Перегляд за Автор "Zhen Vei"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання в закладах позашкільної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Жень Вей; Zhen VeiУ дисертації представлено результати дослідження процесу формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «артистизм», «артистичні здібності», «музичні здібності», «акторська майстерність», «виконавська майстерність», «художня творчість», «виконавське мистецтво». Виявлено, що однією з провідних проблем закладів додаткової мистецької освіти є формування в учнів артистизму, який розуміється як комплексне мотиваційно- смислове утворення. Проте проблеми, що потребують осмислення та подальшої теоретичної розробки, не втратили своєї актуальності, оскільки артистизм найчастіше розуміється у вужчому сенсі, як прояв прийомів і навичок, необхідних в акторській професії. Заклади позашкільної мистецької освіти, які мають широкі виховні можливості у сфері формування особистості засобами мистецтва, не повною мірою використовують цей потенціал, переважно прищеплюючи дітям необхідні виконавські вміння і навички, абстрагуючись від питань артистизму (творчої самореалізації, здатності встановлювати діалог зі слухацькою аудиторією тощо). Як наслідок, одним із завдань сучасної позашкільної мистецької освіти є формування артистичних здібностей учнів. Задля уникнення наукових розходжень, у дисертації автором запропоноване власне визначення артистичних здібностей молодших школярів - учнів закладів позашкільної освіти. Ключове поняття розглядається як здатність музиканта-виконавця впливати на емоційну сферу слухачів під час втілення музичного образу через залучення механізму співтворчості й діалогу, викликаючи відповідні естетичні переживання. Розроблено структуру артистичних здібностей молодших школярів у єдності потребово-мотиваційного, змістово-емоційного та художньо- креативного компонентів. Виявлено, що процес формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти відбуватиметься ефективніше за умови застосування відповідних наукових підходів, функцій, та принципів. Доведено, що особистісний підхід виводить на перший план індивідуальний потенціал самого виконавця, як суб’єкта творчої діяльності; аксіологічний підхід до інструментальної діяльності соліста-музиканта концентрує у собі сукупність художньо-естетичних цінностей, накопичених попереднім історичним досвідом; сутність діяльнісного підходу формулюється в опорі на універсальну тезу про те, що особистість як така формується у діяльності, а отже, її дії так чи інакше визначають характер та специфіку цієї діяльності. Визначено, що артистизм у галузі музичного виконавства може бути розглянутий як єдина організаційна система із властивими їй функціями: художньо-інформаційною, регулятивною, комунікативною, рефлексивною, практичною, ціннісно-орієнтованою. Художньо-інформаційна функція свідчить про наявність великого арсеналу способів передачі певної інформації в умовах міжособистісних відносин, що складаються на «ґрунті» артистизму, де діяльність музиканта-інструменталіста протікає в безперервному обміні знаннями, вміннями, навичками як профільної спрямованості, так і прищепленими шляхом залучення до специфічних особливостей виконавської майстерності. Регулятивна функція забезпечує управління психофізичними та іншими процесами в ході безперервного «діалогу» особистості з виконуваною музикою. Комунікативна функція висвітлює зовнішньо-афективні, найбільш «видимі» сторони творчої індивідуальності музиканта-виконавця. Рефлексивна функція відіграє особливу роль у самосвідомості та саморегуляції артистичних дій, де за допомогою порівняльно-аналітичних узагальнень та розумових операцій вибудовується унікальний художньо-виконавський план музичного твору. Практична функція спрямована на розширення відповідних знань та умінь у будь-яких творчих умовах, до яких відноситься «занурення» в специфічну атмосферу інструментального виконавства. Ціннісно-орієнтована функція вказує на наявність в інструменталіста стійких художньо-естетичних критеріїв щодо музично-артистичних закономірностей, які існують у виконавському середовищі. Доведено, що процес формування артистичних здібностей учнів молодшого шкільного віку забезпечують наступні принципи: побудови комунікативного «діалогу» між виконавцем та слухацьким сприйняттям, готовності до образно-наскрізного тематичного втілення музично-виконавських ідей, прояву духовної свободи та емоційної відкритості, забезпечення єдності художнього та технічного, інтуїтивного та раціонального. Так, принцип побудови комунікативного «діалогу» між виконавцем та слухацьким сприйняттям передбачає процес контактних взаємовідносин, з яких вибудовуються основні артистичні прийоми музично-психологічного впливу. Принцип готовності до образно-наскрізного тематичного втілення музично- виконавських ідей вказує на можливості концептуального бачення у реалізації художньо-виконавських