Перегляд за Автор "Sun Yuan"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Вокальна імпровізація в поп-музиці другої половини ХХ століття
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Сунь Юань; Sun Yuan
    Дослідження присвячено проблемі вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини XX століття. Схарактеризовано вокальну імпровізацію в поп- музиці як мистецтвознавчу проблему. Окреслено теоретичні аспекти вокальної імпровізації, упорядковано та розкрито зміст базових понять дослідження, наведено авторські ознаки вокальної імпровізації (спонтанність і творчість, музична розмова та взаємодія, технічна майстерність і музична лексика, емоційне вираження та розповідь, індивідуальність та мистецька ідентичність). Упорядковано історіографічну базу дисертації за хронологічним і проблемним критерієм. Доведено, системні розвідки, які висвітлюють питання вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини XX століття відсутні як у вітчизняному, так і міжнародному просторі. Представлено історичний розвиток вокальної імпровізації, становлення якої відбувалося в поп-музиці другої половини XX століття. Виокремлено етапи становлення поп-музики, в контексті яких розвивалася вокальна імпровізація: 1) зароджувальний (1950) - поява рок-н-ролу, створення американських рок- гуртів; 2) контркультурный (1960) - появлення британських рок-гуртів, стилю мотаун і соул; 3) піднесення (1970-ті) - поява диско, глем-року; 4) інноваційно- прогресивний (1980) - поява синтезаторів, а також злиття елементів поп, рок, електронної музики; 5) альтернативний (1990) - синтез поп-музики та ритм-енд- блюзу. Розглянуто техніки та елементи вокальної імпровізації. З’ясовано значення мелодійних прикрас (вокальні ходи, прикрашені інтервали, переосмислення мелодій, блюзові бенди та слайди, динамічне фразування), варіацій (вокальні рифи, гармонічні зміни, перехід від одного стилю до іншого, висота голосу, діапазон), ритмічної імпровізації та синкопування у вокальній імпровізації другої половини XX століття. Охарактеризовано скет-спів та його еволюцію до вокальної імпровізації, зокрема в жанрах соул, ритм-енд-блюз, рок, хіп-хоп. Окреслено особливості техніки ад-ліббінгу в поп-музиці другої половини XX століття, зокрема в блюзі, ритм-енд-блюзі, рок-н-ролі, соулі, році. Аргументовано, що до технік та елементів вокальної імпровізації зверталися співаки, діяльність яких розгорталася протягом другої половини XX століття (Френк Сінатра, Елла Фіцджеральд, Елвіс Преслі, Чак Беррі, Рей Чарльз, Ніна Сімон, Арета Франклін, Дженіс Джоплін, Фредді Мерк’юрі, Стіві Вандер, Етта Джеймс, Джеймс Браун, Діззі Гіллеспі, Чарлі Паркер, Сара Вон, Френк Заппа, Джон Ентвіст, Боббі Макферрін, Бі Бі Кінг, Мік Джаггер, Дженіс Джоплін та інші). Проаналізовано особливості вокальної імпровізації в американській поп- музиці другої половини XX століття. Доведено, провідним жанром поп- музики (1950) став рок-н-рол, представники якого (Чак Беррі, Літл Річард, Елвіс Преслі, Бадді Голлі) заклали підґрунтя подальшому розвитку різноманітних музичних жанрів, популярність яких припадає на другу половину XX століття. З’ясовано, рок-н-рол поступається жанру соул (1960), тоді як в 1970-х роках популярність завойовує диско (Донна Саммер, Глорія Гейнор, Даяна Росс). Акцентовано увагу на вокальній імпровізації Майкла Джексона, прояв якої спостерігаємо в різних музичних жанрах, а саме: диско, рок, електронна музика. Аргументовано, кінець XX століття синтезує різноманітні музичні жанри, співаки яких пропонують могутній та глибокий вокал, здатний до виразних мелізмів та варіацій (Вітні Г’юстон, Мерая Кері). Виявлено специфіку вокальної імпровізації в поп-музиці Великобританії в другій половині XX століття, де рок став провідним жанром популярної музики досліджуваного періоду. З’ясовано, до вокальної імпровізації звертаються рок- гурти («Бітлз», «Роллінг Стоунз», «Ті, хто», «Пінк Флойд», «Лед Зеппелін», «Квін») та сольні виконавці (Елтон Джон, Девід Боуї). Охарактеризовано вокальну імпровізацію в українській та китайській поп-музиці другої половини XX століття. Встановлено особливості розвитку поп-музики та вокальної імпровізації на території України та Китаю, з’ясовано тематику текстів. Виокремлено видатних китайських вокалістів другої половини XX століття (Тереза Тенг, Фей Вонг, Алан Там, Цуй Цзянь). Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві здійснено комплексне дослідження, в межах якого висвітлено вокальну імпровізацію в поп-музиці другої половини XX століття, а саме: схарактеризовано вокальну імпровізацію в поп-музиці як мистецтвознавчу проблему, розкрито теоретичні аспекти вокальної імпровізації, відображено історіографію досліджуваної проблеми та представлено історичний контекст вокальної імпровізації в поп-музиці; розглянуто техніки та елементи вокальної імпровізації, сфокусовано увагу на мелодійних прикрасах, варіаціях, ритмічній імпровізації, синкопуванні, що стали частиною вокальної імпровізації, обґрунтовано еволюцію скет-співу до вокальної імпровізації, охарактеризовано техніку ад-ліббінгу в поп-музиці другої половини XX століття; проаналізовано особливості вокальної імпровізації в різних жанрах (рок-н-рол, соул, диско, рок, електронна музика) американської поп-музики другої половини XX століття; виявлено специфіку вокальної імпровізація в британській рок-музиці, популярність якої припадає на другу половину XX століття; охарактеризовано проблему вокальної імпровізації в українській та китайській поп-музиці другої половини XX століття. Конкретизовано поняття «вокальна імпровізація», уточнено особливості вокальної імпровізації в американській та британській поп-музиці другої половини XX століття. Подальшого розвитку дістати теоретичні уявлення щодо вокальної імпровізації в українській та китайській поп-музиці другої половини XX століття. До наукового простору уведено маловідомі і раніше невідомі для вітчизняного наукового загалу іноземні джерела з досліджуваної проблеми. Українське мистецтвознавство збагачено іменами видатних вокалістів. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що основні положення стосовно вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини XX століття можуть бути використані: при написанні наукових праць на відповідну тематику; в освітньому процесі закладів вищої освіти, дитячих музичних шкіл; у процесі оновлення змісту існуючих навчальних курсів та розроблення їх окремих тем. Джерельна база та матеріали роботи представляють інтерес для професійних музикантів, мистецтвознавців, культурологів та можуть використовуватися науковцями суміжних галузей. Одержані результати дослідження можуть використовуватися в навчальних курсах вищої професійної музичної освіти («Основи вокальної імпровізації», «Вокальна інтерпретація», «Вокальний ансамбль», «Аналіз музичних творів»).