Перегляд за Автор "Yeromenko Andrii Yuriiovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Баян у камерно-ансамблевій музиці України: історичний аспект(2020) Балюра Наталія Віталіївна; Baliura Nataliia Vitaliivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАнсамблеве мистецтво в різних його формах та проявах завжди користувалось великою популярністю серед композиторів, виконавців та слухачів у різні історичні періоди, так і сьогодні. Баян в камерно-ансамблевому виконавстві посідає вагоме місце та користується неабиякою популярністю серед вітчизняних та зарубіжних музикантів. Тема баянно-ансамблевого виконавства є популярною серед наукових розвідок дослідників різних регіонів України. Але залишається малодослідженою тема історії та розвитку камерного баянно-ансамблевого виконавства, що зумовлює актуальність нашого дослідження. Мета – визначити особливості баянного виконавства у камерно-ансамблевій музиці України.Документ Баянна творчість Анатолія Гайденка: естетичні та жанрово-стильові аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychДисертацію присвячено визначенню естетичних, жанрових та стильових констант баянної творчості Анатолія Гайденка, що розглядаються у контексті розвитку українського баянного мистецтва другої половини ХХ століття. У роботі охарактеризовано стан наукової розробки творчості А. Гайденка, виявлено етапи становлення індивідуальності і творчості композитора, простежено напрямки його мистецької діяльності, висвітлено естетичні позиції майстра. Запропоновано робочу типологію баянних творів А. Гайденка на основі аналізу їх масштабно-композиційних, технічно-виконавських та жанрово-стилістичних ознак. Відповідно до запропонованої типології проаналізовано дві групи творів: мініатюри і твори крупних форм. Досліджено інтонаційні джерела концертних фантазій на фольклорні мотиви та способи роботи з ними. Проаналізовано механізми поєднання художніх і дидактичних завдань у дитячих п’єсах. Охарактеризовано підходи до циклізації мініатюр у збірках дидактично-інструктивної спрямованості та в моножанровому циклі «Паризькі таємниці». Виявлено особливості трактування жанрів концерту і сонати в баянноакордеонній творчості А. Гайденка. Доведено відповідність двох його баянних та одного акордеонного концертів вимогам, які традиційно характеризують жанр інструментального концерту. Обґрунтовано приналежність двох сонат композитора до типу великої симфонізованої сонати, що сформувалася в українській баянній музиці другої половини ХХ століття.Документ Баянно-акордеонне мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття(2021) Лолич Філіп; Lolych Filip; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність дослідження. Баянно-акордеонне мистецтво Сербії за період кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття набуло нових національних рис. Прогресивний розвиток сербської баянно-акордеонної освіти, підвищення рівнів виконавства музикантів на народних інструментах, пов’язаний із активним вивченням технік гри на баяні та акордеоні в закордонних вищих навчальних закладах, зокрема й українських. Таким чином, баянно-акордеонне мистецтво Сербії сьогодні має більш інтернаціональний характер та оновлене звучання. Даний факт представляє наукову цінність у дослідженні рис світового баянно-акордеонного мистецтва, процесів його трансформації. Мета дослідження: висвітлити національні особливості баянноакордеонного мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття У відповідності до мети постають наступні завдання дослідження: • розглянути погляди дослідників на становлення баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • виокремити історичні передумови розвитку сербського баянноакордеонного мистецтва; • зазначити національні риси баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • визначити роль конкурсів та фестивалів у розвитку баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • проаналізувати концертну діяльність відомих представників сербського баянно-акордеонного мистецтва. Об’єктом дослідження виступає баянно-акордеонне мистецтво. Предметом кваліфікаційної роботи є баянно-акордеонне мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття.Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу, 2 розділів, 5 підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (71 одиниця) та додатків (2 одиниці). Основний зміст роботи викладений на 54 сторінках. Загальний об’єм дослідження складає 67 сторінок.Документ Духова музика у контексті музичної культури України ХХ століття(2021) Борбат Назар Дмитрович; Borbat Nazar Dmytrovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність теми. Одним з найбільших благ людства є можливість вивчати культурну спадщину минулого, розвиваючи і примножуючи кращі традиції вітчизняного музично-виконавського мистецтва. Вітчизняне мистецтво гри на духових інструментах пройшло у своєму розвитку досить важкий, але цікавий шлях, досягнувши помітних успіхів. Авторські інтерпретації, творення чогось власного, зміна встановлених композитором темпів, динаміки, відкрили ширші можливості у системі освіти професійних музикантів на базі інтеграції наук і накопиченого багатого практичного досвіду. У магістерській роботі нами досліджені витоки розвитку духової музики та її становлення в контексті музичної культури України ХХ століття, опрацьована література, яка дозволила аналізувати та порівняти різні етапи генезису духової музики. Хотілося б зазначити, що розвиток духової музики у ХХ столітті відбувався досить стрімко. Метою роботи є дослідження розвитку духової музики в Україні у ХХ столітті. У відповідності до мети дослідження постають наступні завдання: • проаналізувати історичні передумови розвитку духової музики в Україні; • розглянути процес організації музичних цехів; • визначити актуальні проблеми розвитку духової музики в контексті музичної культури України; • проаналізувати розвиток духової оркестрової музики в Україні та за кордоном; • дослідити процес становлення і розвитку духових оркестрів Волині.Об’єкт дослідження: генезис духової музики у контексті музичної культури України ХХ століття. Предмет дослідження: особливості розвитку духової музики у контексті музичної культури України ХХ століття. Структура та обсяг роботи: робота складається зі змісту, вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків до першого та другого розділів, висновків, списку використаних джерел 70 позицій. Основний зміст роботи викладено на 67 сторінках. Загальний об’єм роботи 74 сторінки.Документ Едвард Гріг – піаніст, концертмейстер, ансамбліст, диригент: особливості виконавського стилю(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Глазунова Галина Пилипівна; Hlazunova Halyna Pylypivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychСтаттю присвячено виконавській діяльності одного з великих майстрів фортепіанного мистецтва кінця XIX – початку XX століття Едварда Гріга. Протягом життя періоди плідної композиторської творчості та викладацької роботи нор-везького митця змінювалися тривалими концертними поїздками, активною виконавською діяльністю піаніста-соліста, кон-цертмейстера, ансамбліста, диригента. Завдяки його творам і виконавському мистецтву європейська публіка познайомилася з музичною культурою Норвегії. Творчими зусиллями Е. Гріга норвезька музика, разом із мистецтвом інших європейських країн, стала рівноцінною складовою частиною світової музичної культури.Увагу приділено концертно-виконавській творчості Е. Гріга, географії його тріумфальних гастролей, особливостям фор-мування концертних програм, творчій співпраці з визначними музикантами, серед яких У. Булль, Г. Венявський, П. Казальс та інші. Охарактеризовано особливості виконавського стилю композитора, відзначено найважливіші риси його самобутнього піанізму, неперевершених інтерпретацій власних творів. Здійснено спробу визначити роль концертної діяльності Е. Гріга в історії світового фортепіанного виконавського мистецтва.Відзначено, що Е. Гріга як митця не можна оцінити однозначно. З одного боку, він – яскравий представник епохи роман-тизму, а з іншого, – реаліст, який щодо всіх речей і явищ мав тверезий і ясний підхід. Як романтик, Е. Гріг мав дивовижний дар поетичної фантазії, колориту; головними в його мистецтві були багатство та тонкість почуттів. Водночас в основі обдарування митця мали місце і класицистські риси. Е. Гріг уникає перебільшень у висловлюванні та формотворенні, утриму-ючи свою фантазію й досягаючи дивовижної врівноваженості, стрункості та ясності окремих елементів художнього цілого. Усе це було характерно як для композиторської, так і для виконавської діяльності піаніста, концертмейстера, ансамбліста, диригента.