Перегляд за Автор "Voloshyna-Narozhna Viktoriia Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Архітектоніка метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Гандзілевська Галина Борисівна; Волошина-Нарожна Вікторія Олександрівна; Handzilevska Halyna Borysivna; Voloshyna-Narozhna Viktoriia OleksandrivnaСтаття присвячена дослідженню проблеми збереження психічного здоров’я студентів. У зв’язку з відомими теоріями та концепціями психічного здоров’я обґрунтовано доцільність використання салютогенного та метакогнітивного підходів у цьому процесі. Послуговуючись принципами означених підходів запропоновано архітектоніку метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів. Компоненти архітектоніки охарактеризовано відповідно до трьох рівнів її функціонування у вимірі збереження психічного здоров’я студентів, де інформаційний рівень (метакогнітивні знання: декларативне, процедурне та знання умов) формує основу усвідомлення; афективно-рефлексивний (метакогнітивний дослід: метакогнітвні відчуття та метакогнітивну обізнаність) забезпечує емоційно-смислову інтеграцію досвіду; регулятивно-операційний (метакогнітивна регуляція: метаконітивне планування, метаконітивний моніторинг, метаконітивний контроль) трансформує знання і досвід у цілеспрямовані дії. Обґрунтовано, що метакогнітивний потенціал психічного здоров’я студентів, як структурно-функціональна організація метакогнітивних знань, здібностей та процесів, забезпечує усвідомлення, саморефлексію, саморегуляцію та контроль над мисленнєвими процесами під час вирішення ними навчальних завдань. Наголошено, що ефективність функцій метакогнітивних механізмів (метакогнітивних потреб та мотивів) у вимірі адаптації до навчального стресу залежить від ставлення студентів до своїх можливостей (довіри до своїх пізнавальних процесів), почуття узгодженості та ресурсів опору. У зв’язку з цим уточнено поняття психічного здоров’я студентів крізь призму мета когнітивного підходу у вимірі їхньої саморегуляції та динамічної здатності зберігати внутрішню рівновагу, гнучкість і цілісність у складних кризових умовах,. Відзначено, що врахування метакогнітивного підходу буде корисним під час розробок профілактичних та інтервенційних програм, спрямованих на збереження й зміцнення психічного здоров’я молодих людей в освітньому середовищі та підкріплення їхньої резилієнтності.