Перегляд за Автор "Rozumenko Anatolii"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cloud Technologies in Education: the Bibliographic Review(Politechnika Lubelska, 2023) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Rozumenko Anatolii; Momot Roman; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Юрченко Артем Олександрович; Розуменко Анжела Оурелянівна; Розуменко Анатолій; Момот Роман; Семеніхіна Олена ВолодимирівнаThe paper considers the use of cloud technologies in education through the prism of bibliographic analysis. The article characterizes the current state of cloud technologies in education, summarizes the trends, and forecasts the directions of recent scientific research. The leading research methods were bibliographic (visual and quantitative) analysis of keyword networks and qualitative discussion. The bibliographic analysis is based on publications indexed by the scientometric database Web Of Science over the past 20 years. The sample for analysis was formed by searching for the words cloud technology, education, learning, and teaching. The results of the study showed: a significant increase in the popularity of cloud technologies in education in recent years; an increase in the number of studies related to various aspects of educational activities under the influence of Industry 4.0; a gradual increase in the number of studies on the virtualization of the educational process and the use of artificial intelligence in education; dissemination of research on the effectiveness of various types of training using cloud services and teaching methods based on artificial intelligence; the relevance of the trend of visualization of educational material and visual analysis in education. The qualitative discussion provided grounds to identify general trends regarding future research directions.: development of mass online courses and learning technologies (immersive, the use of virtual, augmented, and mixed reality, gaming learning technologies, BYOD approach); further virtualization of universities; development of inclusive education, educational analytics, and assessment (formative and adaptive computer assessment); early training of teachers to use cloud technologies and specialized services in subject learning; research related to visualization (big data, design, simulation, simulation of various processes, etc.) and the designing of relevant new academic disciplines; research of STEM and STEAM education.Документ Regional Computer Graphics Competition as a Tool Of Influence on the Profession Choice: Experience of Sumy Region of Ukraine(2019-05) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Rozumenko Anatolii; Chkana Yaroslav Olehovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Юрченко Артем Олександрович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Розуменко Анатолій; Чкана Ярослав Олегович; Острога Марія МихайлівнаRecently, the IT-industry has become increasingly popular in Ukraine. Young people are aware of the prospects of their own realisation as programmers, system administrators, web designers, etc. At the same time, the prestige of teachers’ work decreases. Pedagogical universities face the problem of small recruitment for pedagogical specialties, where the specialty of a computer science teacher is not an exception. The article describes the experience of the regional computer graphics competition “Colour Your Life” as one of the solutions to the problem of professional orientation of young people in the computer science teaching profession in Sumy region of Ukraine. The authors studied the following problems: 1) confirmation of the competition status as a regional level competition by determining the geography of the participants; 2) determining the most popular graphic editors among youth; 3) determining the preferences of the competition participants for the future profession choice; 4) confirmation of the relationship between the number of participants and the number of applications for the specialty “014 Secondary Education. Computer science” (results are illustrated with infographics). Based on correlation analysis, a direct relationship between the total number of participants and the number of applicants to Makarenko Sumy State Pedagogical University was confirmed.Документ Вибрані питання теми «Числові ряди» при диференційованому навчанні майбутніх учителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Розуменко Анатолій; Rozumenko Anatolii; Власенко Віталій Федорович; Vlasenko Vitalii FedorovychУ статті запропоновано зміст додаткового навчального матеріалу з теми «Числові ряди», що можна використовувати в умовах різнорівневої підготовки майбутніх учителів математики з метою узагальнення та систематизації їх знань. Розглянуто приклади знаходження сум рядів без обчислень; обчислення суми рядів за означенням; використання геометричної прогресії, степеневих рядів, диференціальних рівнянь, комплексного аналізу при обчисленні сум числових рядів; випадок, коли сума ряду є інтегралом;а також поняття про узагальнені суми ряду.