Документ Жанр концерту для оркестру (на прикладі «Карпатського концерту» для оркестру М. Скорика)(2021) Некрасов Нікіта Віталійович; Nekrasov Nikita Vitaliiovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність роботи полягає в недостатній обґрунтованості та розробленості теоретичних засад даної проблеми в музичній практиці. Залишаються нез’ясованими деякі питання: 1) які саме складові цієї взаємодії; 2) який результат цієї взаємодії, тобто чи приводить ця взаємодія до утворення принципово нового жанрового явища, чи є черговою еволюційною моделлю жанру. Тому проблема жанрової взаємодії є однією з найбільш актуальних проблем сучасного музикознавства, а жанр концерту для оркестру - це один з її проявів. Мета дослідження полягає у конкретизації характерних особливостей жанру концерту для оркестру на прикладі «Карпатського концерту» М. Скорика.Документ Мистецтво вокальної імпровізації у популярній музиці китаю другої половини ХХ – початку ХХІ століття(2023) Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych; Наталія Єрьоменко; Nataliia YeromenkoУ статті здійснено аналіз мистецтва вокальної імпровізації у популярній музиці Китаю другої половини ХХ – початку ХХІ століття;виокремлено жанри та напрями сучасної популярної музики Китаю, що сформувалися у період 50‐х років минулого століття, а також прослідковано історичну ретроспективу їх становлення першої половини ХХІ століття.З’ясовано вплив державотворчих, політичних та суспільно‐економічних процесів, які відбувалися на території КНР у 50‐80‐ті роки ХХ століття на становлення масової естрадної культури країни, охарактеризовано роль впливу американських та європейських музичних стилів у сфері популярної музики Китаю. Виявлено жанри популярної музики Китаю періоду другої половини ХХ – початку ХХІ століття в яких має місце мистецтво вокальної імпровізації. Визначено специфіку основних стилів та жанрів сучасного китайського естрадно‐вокального мистецтва. Стисло розглянуто специфіку основних жанрів китайської сучасної популярної музики, а саме: дитячої пісні,ліричної пісні, сучасної пісні (шидайцю), популярної пісні юеською мовою,китайської масової пісні та розкрито історичну динаміку їх розвитку. Зазначено, що шидайцю – як напрям сучасної популярної музики, виник на основі синтезу блюзу, джазу та вважається попередником китайського національного джазу. Конкретизовано прояви мистецтва вокальної імпровізації через творчість співачок, що виступають яскравими представниками шидайцю.Представлено постаті солістів, які у сучасній популярній музиці є обличчям китайського джазу та взірцем у майстерному втіленні імпровізації. На прикладі китайських вокалістів, які віртуозно володіють імпровізацією у джазовому стилі,більш детально висвітлено творчість співачки Чжан Їн.Документ Народні струнні інструменти в музичній культурі Китаю(2021) Гао Цянжу; Hao Tsianzhu; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychКитайська Народна Республіка тривалий час була закритою для туристів, а її культура навіть на сьогоднішньому етапі розвитку мистецтвознавства, досі має актуальні питання до вивчення. Як відомо, китайці шанують фольклорні традиції своєї країни і впроваджують їх, в першу чергу, у власну культуру, зокрема і музичну. Музика Китаю має багатий інструментарій. Незвичними народними інструментами, які потребують додаткової уваги дослідників є група струнних інструментів. Зважаючи на розквіт сучасної китайської цивілізації, активну еміграцію жителів Сходу на територію України, сьогодні першочергово постає питання культурної асиміляції. У зв’язку із вищенаведеним, обрана тема дослідження набуває значного рівня актуальності. Мета роботи: виявити місце народних струнних інструментів у музичній культурі Китаю. Відповідно до мети дослідження передбачається вирішення наступних завдань: • проаналізувати