Перегляд за Автор "Tolochko Svitlana Viktorivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Етнопедагогічний підхід до формування екологічної культури особистості в контексті гуманітарної парадигми освіти для сталого розвитку
    (2025) Толочко Світлана Вікторівна; Tolochko Svitlana Viktorivna
    У статті обґрунтовано актуальність етнопедагогічного підходу до формування екологічної культури особистості в умовах полікультурної освіти та глобальних цивілізаційних викликів. Доведено, що сучасна екологічна криза має не лише техногенний, а й ціннісно-нормативний характер, що зумовлює необхідність переосмислення аксіологічних засад взаємодії людини з довкіллям. Проаналізовано еволюцію філософсько-екологічної парадигми: від антропоцентричної моделі експлуатаційного природокористування до гуманітарної парадигми гармонійного співрозвитку в системі «Людина — Природа». Визначено, що етнопедагогіка володіє значним потенціалом для системного формування інтелектуальних, емоційно-чуттєвих та практично-діяльнісних компонентів екологічної культури. Розкрито зміст етнокультурного модуля гуманітарно-екологічної освіти, який інтегрує знання про морально-етичні традиції ставлення до природи в різних народів, народний ідеал гармонійно розвиненої особистості, засоби вираження гуманістичного світогляду у фольклорі, побуті, народних промислах. Обґрунтовано, що традиційна етнокультура, позбавлена технократичного антропоцентризму, утверджує філософію гармонії, де цінність особистості визначається здатністю до співіснування з природою. Проілюстровано вплив природно-географічних чинників (степ, ліс, гори) на формування етнопсихологічних особливостей та екоетичних традицій українських етносів. Доведено виховну цінність пареміологічного фонду, казкового епосу, народних норм поведінки в природі як інструментів формування емпатії, естетичного сприйняття довкілля та відповідального природокористування. Запропоновано модель реалізації етнопедагогічного підходу через інтеграцію традиційних засобів із сучасними технологіями соціально-екологічної практики. Зроблено висновок, що такий підхід сприяє гуманізації освітнього процесу, формуванню толерантності, навичок міжкультурної комунікації та громадянської відповідальності, що повною мірою відповідає пріоритетам міжнародної стратегії освіти для сталого розвитку.