Перегляд за Автор "Van Yansui"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Пасторальні звукообрази у фортепіанній музиці китайських композиторів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Ван Яньсуй; Van Yansui
    Дисертацію присвячено дослідженню специфіки відтворення пасторальних звукообразів у китайській фортепіанній музиці. У роботі здійснено комплексний аналіз стильових модифікацій європейської пасторалі в контексті історичного становлення жанру, узагальнено китайські естетико-філософські концепції у поглядах на музичне мистецтво, доведено, що пантеїстичність світогляду китайців становить рису національної ментальності, а пастораль, як художньо- образна форма ідеї єднання Людини і Природи, є тим жанром, що втілює філософську концепцію гармонійної картини світу. У досліджені художній феномен пасторалі розглянуто на матеріалі китайської фортепіанної музики, теоретично обгрунтовано специфіку втілення звукообразів пасторалі в музиці китайських композиторів для фортепіано. З’ясовано художньо-образні модифікації європейської музичної пасторалі в контексті становлення жанрової моделі; визначено систему звукової пасторальної символіки, а також комплекс музичних засобів відтворення пасторальної образності в європейській традиції. Узагальнено філософсько-естетичні концепції китайського світогляду щодо музичного мистецтва; визначено константи, що обумовлюють пасторальну специфіку національної ментальності, втіленої у творах мистецтва, зокрема фортепіанній музиці. Уточнено поняття «звукообраз» із позицій китайського менталітету й відповідного трактування музичної образності. Проаналізовано різножанрові фортепіанні твори китайських композиторів із позицій втілення пасторальної образності, визначено символіку музичної пасторалі та її фортепіанний звукокомплекс; уведено в науковий обіг фортепіанні твори китайських композиторів, які не досліджувались раніше. Набули подальшого розвитку наукові положення про естетику, стилістику, образність китайської фортепіанної музики. Уведено в науковий обіг українського музикознавства нові праці китайських дослідників у галузі музичного мистецтва. У Розділі 1 - Пастораль в музиці: теорія та історія жанру» - систематизовано сучасні дослідницькі підходи до вивчення пасторалі як метажанру. Виявлено, що музикознавчі праці містять значні напрацювання щодо історичних різновидів європейської пасторалі, окремих жанрових моделей, творів пасторального характеру тощо, що свідчить про актуальність цієї проблематики, а також про широкий спектр невивчених питань, що потребують уваги науковців. Узагальнено погляди на тлумачення категорії «звукообраз» у сучасному музикознавчому дискурсі. Визначено, що ця категорія є універсальною, оскільки охоплює композиторсько-виконавську творчість і слухацьке сприйняття; реалізується через жанрову систему, образну семантику, інтонаційну символіку, сталу систему виражальних засобів; віддзеркалює певну епоху й національний світогляд. Простежено модифікації жанру європейської пасторалі в контексті історико-стильових координат музичного мистецтва. Визначено, що європейська музична пастораль містить ідеальний образ світу і становить один з духовних вимірів людини, де панує довіра до Бога, спокій і радість душі. На різних етапах становлення пастораль набувала переінтонування відповідно до змінених естетичних умов: від ідилічного споглядання, міфопоетичного сприйняття світу, де вона усвідомлювалась як знак гармонічного єднання з природою, поєднуючи чарівну наївність і примітивну простодушність, пастораль пройшла довгий шлях на якому трансформувалась у прообраз божественної світобудови, оазу, де знаходить очищення й заспокоєння мрійлива душа; сферу суб’єктивного світобачення митця, в якому обожнювана природа становить царину психологічних глибин особистісного «Я»; витончену мрію, яка є миттєвістю життя й вічним ідеалом краси. Визначено символіку європейської музичної пасторалі, яка вміщує: образи природи, зображення водної стихії, просторові ефекти, імітування звучання народних інструментів та прийомів гри на них, фольклорно-танцювальну жанровість, народнопісенну інтонаційність, звукову сигнальність. Сформовано комплекс музичної лексики пасторалі: прозора триголосна фактура; плавне голосоведения верхніх голосів паралельними терціями, або секстами; бурдонний бас; помірний темп; пунктирний ритм; тридольний метр (розміри 6/8 або 12/8); консонантна гармонія; використання переважно «світлих» тональностей (C-dur, F- dur, G-dur, B-dur, D-dur); антифонний прийом перегукування голосів; динамічна й темброва контрастність; застосування мелізматики. У Розділі 2 - «Музичний образ крізь призму естетико-онтологічних концепцій китайської філософії» узагальнено світоглядні орієнтири давньокитайської філософської думки у поглядах на музичне мистецтво. Зазначено, що взаємодоповнюваність основних філософських учень - конфуціанства і даосизму - обумовила естетичне підґрунтя й особливості китайської музичної творчості. Становлення пасторальної