історично-мистецький дискурс китайської музичної культури у дослідженнях науковців; • з’ясувати особливості музичних традицій Китаю; • виокремити різновиди китайських народних струнних інструментів; • визначити вплив народних струнних інструментів на сучасну музичну культуру Китаю. Об єктом дослідження є музична культура Китаю. Предметом роботи - китайські народні струнні інструменти. Структура та обсяг роботи: робота складається зі змісту, 2 розділів, 4 підрозділів, висновків до розділів, висновків, додатків (5 одиниць), списку використаних джерел (89 позицій). Основний зміст роботи викладено на 41-й сторінці. Загальний об’єм роботи 56 сторінок.Документ Опанування навичок гри на класичній гітарі на початковому етапі навчання(2021) Ступаченко Діана Андріївна; Stupachenko Diana Andriivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychСучасне музичне мистецтво пропонує виконанням різноманітний вибір інструментів. Проте, найбільшу популярність серед них мас гітара. Її мінливий тембр до вподоби широким колам верств суспільства, річним віковим групам та поколінням. Не менш приваблива якість гітари для музикантів - її мобільність. Легка, зручна, не надто вибаглива у догляді: вона зазвичай стає супутником виконавців під час домашнього та концертного музикування, гастролей чи подорожей. Тому часто, в усіх вище вказаних формах діяльності гітариста, превалює один і той самий інструмент. Це суттєво впливає на якість звучання і техніку чрчі, емоційний фон концертного виступу. Загальновідомо, що в музикантів-інструменталістів добре розвинена м'язова та механічна пам'ять, а також тактильні відчуття. Гітара, як інструмент, що може супроводжувати виконавця практично всюди, деяким чином стає уособленням другого «Я» музиканта. Він звикає до розташування ладів, ваги інструменту, особливостей конструкції грифу, жорсткості струн тощо. Виконуючи композицію, гітарист, якому добре знайомі фізичні властивості свого інструменту, має змочу в більшій мірі віддавати себе творчій інтерпретації, імпровізувати, не відволікаючись на пошук ладів чи незвичні тактильні відчуття.Документ Основи джазової імпровізації на баяні та акордеоні(2020) Вечесенко Олексій Сергійович; Viachesenko Oleksii Serhiiovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychДовгий час джаз і баян були несумісними поняттями. Лише в останній чверті ХХ століття баяністи й акордеоністи почали активно розширювати свій репертуар, а композитори, в тому числі й вітчизняні, писати для них джазові твори. У цей період починають з’являтися і перші дослідження джазового баянного виконавства. Окремо слід згадати про вивчення нашими дослідниками творчості джазових зарубіжних баяністів та акордеоністів, таких як Р. Гальяно, Г. Дейро, А. Пьяцола. Проте, аналіз енциклопедій, монографій, статей та інтерв’ю наших науковців показав, що у вивченні джазового баянного та акордеонного мистецтва України існує прогалина, яка стосується інтерпретації та імпровізації на баяні чи акордеоні. Таким чином, питання джазової імпровізації на баяні та акордеоні є актуальним для даного дослідження. Мета даного дослідження полягає у визначенні основ джазової імпровізації на баяні та акордеоні.Документ Особливості виконавського дихання трубача(2021) Сорокін Петро Олексійович; Sorokin Petro Oleksiiovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychСтрімкий розвиток мистецтва XXI століття сприяє формуванню новітніх тенденцій, що регулюють смак публіки, впливають на композиторську діяльність, а відтак і на репертуар музикантів, трубачів зокрема. Хвиля модернової музики потребує від виконавців на духових інструментах неабиякого професіоналізму та майстерного володіння своїм інструментом. Проте, дихання, як ключовий елемент виконавської техніки трубача, сьогодні не досить часто потрапляє у поле зору дослідників чи педагогів-практиків. Між тим, оновлення концертно-педагогічного репертуару для виконавців на духових інструментах, передбачає використання новітніх виконавських прийомів та активізацію уваги трубача на основному елементі його техніки: диханні. Таким чином, особливості дихання, як провідного елементу виконавства на трубі, є актуальними для сучасного духового мистецтва. Мета роботи: з’ясувати особливості виконавського дихання трубача.