Перегляд за Автор "Van Boiuan"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Development of Piano Schools in China and Ukraine: Historical Context(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Ван Боюань; Van BoiuanThe article identifies the historical context of the piano schools development in China and Ukraine. The factors that formed the basis of the periodization of the studied phenomenon in both countries are identified. The periodization of the piano schools development in China and Ukraine has been carried out. As a result of a comparative analysis of the historical development of piano education in China and Ukraine, the common features of training pianists during a certain historical period were clarified, such as: the influence on the development of piano education of Western European and Russian traditions; national basis for the development of piano schools in both countries; opening of a significant number of art education institutions, including higher education institutions; availability of a large number of music programs of international level; opening of factories for the production of piano; rapid introduction of conservatory piano education.Документ Ways of the Pianists-Performers Training Improvement in Art Institutions of Higher Education of China(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Ван Боюань; Van BoiuanBased on the analysis of the existing problems, the article highlights the ways of improving the pianists-performers training in art institutions of higher education in China. The main recommendations that will help improve the quality of pianists-performers training in art institutions of higher education, include: increasing the level of music-theoretical knowledge, historical thinking and auditory experience of European music perception by students; improving the mechanism of performance mastering of the sound space by musicians; forming students’ ideas about musical drama; guiding students’ independent work through special tasks aimed at expanding the artistic worldview, the general thesaurus; developing and creating a specialized resource on the Internet to promote advanced methods of training pianists.Документ Модель професійної фортепіанної освіти в музичних закладах вищої освіти Китаю(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Ван Боюань; Van BoiuanУ статті розроблено модель фортепіанної освіти на основі аналізу сучасних тенденцій у галузі професійної підготовки піаністів-виконавців у китайських закладах вищої освіти. Модель містить три компоненти: філософський блок (філософські традиції: раціоналізм, емпіризм, прагматизм; філософські орієнтири), блок принципів викладання (потреба виховувати в учнів здатність висловлювати емоції та ідеї; значення піаністів для створення продуманої та відповідної тональної якості; важливість розвитку уяви та виховання творчості; необхідність заохочення та стимулювання в навчанні й дотримання якості викладання) та методологічний блок (техніка; стиль; запам’ятовування; практика; гострі навички слухання (або розширення слухових здібностей); і етап подолання страху), які знаходиться у відносинах взаємозалежності.Документ Організаційно-педагогічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2021) Ван Боюань; Van BoiuanДисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з’ясовано теоретичні та організаційно-методичні засади підготовки піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. У роботі з’ясовано стан розробленості проблеми підготовки піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України в науковому дискурсі. Результатом структурно-логічного аналізу наукових розвідок із досліджуваної проблеми українських і китайських учених стало виокремлення окремих аспектів розгляду проблеми підготовки піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України, а саме: проблеми фахової підготовки майбутніх піаністів із КНР у системі музичної освіти України; проблеми підготовки піаністів в українських закладах освіти різного рівня; методичні засади підготовки піаністів; теоретичні засади фортепіанного навчання; розвиток фортепіанної освіти в Китаї; методика навчання гри на фортепіано; навчання фортепіано майбутніх учителів музики в закладах вищої освіти Китаю та України. Використання системного аналізу українських і китайських порівняльно-педагогічних досліджень дозволило дійти висновку, що організаційно-педагогічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України не були предметом цілісного вивчення. Розкрито методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України та визначено історичний контекст розвитку фортепіанних шкіл Китаю та України. Аналіз наукової літератури українських і китайських дослідників дозволи дати визначення основоположного поняття дослідження – підготовка піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти – система заходів, спрямованих на досягнення головної мети майбутньої професійної діяльності піаніста-виконавця – виконання творів і розкриття їх художнього змісту слухачам. У дисертації систематизовано методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (урахування філософських ідей, принципів навчання та методики) та України (визначення всебічного розвитку студента як спеціальної мети фортепіанної підготовки; забезпечення гармонійного розвитку майбутнього музиканта через розвиваюче навчання; формування вміння музично-виконавської інтерпретації як важливого компоненту фахової підготовки майбутнього піаніста-виконавця; інтенсифікація розвитку музичного мислення майбутнього піаніста-виконавця; використання проблемного навчання в процесі фортепіанної підготовки студентів; актуалізація необхідності практичної реалізації індивідуалізації навчання в процесі фортепіанної підготовки). Пoрiвняльнo-icтoричний та хронологічний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив виокремити періоди й етапи розвитку фортепіанних шкіл Китаю та України. Історичний процес розвитку фортепіанної школи Китаю розділено на три періоди з відповідними етапами, як-от: