Перегляд за Автор "Yablochkov Mykyta Myrchovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Лексикографічні інструменти нового покоління: від словникової спадщини до інноваційної дидактичної практики
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Надутенко Максим Вікторович; Надутенко Маргарита Володимирівна; Яблочков Микита Мирчович; Nadutenko Maksym Viktorovych; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Yablochkov Mykyta Myrchovych
    У статті розглянуто еволюцію лексикографічних практик – від фундаментальних електронних словників, розробле- них в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України (УМІФ), до новітніх інноваційних освітніх ресурсів, зокрема мікрословників, що створюються в екосистемі платформи POLYHEDRON. Особливу увагу приділено педагогічному та ког- нітивному потенціалу цих ресурсів у контексті формування лінгвістичної компетентності студентів, які вивчають україн- ську мову. Стаття демонструє, як лексикографічні інструменти нового покоління можуть поєднувати академічну спадщину, корпусні методи, візуально-анотаційні технології, персоналізовані формати подання знань і принципи концептографії, що притаманні сучасній гуманітарній цифровій освіті. Показано, як нові формати словників трансформують традиційні методи навчання й підвищують ефективність засвоєння лінгвістичного матеріалу через активізацію творчого потенціалу студентів та сприяння їхній самостійній дослідницькій діяльності. Розглянуто приклад мікрословника, укладеного здобувачкою магістерської програми «Прикладна лінгвістика» ЛНУ імен Івана Франка Діаною-Марією Федорів, у межах роботи над дослідженням «Прагматичний потенціал текстів про кохання у формуванні лінгвістичної компетентності іноземців (на прикладі текстів Івана Франка та Лесі Українки, Едіт Вортон та Генрі Джеймса)». Авторка застосовує платформу Sketch Engine для створення корпусу спеціалізованих текстів, вияв- лення ключових термінів на основі частотного аналізу, здійснення CQL-запитів та конкордансного пошуку. П’ять термінів: текст, мовна особистість, текстотворення, інформаційний текст, компетенція – стали концептуальною основою слов- ника. Кожну словникову статтю структуровано як мініатюрну капсулу знань, що поєднує дефініції з наукових джерел, при- клади вживання в корпусі, емпатичні авторські коментарі, ілюстрації та емодзі для візуальної підтримки сприйняття. Така модель подання знань полегшує міжкультурну адаптацію іноземних студентів, робить терміни доступнішими для засвоєння та сприяє глибшому розумінню мови і культури. У роботі підкреслено роль POLYHEDRON як інтелектуальної інфраструктури, що уможливлює створення мультимодаль- них, гнучких та адаптивних лексикографічних продуктів для використання в освітньому процесі. Такі мікрословники вико- нують низку функцій: формують термінологічну грамотність, стимулюють рефлексію, сприяють академічній соціалізації та міжкультурній комунікації. У підсумку показано, що нові формати словників можуть бути не лише інструментами засво- єння знань, але й засобами продукування сенсів і побудови особистісної траєкторії навчання.
  • Документ
    Ономастична школа Василя Лучика: напрямки, ареал, цифрові горизонти
    (Гельветика, 2024) Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Старишко Юлія Володимирівна; Staryshko Yuliia Volodymyrivna; Яблочков Микита Мирчович; Yablochkov Mykyta Myrchovych
    У статті висвітлюються основні напрями наукової та педагогічної діяльності професора Василя Вікторовича Лучика, засновника Київської ономастичної школи, та його вагомий внесок у розвиток сучасної української та слов’янської ономастики. Описано ключові методологійні підходи, що впроваджувалися в його дослідженнях, зокрема вивчення автохтонної і запозиченої гідронімії, аналіз топонімії, етимології затемнених назв, а також розробка підходів до відновлення історичних топонімів. У роботі наголошується на важливості застосування цифрових методів для аналізу і презентації спадщини науковця, включаючи створення трансдисциплінарного кластеру на платформі POLYHEDRON, який є інноваційним інструментом для інтеграції ономастичних досліджень у загальноукраїнський та європейський науковий простір. Цей кластер не лише зберігає результати багаторічних досліджень, але й сприяє популяризації знань серед української та міжнародної аудиторії. Наукова діяльність В. В. Лучика охоплює широкий спектр напрямів, зокрема дослідження етимології топонімів і гідронімів, аналіз номінаційних процесів в ойконімії, вивчення впливу різних мовних і культурних контактів на формування ономастичного ландшафту України. Важливим аспектом роботи науковця є створення методологічних рекомендацій для збору мікротопонімів, які сьогодні активно використовуються. Його роботи, зокрема етимологічні словники, стали основою для подальших досліджень у галузі української ономастики. Особливу увагу приділено розвитку наукових шкіл і вихованню нового покоління ономастів. Під керівництвом В. В. Лучика було захищено численні кандидатські і докторські дисертації, які висвітлюють різні аспекти топоніміки та гідроніміки. Його підходи до вивчення і систематизації топонімів стали інструментом для аналізу номінаційних процесів в історичному та сучасному контекстах. Запропоновано застосування цифрового методу для презентації спадщини науковця, створено «Трансдисциплінарний кластер «Мова на теренах наукових пошуків Василя Вікторовича Лучика». Ресурс створено та розміщено на основі платформи POLYHEDRON у відкритому доступі з можливістю подальшого наповнення досягненнями В. В. Лучика. Це полегшує інтеграцію наукового доробку Василя Лучика в європейські цифрові платформи та сприяє поширенню знань про спадщину науковця серед загальноукраїнської та міжнародної аудиторії.