Документ Особливості жанру інструментальної мініатюри у бандурному виконавстві(2021) Юхтенко Альона Анатоліївна; Yukhtenko Alona Anatoliivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychВ числі тенденцій, обумовлюючих актуальність дослідження мініатюри в бандурній творчості слід відмітити поширеність даного жанру музики серед виконавців та композиторів. Інструментальні мініатюри бандуристи виконують як в музичних школах, музичних училищах, так і в закладах вищої освіти. В композиторській творчості для бандури можна зустріти безліч оригінальних мініатюр, а також перекладених творів для бандури. Інструментальна мініатюра має широку жанрову розгалуженість - від творів на розвиток виконавської техніки (етюди) до повноцінних концертних п’єс (експромт, менует, музичний момент, ноктюрн, прелюдія, скерцо тощо). Твори даного жанру можуть відрізнятися за складністю виконавства, що сприяє їх масовому поширенню серед музикантів з різним рівнем виконавської майстерності. Мініатюри, тобто п’єси малої форми, займають важливе місце серед репертуару бандуристів. Питанню бандурного виконавства, окремим жанрам виконавської майстерності бандуриста та репертуарному забезпеченню присвячено багато наукових досліджень. Проте жанр інструментальної мініатюри розглядається тільки опосередковано, що обумовлює актуальність даного дослідження.Документ Особливості формування ділової культури в процесі фахової підготовки майбутніх гідів-екскурсоводів(Видавництво Уманського державного педагогічного університету, 2021-04) Коваленко Олександр Вікторович; Єрьоменко Андрій Юрійович; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Yeromenko Andrii YuriiovychВ статті розглянуто особливості формування ділової культури в процесі фахової підготовки майбутніх гідів-екскурсоводів. В даній статті визначено поняття ділової культури, її аспекти та компетенції. В даній роботі також визначено, що формування ділової культури майбутнього гіда-екскурсовода під час фахової підготовки знаходить більш повне відображення в інтеграції культурологічного та компетентнісного підходів, оскільки саме в рамках останнього ми отримуємо конкретну форму результату – компетентність майбутнього гіда-екскурсовода в області ділової культури.Документ Становлення та розвиток саксофонного мистецтва Китаю(2021) Чжан Пен; Chzhan Pen; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychКитайське музичне мистецтво, включаючи і саксофонне, на сьогодні виступає одним із найбільш розвинених у світі. Саксофон з’явився у Китаї відносно не так давно. Наприкінці XX століття, у зв’язку із масовим виїздом студентів за межі Китаю, а також гастролями іноземних музикантів китайськими містами і провінціями, саксофонне мистецтво почало привертати увагу все більшої кількості жителів Сходу. Оскільки китайське саксофонне мистецтво - нова і малодосліджена сторінка китайської культури, тема даної бакалаврської роботи є актуальною для сучасного мистецтвознавства. Мета дослідження полягає у виявленні передумов становлення і розвитку саксофонного мистецтва Китаю.Документ Становлення європейського баянно-акордеонного виконавства у другій половині ХХ століття(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Цебро Катерина Вікторівна; Tsebro Kateryna Viktorivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність дослідження. У сьогоденні баянне мистецтво України посідає вагоме місце у вітчизняній культурі та привертає до себе увагу композиторів, виконавців та науковців. Протягом минулого століття цей інструмент пройшов стрімкий розвиток. Ускладнилась його конструкція, значно розширився репертуар, з’явилися школи баянно-акордеонного мистецтва та значно виріс рівень виконавської майстерності. Якщо на початку ХХ століття баян можна було почути тільки в народному побуті, то зараз він досяг високого професійно-академічного рівня та може конкурувати з визнаними академічними інструментами. Конструктивні можливості сучасного багатотембрового готово-виборного баяна являють собою професійний академічний камерний інструмент, який має широкий діапазон стилів: від фольклору до класичної музики різних епох та жанрів. Зазначимо, що баян і акордеон укріпилися в камерно-ансамблевій музиці відносно недавно – у другій половині ХХ століття. Мета дослідження – визначити особливості становлення європейського баянно – акордеонного виконавства другої половини ХХ століття. Для дoсягнення пoстaвленoї мети неoбхiднo вирiшити нaступнi зaвдaння: узагальнити історичні відомості про європейське баянноакордеонне виконавство через призму сучасних наукових досліджень; з’ясувати сутність та специфіку баянно-акордеонного виконавства; охарактеризувати особливості становлення і розвитку баянно акордеонного виконавства у нордичних країнах; висвітлити творчість Астора П’яццолли, Рішара Гальяно та з’ясувати особливості становлення та традиції українського баянно-акордеонного виконавства. Об'єкт дослідження – європейське баянно-акордеонне виконавство другої половини ХХ століття. Предмет дослідження – особливості становлення європейського баянно акордеонного виконавства другої половини ХХ століття. Структурa рoбoти. Магістерська рoбoтa cклaдaєтьcя зi вcтупу, двoх рoздiлiв, шеcти пiдрoздiлiв, виcнoвкiв дo 1 i 2 рoздiлiв, виcнoвкiв, cпиcку викoриcтaних джерел (101 позиція), дoдатків. Ocнoвний текcт рoбoти виклaденo нa 78 cтoрiнкaх. Зaгaльний oб’єм рoбoти 97 cтoрiнок.Документ Сучасні техніки скрипкового виконавства(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Холод Анна Володимирівна; Kholod Anna Volodymyrivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність дослідження. Сучасна культура диктує абсолютно відмінне бачення музичного мистецтва та виконавства, зокрема і скрипкового. Завдяки виникненню індустрії шоу-бізнесу, яка почала активно функціонувати у другій половині ХХ століття і продовжує розвиватися та вдосконалюватися у ХХІ столітті, сьогодні глядачі, відвідуючи концерт, очікують не тільки почути якісну гру, але і побачити насичену та технічно оснащену виставу у дусі новітніх тенденцій, отримати яскраві емоційноестетичні враження. Виникнення у другій половині ХХ століття таких стилів як техно- та електро-музика привернуло увагу значної кількості слухачів. Тому якщо раніше класика та академічне скрипкове виконавство стояли на першому місці, то відтепер відійшли на другий план, оскільки увагу публіки завоювали нові напрямки. Дана ситуація не могла не позначитися на класичному скрипковому мистецтві. Лише незначне число слухачів залишилося вірним своїм естетичним поглядам, віддавши перевагу академічному скрипковому виконавству та класичним творам на противагу новим модним стилям та інструментам. Мета кваліфікаційної роботи: висвітлити сучасні техніки скрипкового виконавства. Відповідно до мети дослідження постають наступні завдання: • з’ясувати ступінь дослідження технік сучасного скрипкового виконавства у галузі вітчизняного мистецтвознавства; • прослідкувати становлення сучасного європейського скрипкового виконавства в історичній ретроспективі; • зазначити новаторів скрипкового мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століття;• охарактеризувати особливості інтерпретації сучасних технік скрипкового виконавства у кінематографі ХХІ століття. Об’єкт дослідження – скрипкове виконавство. Предметом магістерської роботи виступають сучасні техніки скрипкового виконавства. Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, 2 розділів, 4 підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (77 одиниць) та додатків (2 одиниці). Основний зміст роботи викладений на 50 сторінках. Загальний об’єм дослідження складає 63 сторінки.Документ Творча постать Анатолія Гайденка у сучасному українському баянному мистецтві(ФОП Цьома С. П., 2023) Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychМонографію присвячено висвітленню естетичних, жанрових та стильових констант баянної творчості Анатолія Гайденка. Вказано на вагомий внесок А. Гайденка в галузь баянного мистецтва та підкреслено багаторівневі зв’язки його художніх пошуків із магістральними тенденціями розвитку сучасної української музики. При загальному жанровому різноманітті провідне місце в доробку композитора належить саме творам для баяна – інструмента, з опанування якого розпочався процес долучення музиканта до таємниць мистецтва. Видання розраховане на музикознавців, культурологів, викладачів і студентів навчальних закладів культури і мистецтва, на широке коло читачів, які цікавляться українським академічним баянним мистецтвом.