І період – зародження з трьома етапами (католицький (поч. VII століття – останнє десятиліття ХVIIІ століття, протестантський (ХІХ століття), державницько-просвітницький (поч. ХХ століття)); ІІ період – становлення з двома етапами (започаткувальний (30–40-і роки ХХ століття), активізаційний (поч. 50-х років – перша половина 60-х років ХХ століття)); ІІІ період – розквіту з трьома етапами (дезорганізаційний (друга половина 60-х років – 70-і роки ХХ століття), відновлення (80–90-і роки ХХ століття), популяризація (2000–2010-і роки)). Отже, доведено, що результатом виявлених процесів стали стрімке формування й динамічний розвиток різних галузей професійної музики Китаю, зокрема, її фортепіанної сфери. У розвитку вітчизняного фортепіанного мистецтва визначено шість періодів, а саме: І період – аматорський (перша половина ХІХ століття); ІІ період – становлення (друга половинна ХІХ століття); ІІІ період – професіоналізації (кінець ХІХ – перша чверть ХХ століття); IV період – популяризації (1940 – 50-і рр.); V період – постмодерністський (1960 – 80-і рр.); VІ період – розквіту (90-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.). Констатовано, що українська фортепіанна школа розпочала свій початок на початку ХІХ століття на відміну від китайської. Розвиток української фортепіанної школи відбувався весь час, рухаючись до періоду розквіту, а китайської зазнавав злетів і падінь. Водночас період розквіту фортепіанних шкіл обох країн припадає на кінець ХХ століття. Висвітлено зміст підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. Здійснено системно-структурний аналіз змістових особливостей підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. З’ясовано, що підготовка піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти України та Китаю проводиться відповідно до вимог сучасності. Про це переконливо свідчать списки лауреатів та дипломантів міжнародних виконавських конкурсів в різних країнах. У структурі навчальних планів враховується китайський та український менталітет відповідно, особливості національної культури й соціально-громадського ладу. Навчання включає в себе загальну підготовку (у Китаї ідеологічну відповідно до політичної доктрини КНР), морально- етичну, культурологічну, загальнопрофесійну, що містить необхідний комплекс музично-теоретичних та історичних дисциплін і серйозну спеціальну підготовку. Її всеосяжність передбачає широкий спектр працевлаштування випускників: вони можуть працювати концертними виконавцями – солістами, артистами камерного ансамблю та концертмейстерами, викладачами фортепіано у закладах вищої освіти. Порівняння навчальних планів свідчить про те, що мета навчання в них єдина – формування висококваліфікованого, ерудованого піаніста-виконавця і педагога. Охарактеризовано форми, методи і технології підготовки піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. Основними формами підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти визначено майстер-класи, концерти, змагання, індивідуальні, групові заняття в Китаї та лекції, практичні, індивідуальні, групові заняття, семінари, виступи, конкурси в Україні. До провідних методів підготовки піаністів-виконавців нами було віднесено традиційні (вправи, вивчення програмних творів, прослуховування музики композиторів, які були сучасниками композитора, якого вивчали; демонстрація музичних творів викладачами; прослуховування записів конкретного твору, який вивчається, та інших творів того самого композитора; ознайомлення з іншими видами мистецтва того самого періоду; запам’ятовування через слухову, зорову, кінестетичну та аналітичну пам’ять; прослуховування записів професійними виконавцями; відвідування живих виступів; запис студентами власної гри та подальше її критичне оцінювання) та інноваційні – метод прикладної фортепіанної педагогіки Сінді в Китаї. Констатовано, що в Україні в процесі навчання гри на фортепіано використовуються такі методи, як: базові (вивчення творів за програмою; ескізне опрацювання творів; читання з листка; транспонування; підбір на слух; ілюстративний (показу) та словесний (дискутування); невербальні методи (жестикуляція та підспівування); дидактичні (словесно- ілюстративний, репродуктивний, репродуктивно-варіативний, проблемно- пошуковий, спостереження, аналіз, проєктування, моделювання, імпровізація); загальнонаукові (аналіз, узагальнення, систематизація, синтез, порівняльний аналіз, рефлексія); специфічні музичні (зорове охоплення нотного тексту на кілька тактів наперед, слухове уявлення, слуховий аналіз, слухове регулювання, наслідування, спрощення фактури музичного твору, творча адаптація музичного твору). Визначено сучасні технології підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (музичного виконавства) та України (задачна, особистісно-орієнтована, інтеграційна, технологічної підготовки). Виявлено провідні напрями вдосконалення підготовки піаністів- виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. У якості основних рекомендацій, які сприятимуть підвищенню якості підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти, пропонуємо такі: підвищувати рівень музично-теоретичних знань, історичного мислення та слухового досвіду сприйняття європейської музики тими, хто навчається; удосконалення механізму виконавського освоєння музикантами звукового простору; формувати уявлення студентів про музичну драматургію; здійснювати керівництво самостійною роботою студентів шляхом спеціальних завдань, спрямованих на розширення художнього світогляду, загального тезаурусу; розробити та створити в мережі Інтернет спеціалізований ресурс для популяризації передових методів підготовки піаністів-виконавців (Китай); забезпечення високої якості освіти, яка б відповідала актуальним і перспективним потребам особистості й суспільства; формування цілісної системи відповідних знань, умінь, навичок, досвіду самостійної діяльності майбутніх фахівців; оптимізація процесу формування професійної компетентності майбутнього піаніста-виконавця в контексті інтеграційних культурно-освітніх процесів (Україна).