Перегляд за Автор "Soroka Maksym"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    STEM-орієнтоване навчання архітектури комп’ютера у формуванні інженерного мислення майбутніх учителів інформатики
    (2025) Шамоня Володимир Григорович; Shamonia Volodymyr Hryhorovych; Сорока Максим; Soroka Maksym; Семеніхіна Олена Володимирівна; Semenikhina Olena Volodymyrivna
    Формулювання проблеми. У статті обґрунтовано педагогічну доцільність використання симуляційного середовища Proteus у процесі STEM-орієнтованого навчання курсу «Архітектура комп’ютера» з метою формування інженерного мислення студентів. Актуальність дослідження зумовлена потребою у підготовці фахівців, здатних проєктувати та аналізувати цифрові пристрої, ухвалювати технічно обґрунтовані рішення та інтегрувати знання з інформатики, фізики, математики й електроніки. У межах дослідження проведено педагогічний експеримент із студентами, які працювали в різних цифрових середовищах. Матеріали і методи. Методи дослідження включають: аналіз літератури з питань STEM-освіти, порівняльний аналіз функціональних можливостей середовищ Proteus і Multisim, педагогічний експеримент, кількісні методи аналізу результатів Експеримент охопив студентів педагогічного університету, які вивчали дисципліни апаратного спрямування. Кількісний та якісний аналіз даних дозволив оцінити рівень засвоєння матеріалу, динаміку розвитку навичок цифрового моделювання, глибину рефлексії та прояви інженерного мислення. Результати. Результати свідчать, що різні симуляційні середовища забезпечують засвоєння базового змісту курсу, однак саме середовище Proteus активніше стимулює технічну творчість, гнучкість у побудові моделей, здатність до аналізу та оптимізації схем. Студенти, які працювали в Proteus, демонстрували більш різноманітні підходи до виконання завдань, виявляли ініціативу у вдосконаленні проєктних рішень і аргументовано обґрунтовували вибір інструментів. Висновки. Зроблено висновок про доцільність використання Proteus у курсах, спрямованих на формування інженерного мислення в умовах STEM-парадигми. Запро¬поновано методичні рекомендації щодо оптимального вико¬ристання обох середовищ залежно від дидактичної мети. Отримані результати мають практичне значення для розробки навчальних курсів апаратного профілю, оновлення методик і реалізації міждисциплінарного підходу в технічній підготовці майбутніх учителів інформатики.
  • Документ
    Вплив учителів фізики та інформатики на розвиток інформаційно-цифрової компетентності учнів: світові практики
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Сорока Максим; Soroka Maksym; Шамоня Володимир Григорович; Shamonia Volodymyr Hryhorovych
    Розвиток інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) розглядається як важлива складова підготовки молоді у 21 століття. Формування ІЦК учнів є стратегічним завданням національної освіти. Роль учителів у цьому процесі важлива, але сприймається нерівнозначно. Використовуючи ІТ та адаптуючи навчальні практики, вчителі фізики можуть забезпечувати для учнів інтерактивний та ефективний навчальний досвід у використанні спеціалізованого програмного забезпечення. Перед вчителями інформатики стоїть завдання прищепити цифрові навички для розуміння інформаційної картини світу. Порівняльний аналіз впливу вчителів фізики та інформатики на ІЦК учнів є метою цього дослідження. Порівняльний аналіз зосереджений на трьох ключових сферах: методи навчання, залученість учнів та їх результати, а також ефективність різних педагогічних підходів. Виявлено, що вчителі фізики та інформатики відіграють окремі, але взаємно доповнюючі ролі в освітній системі. Вчителі фізики традиційно несуть відповідальність за глибоке розуміння фундаментальних принципів і законів, що керують світом природи. Це передбачає розвиток критичного мислення, навичок вирішення проблем та здатності застосовувати наукові методи до вирішення реальних задач з життя. Вчителі інформатики зосереджуються на формуванні в учнів знань та умінь використання інформаційних систем та програмного забезпечення, що включає навички програмування і цифрової безпеки, уміння аналізувати дані тощо. Порівняльний аналіз наукових результатів підтвердив складний ландшафт розвитку ІЦК учнів і зумовив кілька ключових висновків: (1) дослідження послідовно підкреслюють важливість цифрової грамотності як для вчителів, так і для учнів; (2) дослідження підтверджують значні прогалини в цифрових навичках вчителів та учнів; (3) дослідження демонструють трансформаційний потенціал ІТ для освіти; (4) важливою є розробка стратегій оцінювання ІЦК учнів поза ЗЗСО.