Перегляд за Автор "Shumakova Yelizaveta Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Evolution of Musical Accompaniment in the Context of Dance: Historical and Theoretical Aspect(2026) Shumakova Yelizaveta Volodymyrivna; Шумакова Єлізавета ВолодимирівнаThis article provides a comprehensive study of the historical retrospective and fundamental patterns of the development of musical accompaniment for choreographic performances as an integral art history phenomenon. The relevance of the work is determined by the need for a scientific rethinking of the interaction between sound and movement in the context of the modern transformation of artistic forms. The paper thoroughly analyzes the path of the long evolution of this interaction – from the stage of primitive syncretism, where music, singing, and dance existed as an indivisible ritual act, to the emergence of complex modern digital and multimedia forms of accompaniment.The author examines in detail the role of music as a dominant and integral component of choreographic art, which not only provides rhythmic support but also deeply emphasizes the character, emotional richness, and overall dramatic line of the dance. Special attention in the study is paid to the radical change in instrumentation and musical structures across different cultural and historical eras. The line of development is traced from ancient lyres, auloi, and kitharas that accompanied Greek choreia, through the formation of chamber ensembles of the Renaissance and Baroque periods, to the powerful symphony orchestras of the Romantic era.A separate aspect highlights the functional significance of music in classical ballet, where it serves not only as an artistic means of creating an emotional atmosphere and revealing the psychological depth of characters but also performs the practical role of masking technical stage sounds, such as floor creaks or the impact of dancers' landings, thereby ensuring an effect of ethereality and lightness of performance. The final part explores the influence of technological progress in the 20th and 21st centuries, specifically the introduction of electronic synthesizers and computer technologies that have shifted the paradigm of dance music perception. The scientific novelty of the research is based on a systematic analysis of art history literature, allowing the author to trace the evolution of musical accompaniment as an independent and self-sufficient cultural phenomenon in constant dialogue with plastic art.Документ Композиторська діяльність Фрідріха Калькбреннера на прикладі Блискучої фантазії на «Ремінісценції за оперою «Гвідо і Жіневра» Ф. Галеві», ор.142(Гельветика, 2025) Шумакова Єлізавета Володимирівна; Shumakova Yelizaveta VolodymyrivnaУ статті досліджується композиторська діяльність видатного представника романтичної епохи Фрідріха Калькбрен-нера на прикладі його твору – Блискучої фантазії на «Ремінісценції за оперою “Гвідо і Жіневра” Ф.Галеві», ор.142. Автор розглядає жанрово-стилістичні особливості твору, аналізуючи його в контексті музичної культури першої половини ХІХсто-ліття. Основна увага приділяється взаємодії Калькбреннера з оперною спадщиною сучасників, зокрема Фроманталя Галеві, чия опера слугувала джерелом натхнення для цього твору. У дослідженні простежується, як Калькбреннер трансформує оперні мотиви в рамках жанру блискучої фантазії, гармонійно поєднуючи віртуозність із тонкою музичною драматургією. Увага зосереджується на технічній складності творів Калькбреннера, що зумовлено його прагненням як композитора-вір-туоза продемонструвати виконавську майстерність. Однак у контексті дослідження особливий інтерес викликає його внесок у розвиток жанрової системи, зокрема створення парафраз і ремінісценцій, які представляють новий підхід до опрацювання оперних тем. Звертаючись до опери, Калькбреннер використовує кілька її мотивів і формує власну драматургічну лінію, нада-ючи твору завершеного та цілісного характеру.Аналізуючи ор.142, автор статті розкриває характерні риси виконавського стилю Калькбреннера, що вирізняли його як одного з найяскравіших піаністів свого часу. Розглядаються технічні прийоми, композиційна структура та художнє напов-нення, які відображають вплив романтичної естетики й водночас зберігають ознаки класичних традицій. Стаття підкрес-лює значення Блискучої фантазії ор.142 як зразка камерної фортепіанної музики. Дослідження також порушує питання взаємозв’язку композиторської та виконавської діяльності Калькбреннера. Як відомий піаніст-віртуоз, він створював твори, які підкреслювали можливості інструмента й демонстрували високий рівень технічної майстерності виконавця. Ор.142 є при-кладом такого симбіозу, де композитор виступає водночас і як творець, і як виконавець музичного задуму. Дослідження спря-моване на популяризацію творчої спадщини Фрідріха Калькбреннера та його внеску в розвиток жанру фантазії, що стало віддзеркаленням синтезу оперного й інструментального мистецтва епохи романтизму.Документ Фортепіанні обробки оперної музики ХІХ століття як художній переклад: історико-стилістичний та драматургічний аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шумакова Єлізавета Володимирівна; Shumakova Yelizaveta VolodymyrivnaХІХ століття стало золотим століттям як для опери, так і для фортепіано. Оперні твори таких композиторів, як В. Моцарт, Дж. Верді, Р. Вагнер і Дж. Россіні, зачаровували публіку, проте доступ до живих виступів часто був обмежений містом і заможними верствами населення. Художні переклади цих опер слугували мостом, що приносив знамениті арії, увертюри та драматичні теми в домівки та салони по всій Європі та за її межами. У цьому фортепіанні обробки виступали своєрідним «художнім перекладом», інтерпретуючи вокальну та оркестрову музику для сольного інструмента. Така трансформація вимагала глибокого розуміння не лише оригінальної музичної структури та задуму, але й виразових можливостей фортепіано. Аналіз цих перекладень дає цінну інформацію про те, як композитори та піаністи перекладали нюанси вокальних партій, оркестрових фактур та оперної драматургії на клавіатуру, іноді змінюючи музичний матеріал, щоб передати або переосмислити суть оригінального твору. Це дослідження має важливе значення, оскільки розглядає історичні, стилістичні та драматургічні аспекти, дозволяючи зрозуміти, як художні переклади, утворивши новий жанровий пласт, сприяли розвитку європейської музичної культури ХІХ століття, вплинули на фортепіанну техніку та по-новому залучили слухачів. У дослідженні використовується запропонований О. Жарковим поняття «художній переклад», що узагальнює таке широке в жанровому відношенні явище, як перетворення чужого музичного матеріалу на новій твір, хоча і вторинний за своєю суттю. В даному дослідженні поняття «художній переклад» вживається як визначення продукту цього творчого процесу. З’ясовано загальні та відмінні жанрові риси творів, що утворюють жанрову групу художніх перекладів оперної музики – фантазій, варіацій на оперні теми, парафраз, транскрипцій, ремінісценцій, аранжувань тощо.