Документ Європейська програма бального танцю в українському хореографічному мистецтві: історичний аспект(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Богомол Вадим Олегович; Bohomol Vadym Olehovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychАктуальність дослідження. Сучасний бальний танець в своєму вигляді, призначенні має змінену форму та хореографію. Якщо раніше цей вид хореографічного мистецтва призначався виключно для знаті чи аристократичного населення, то сьогодні виступає одним із видів спорту Важливу роль у цьому зіграло рішення Міжнародного Олімпійського Комітету, який у 1997 році визнав бальні танці видом спортивних змагань. Бальні танці набули шаленої популярності у багатьох частинах світу,особливо в Європі. Їх популярність спостерігається і в наш час. Мета дослідження полягає у висвітленні історичного аспекту європейської бальної програми в українському хореографічному мистецтві. У відповідності з метою наукової розвідки виникають наступні завдання: розглянути базу науково-мистецьких досліджень щодо європейсько програми бального танцю в галузі хореографічного мистецтва; охарактеризувати процес виникнення бального танцю в європейському хореографічному мистецтві в історичній ретроспективі; • здійснити аналіз особливостей школи вітчизняної бальної хореографічної освіти; висвітлити аспекти європейської програми бального танцю в умова українського хореографічного мистецтва ХХІ століття. Об’єкт дослідження – європейська програма бального танцю. Предметом магістерської роботи виступає європейська програма бального танцю українського хореографічного мистецтва в історичному аспекті.Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, 2 розділів, 5 підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел ( 59 одиниць) та додатків (2 одиниці). Основний зміст роботи викладений на50 сторінках. Загальний об’єм дослідження складає 61сторінка.Документ Європейське сценічно‐вокальне мистецтво та фортепіанне виконавство ХХ – початку ХХІ століття: стильовий аспект(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr Hryhorovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychНа основі аналізу історико‐культурного та музикознавчого доробку визначено стан розробленості проблеми розвитку сценічно‐вокального мистецтва та фортепіанного виконавства ХХ початку ХХІ століття в аспекті стильового аналізу. встановлено, що означені музичні явища розвивались під впливом європейсько‐історичних чинників, національних та сакрально‐релігійних впливів; розквіт композиторської школи та виконавського мистецтва, культурних традицій певного етносу тощо. Зазначено інтерпретаційні, стильові та жанрові ознаки сценічно‐вокального мистецтва та фортепіанного виконавства означеного періоду, які розкривають зміст та тенденції розвитку музичної культури; наведено приклади музичних творів в конексті семантичного та музикознавчого аналізу. Представлені результати робот можуть бути запровадженні в подальші наукові розвідки, присвячені дослідженню стильових аспектів музики ХХІ століття в контексті національних та європейських домінант.Документ Інтерпретація поліфонічних творів на баяні(2020) Щенсневич Ярослав Юрійович; Shchensnevych Yaroslav Yuriiovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychНауково-методичні, педагогічні та дослідницькі роботи щодо проблематики інтерпретації поліфонічних творів на баяні з’являлися не настільки часто і в порівняно меншій кількості, ніж праці щодо виконання поліфонії, наприклад на фортепіано. За останнє десятиліття, кількість надходжень наукових праць у сфері інтерпретації поліфонічної музики на баяні значно знизилась, не зважаючи на появу творів сучасних композиторів. Таким чином, зважаючи на вищевказані факти, дана робота є актуальною у сфері інтерпретації поліфонічної музики на баяні. Метою даної роботи є виявлення особливостей інтерпретації поліфонічних творів на баяні та їх характеристика.