповідних компетенцій, що зумовлює необхідність спеціальної підготовки майбутніх та діючих учителів до професійної діяльності. Авторами розглядається майстер-клас як активний метод навчання як студентів, так і педагогів-практиків створенню якісних візуальних дидактичних матеріалів. Матеріали і методи. Використано системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел з проблеми дослідження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичного досвіду щодо організації й проведення майстер-класів. Результати. У статті здійснено аналіз практичного досвіду використання візуалізації в професійній діяльності. Висвітлено фактори, які визначають підготовку майбутнього вчителя до застосування візуалізації в професійній діяльності: швидкоплинний розвиток технологій, які дозволяють створювати візуальний контент; використання інструментів створення візуалізації відбувається спочатку у бізнес-структурах та інших сферах, а потім цей досвід запозичується освітянами; створення таких продуктів, загалом, відбувається не для освітніх потреб, що зумовлює необхідність їх адаптації; інструменти візуалізації стрімко оновлюються, що відкриває нові можливості для реалізації педагогічних цілей, проте практичне застосування цих інструментів в освітній практиці наштовхується на необізнаність педагога з їх технічними особливостями й дидактичним потенціалом. З'ясовано основні складнощі, з якими зіштовхуються педагоги-практики в процесі використання візуалізації. Розглядається майстер-клас як особлива освітня технологія узагальнення і поширення досвіду і одна з ефективних форм підготовки максимально адаптованих фахівців до майбутньої професійної діяльності. Розкрито структуру майстер-класу із застосування візуалізації, яку можна використати в процесі підготовки майбутніх педагогів, в системі підвищення кваліфікації та перекваліфікації педагогів-практиків. Висновки. Розглядаючи питання запровадження майстер-класів, досліджено, що запровадження такої інтерактивної форми навчання сприяє формуванню і вдосконаленню професійних компетенцій, які необхідні педагогічному працівнику щодо використання цифрових візуальних дидактичних ресурсів у власній професійній діяльності.Документ Проблеми реалізації холістичного підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Білоусова Людмила Іванівна; Bilousova Liudmyla Ivanivna; Гризун Людмила; Hryzun Liudmyla; Житєньова Н. В.; Zhytienova N. V.Формулювання проблеми. Для сучасної вітчизняної економіки нагальним завданням є забезпечити сталий процес формування національного кадрового ресурсу висококваліфікованих ІТ-фахівців. У вирішенні зазначеного завдання суттєва роль належить учителю інформатики, який має бути здатним увести учнів у динамічний світ інформатики та цифрових технологій, пробудити їх інтерес до поглибленого оволодіння предметом, сформувати стійку мотивацію до вибору професії в ІТ-сфері. Разом з тим, система професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, зберігаючи певну інерційність, не забезпечує окреслених якостей його готовності і тим самим втрачає адекватність вимогам суспільства. Отже, набуває актуальності модернізація професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, і зокрема його інформатичної освіти. Матеріали і методи. У пошуку концептуальних засад для її реалізації привертає увагу холістичний підхід, на якому акцентує низка нормативних документів. Проведений аналіз засад холістичної освітньої парадигми засвідчує доцільність їх запровадження у сучасну професійну освіту. Проте сьогодні у вітчизняній освіті холістичний підхід сприймається досить обмежено, фокусуючись здебільшого на проблемі цілісного розвитку особистості того, хто навчається. Разом з тим, потенціал цього підходу є значно потужнішим, і його комплексна реалізація в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики постає перспективним напрямом її модернізації та вдосконалення. Для вирішення поставлених завдань було застосовано в комплексі низку теоретичних методів дослідження. Результати. У роботі представлено розроблену інноваційну модель розглядуваної підготовки, де холістичний підхід виступає концептуальною основою у визначенні змісту освіти, виборі способів і методів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики. Висновки. Аналіз висвітлених в роботі напрямів та шляхів реалізації холістичного підходу на рівнях визначення змісту інформатичної освіти, вибору способів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики дозволяє припустити, що у такий спосіб уможливлюється більш повне розкриття переваг холістичної освітньої парадигми. Дійсно, генералізація змісту інформатичної освіти здатна сформувати у майбутніх учителів цілісну і гнучку систему знань більшої інформаційної ємності за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання інтегрованого контенту надасть можливість його ефективного засвоєння. Проектно-орієнтоване навчання дозволить поєднати освітню практикe майбутніх учителів інформатики із практикою інноваційних застосувань ІКТ для вирішення нагальних проблем реального життя.