рішень, покликаних викликати найбільш помітний відгук у слухацької аудиторії з супутнім музичним ефектом емоційного співпереживання. Значущість принципу прояву духовної свободи та емоційної відкритості полягає у тому, що останній підкреслює переваги творчого вибору самостійних артистичних дій, надиханих правом на художню саморегуляцію. Принцип забезпечення єдності художнього та технічного, інтуїтивного та раціонального виводить на перший план їхню рівноцінну роль у втіленні художньо-виконавського задуму твору, де творча «виправданість» виразно- технічних прийомів знаходить своє відображення в адекватній передачі авторського задуму. Визначено педагогічні умови, які покликані сприяти формуванню артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти: запровадження тренінгу «Формування артистичних здібностей молодших школярів» (сприяє розвитку в учасників експерименту необхідних для формування артистичних здібностей якостей, як от: увага, уява, фантазія, здатність до релаксації, мімічна та пантомімічна виразність та сценічна свобода, емоційна пам’ять, вольові якості, здатність до перевтілення та ін.); залучення молодших школярів до активної ігрової діяльності у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти (є ефективним засобом соціалізації дитини в процесі осмислення нею художньо- образного підтексту музичного твору, має колективний характер, створює сприятливі умови для розвитку почуття партнерства, освоєння способів позитивної взаємодії, сприяє самовираженню та самореалізації молодших школярів); створення творчого середовища в навчально-виховному процесі закладів позашкільної освіти (допомагає учням у набутті необхідних знань і вмінь як домогтися артистизму у процесі виконання музичного твору, приймати самостійні рішення). У процесі реалізації означених педагогічних умов було використано засоби, методи і форми роботи, які засновані на демократичному стилі взаємодії та направлені на підвищення рівня досліджуваного феномену: методи: традиційні, проблемно-творчі, інтонаційно-стильового аналізу, контрастного зіставлення інструментальних творів; форми: тренінг «Формування артистичних здібностей молодших школярів», концертно-виконавська діяльність, аналіз концертного виступу, ігрова діяльність, вправи на розвиток артистичних якостей; засоби: технічне обладнання (комп’ютери, презентаційне устаткування), навчально-методичний комплекс (підбір необхідної літератури, репродукцій, аудіо- та відеотека (фрагменти сольних концертних виступів музикантів, музичних колективів, виступів дітей різних вікових категорій), навчально-методичні посібники, план тренінгу «Формування артистичних здібностей молодших школярів», карта оцінки артистизму виконавця під час концертного виступу. Розроблено модель та обґрунтовано методику формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти, в межах якої визначено: постановку мети дослідження; етапи впровадження методики формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти (концептуально- теоретичний; організаційно-технологічний; результативно-підсумковий); педагогічні умови, підходи, функції та принципи, завдяки яким відбувається формування досліджуваного утворення в учнів, та які покликані сприяти інтенсифікації означеного процесу. Експериментальне дослідження з формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для проведення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, який складався з наступних критеріїв та показників: потребовий (стійкий інтерес до формування артистичних здібностей; прагнення до творчих результатів у розкритті артистичних проявів під час здійснення виконавської діяльності; потреба у здійсненні музично-виконавської діяльності); психотехнічний (саморефлексивний) (розвинуті уява, фантазія; розвинута слухова увага; здатність до самоконтролю та релаксації (відсутність тілесного напруження)); художньо-виконавський (художньо-образне мислення; емоційна пам’ять; здатність впливати на емоційну сферу слухачів під час втілення музичного образу). Визначено рівні сформованості артистичних здібностей молодших школярів (високий, достатній, середній, низький). Запровадження формувального експерименту, кількісна та якісна обробка його результатів дали можливість підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики з формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти. Таким чином, вперше в українській педагогічній науці здійснено цілісне дослідження процесу формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти, а саме: досліджено стан розробленості означеної проблеми; розроблено структуру досліджуваного утворення у єдності потребово-мотиваційного, змістово-емоційного та художньо-креативного компонентів; обґрунтовано методику формування досліджуваного цілісного феномену у складі відповідних підходів, функцій, принципів, педагогічних умов, методів, форм та засобів. Здійснена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти.