Перегляд за Автор "Sharova Tetiana Mykhailivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Періодизація творчості Костя Гордієнка: збереження традицій української літератури
    (Гельветика, 2023) Шарова Тетяна Михайлівна; Sharova Tetiana Mykhailivna
    У статті вказано, що К. Гордієнко належить до когорти тих українських письменників, яких прийнято було називати радянськими, оскільки їхній творчий шлях припав на радянську добу. Наголошено, що в умовах безапеляційного панування офі-ційного дискурсу радянська критика продукувала ідеологічну рецепцію прози Костя Гордієнка. Дослідження містить інфор-мацію про те, що гарну школу документальної творчості К.Гордієнко первісно пройшов у журналістиці. Уже в зрілому віці досвідчений письменник радив початківцям розпочинати шлях у літературу із журналістики.Дослідження містить інформацію, що К.Гордієнко був палким прихильником комун, у яких вбачав надійний спосіб організації бідняцького населення для повноцінного господарського життя. Саме тому він із симпатією написав кілька нарисових, документальних повістей на тему організації комун, створив кілька портретних оповідань з колоритними героями. Акцентовано на тому, що К.Гордієнко працював впевнено, досконало вивчаючи історичні матеріали, насамперед документальні праці та мемуарні твори про стихійні селянські виступи в Україні. Він прагнув дістатися до автентичного, не засміченого пізнішими ідеологічними інтерпретаціями матеріалу.У статті вказано, що особливого звучання набирають твори, в яких головною сюжетною лінією виступає конфлікт про-стих заробітчан із соціальною дійсністю. Типові риси таких образів виявляються в деталізованих описах зовнішності, пове-дінки, одягу й мови персонажів, які подаються автором з урахуванням соціальних та індивідуально-психологічних подробиць.У висновках зазначено, що з художніх творів К.Гордієнка можна помітити, що він максимально симпатизує своїм края-нам. У художніх творах він наділяє їх привабливими рисами зовнішності, багатим внутрішнім світом і показує їх уміння проти-стояти жорстокому, байдужому світові. У закінченому варіанті такий цикл творів епічних жанрів сприймається як рухлива панорама народного життя, головним законом якого є дотримання вічних життєвих цінностей.
  • Документ
    Художні вподобання та естетичні орієнтації у творах Костя Гордієнка «Про комуну»
    (2023) Шарова Тетяна Михайлівна; Sharova Tetiana Mykhailivna
    У дослідженні акцентовано на тому, що показ руйнування патріархального світу українського села як героїчної боротьбисвітла і темряви, трагічного минулого і щасливого майбутнього, перенесеного у план теперішнього часу,оспівування еконо-мічних і соціальних новацій більшовиків, пов’язаних із колективним господарюванням, визначає загальну тематичну домінантув літературі соціалістичної орієнтації. У статті акцентовано увагу на тому, що змушений підлаштовуватись під формат тодішньої влади Кость Гордієнко нелише змінює художні вподобання та естетичні орієнтації, але й опановує методи розробки ідеологічно спрямованої прози, щовідповідала волюнтаристським інтенціям революційної культури. Наголошено, що увага Костя Гордієнка зосереджується на проблемі українського села в період карколомних соціальних змін,на темі землі-годувальниці та її господарів, що була зрозумілою та близькою письменникові через багато об’єктивних причин. У змодельованій Костем Гордієнком картині світу засадничим є конкретно-реалістичне відображення українського селав період радянського «реформування», звідси помітна стильова, сюжетна й образна однотипність. Вказано, що для реаліза-ції творчих намірів прозаїк послуговується нарисовими жанрами, що давали значно більший простір для відтворення динамікий панорами «нового часу», для змалювання актуальних буднів «комунівського життя».Стильова манера письменника має роз-повідно-публіцистичний і художньо-інформативний характер, позначена використанням широкого фактографічного матеріалу. У висновках вказано на те, що різноманітні за стилем і поетикою твори Костя Гордієнка 1928–1930 років демонстру-ють процес адаптації письменника до політико-ідеологічних вимог: спочатку поєднання індивідуального художнього баченнята визначених політичних установок, згодом підпорядковування художнього мислення диктатові влади. Найбільш затребуванімалоформатні жанри – нарис і оповідання – сфокусовані на відтворенні динаміки й панорами «нового часу».