образності й пасторального жанру в китайському мистецтві зумовлено ментальними рисами національної самосвідомості й константами канонічного філософського мислення. Всі основні категорії і поняття китайської традиційної філософії, що здебільшого мають метафоричне значення й усвідомлюються як незаперечні символи, певним чином вплинули на формування пасторального світовідчуття, семантика якого цілком укладається в систему духовних координат Піднебесної: єднання з природою, гармонія людини та Всесвіту, стан умиротворення, спокою й рівноваги, стриманість почуттів, споглядальність, образний символізм, «краса нейтральності», просторова «порожнеча», звукова тиша тощо. Важливого значення у формуванні пасторальної жанровості набуває «пейзажність», як загальний естетичний принцип, характерний для всіх видів мистецтва Китаю. Пейзажність сприйняття та самовираження в художній творчості виступає передусім як гармонізуюче начало внутрішнього світу людини і його відносин з навколишньою дійсністю. У систему пасторального світовідчуття цілком вкладається й конфуціанська доктрина «серединного», що віддзеркалює принципи гармонії Всесвіту. Поміркований вияв почуттів, емоційна врівноваженість, і відповідно звуковий баланс, узгодженість засобів виразності, спокій і стриманість - все це знайшло втілення в музичному мистецтві Китаю, зокрема фортепіанній музиці. Розділ 3 - «Пасторальні звукообрази у фортепіанній музиці композиторів Китаю» присвячено безпосередньо аналізу творів, що втілюють пасторальну образність. Наголошено, що пасторальна образність, відтворення природи є однією з центральних тем китайського музичного мистецтва, проте її художнє вирішення, на відміну від європейської традиції, є дещо іншим: у творах китайських митців майже завжди присутня самозаглибленість, яка репрезентує інше відчуття простору і часу. Китайська пастораль відтворює переважно не зовнішню пейзажність, а має втаємничений зміст, пов’язаний із національною духовною символікою. В аналітиці китайських фортепіанних творів увагу прикуто до смислового навантаження, закладеного в засобах виразності - тембро-інтонаційності, ладовому забарвленні, звуконаслідувальних ефектах. Через ці складові музичного цілого розкрито приховану символіку, філософський погляд на світ, уміщений у пасторальних п’єсах, циклічних формах, творах сонатної і концертної форми. На прикладі фортепіанних мініатюр «Маленька флейта пастушка» Хе Лутіна, «Звук флейти на пасовищі» Чжао Сяошена, «Звуки китайської дудки й барабана на заході сонця» Лі Інхая, «Осінній місяць відображається в спокійному озері» Чень Пейсюна, «Птахи на пагорбі» Цуй Шигуана; циклічних творів «Вісім спогадів у акварелі» Тан Дуна, «Живопис Хігашіяма Кайї» Ван Лісана, «Чотири поеми про китайські природні пейзажі» Цзян Веньє, «Картини Башу» Хуан Хувея, Сюїта для фортепіано» Ван Цзяньчжуна; обробок для фортепіано китайських народних пісень «Сріблясті хмари наздоганяють місяць» Ван Цзяньчжуна, «Пастораль» Чжан Чжао, сонатини Ван Лісана та фортепіанного концерту «Гірський ліс» Лю Дуньнаня виявлено специфіку втілення китайської пасторальної образності. Відзначено, що звукообраз пасторалі в фортепіанних творах китайських композиторів формує певна система символів (зафіксована у програмних назвах) і засобів виразності. До символіки пасторалі належать: флейта (сопілка), як музичний інструмент, пов’язаний з пастухуванням; пейзажність як узагальнене відтворення природи; твори живопису; пори року; час доби; атмосферні явища; природні ландшафти (переважно гори і водойми); небесні світила; міфологічна образність; тваринний світ (переважно птахи); знакові коди чисел. Засоби музичної виразності, що становлять звукокомплекс китайської фортепіанної пасторалі: використання ангемітонних музичних ладів; наслідування звучання народних інструментів і техніки гри на них; опертя на автентичні пісенні й танцювальні фольклорні джерела; мелодична вишуканість, плавність тематичних елементів з уведенням притаманних китайській мелодиці кварто- квінтових «порожніх» звучань; примхливість ритміки (синкоповані ритмоформули, зміннний тактовий розмір); застосування переважно повільних темпів; поліфонізація фактури, використання барвної палітри фортепіанних регістрів, як засобу мозаїчного фактурного «розцвічування»; застосування широкого спектру звуконаслідувальних ефектів; витонченість динамічних градацій (застосування переважно тихих звучностей); колористична педалізація; синтезування національних елементів з імпресіоністичними засобами письма. Творам із пасторальною образністю притаманні лаконічність форм, варіаційність та імпровізаційність розвитку музичного матеріалу. Також спостерігається експериментування з сучасними композиторськими техніками. У висновках узагальнено, що китайська пастораль вирізняється насамперед заглибленням в особистісне «Я», відтворенням відчуття єднання з Природою і Всесвітом. Китайський «пасторальний код» - це гармонія Людини й навколишнього світу, що саме і становить сутність і основу буття.