Документ Дослідницькі завдання фахового спрямування в процесі математичної підготовки майбутніх фахівців–аграріїв(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Розуменко Анжела; Rozumenko Anzhela; Розуменко Анатолій; Rozumenko Anatolii; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha MykolaivnaУ статті розглянуто проблему забезпечення якісної математичної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних нематематичних спеціальностей; бесіди із студентами аграрних спеціальностей; узагальнення власного педагогічного досвіду викладання курсу вищої математики майбутнім фахівцям аграрного сектору економіки. На основі аналізу теоретичних джерел та практики викладання вищої математики підтверджено висновок про зниження якості математичної підготовки майбутніх фахівців - аграріїв. Запропоновано використання дослідницьких завдань фахового спрямування для групової роботи студентів на заняттях з вищої математики як одного із шляхів покращення якості математичної підготовки, розвитку дослідницьких умінь студентів та підвищення їх навчальної мотивації. Обґрунтовано необхідність вивчення курсу вищої математики студентами нематематичних спеціальностей. Виокремлено різні аспекти проблеми забезпечення якісної математичної підготовки майбутніх фахівців–аграріїв. Розкрито методичні особливості навчання вищої математики студентів аграрних спеціальностей. Обґрунтовано висновок про доцільність використання дослідницьких завдань фахового спрямування для покращення якості математичної підготовки, розвитку дослідницьких умінь та підвищення навчальної мотивації студентів аграрного університету. Запропоновано структуру та зміст дослідницького завдання фахового спрямування з теми «Елементи аналітичної геометрії». Розкрито особливості організації навчальної діяльності студентів у процесі розв’язування дослідницьких завдань з вищої математики фахового спрямування.Документ Елементи історизму як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін(ФОП Цьома С. П., 2017) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiУ статті обґрунтовано можливість та ефективність використання елементів історизму як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів при вивченні математичних дисциплін. Наведено історичні факти, які можуть використовуватися при вивченні теорії ймовірностей.Документ Знамениті задачі математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Власенко Віталій Федорович; Vlasenko Vitalii Fedorovych; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiУ статті розглянуто проблему підвищення пізнавальної мотивації студентів у процесі навчання математики та використання елементів історизму як одного із шляхів вирішення цієї проблеми. Наведено приклади задач, які відіграли значну роль у розвитку математики. Це три визначні задачі Стародавньої Греції (про квадратуру круга, трисекцію кута, подвоєння куба); задача про розподіл простих чисел у натуральному ряді; задача про розв’язання алгебраїчних рівнянь у радикалах; задача про дотичну; задача про брахістохрону; задача про суму розбіжного ряду. Зроблено історичний та логічний аналіз пошуку шляхів їх розв’язання видатними вченими різних часів. Наведено один із сучасний способів розв’язання розглянутих задач. Зроблено огляд пошуків доведення великої теореми Ферма. Розкрито суть проблеми п’ятого постулату Евкліда. Сформульовано аксіому паралельності Лобачевського та деякі наслідки з неї. Наведено декілька фактів геометрії Лобачевського, що демонструють її відмінність від геометрії Евкліда. Зроблено висновок про значення ідеї Лобачевського у вирішенні проблем обґрунтування геометрії.Документ Методичні особливості навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей в кризових умовах (узагальнення досвіду роботи в умовах військового стану)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko Anatolii; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha MykolaivnaВ статті розглянуто проблему математичної підготовки студентів нематематичних спеціальностей в кризових умовах. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців нематематичних спеціальностей; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду викладання курсу вищої математики студентам нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. На основі аналізу теоретичних джерел та практики викладання вищої математики підтверджено висновок про зниження якості математичної підготовки майбутніх фахівців різних напрямків підготовки. Визначено особливості організації навчального процесу в кризових умовах. Розроблено методичні рекомендації навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. Обґрунтовано висновок про доцільність та ефективність використання освітньої технології «перевернутого класу» (за формою) та програмованого навчання (за змістом) у процесі навчання студентів вищої математики в кризових умовах життя суспільства. Запропоновано методичні рекомендації щодо використання принципів програмованого навчання (системний відбір навчального матеріалу, розміщення його в чіткій логічній послідовності; усунення несуттєвого, розподіл матеріалу на певні частини; точні й конкретні вказівки щодо виконання завдань, необхідних для засвоєння кожної порції матеріалу тощо) при структуруванні навчального матеріалу з курсу вищої математики. Обґрунтовано ефективність використання елементів технології «перевернутого класу» (за схемою: практичне заняття – лекція – практичне заняття) у процесі організації навчання вищої математики при дистанційній (або змішаній) формі в умовах військового стану.Документ Прикладні задачі як засіб розвитку ймовірнісного мислення учнів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiУ статті розглянуто проблему формування в учнів старшої школи ймовірнісного мислення. Необхідність цілеспрямованої роботи вчителя математики по вирішенню даної проблеми зумовлена тим, що сучасне життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в невизначених ситуаціях, зважувати ризики та обирати найбільш ефективний з різних варіантів. У світі «його величність випадок» відіграє значну роль. Імовірнісні закони універсальні, і саме вони лежать в основі розуміння наукової картини світу. Збільшуються сфери застосування ймовірнісностатистичних методів та моделей в різних областях науки і техніки. Все більшого значення набувають стохастичні поняття і факти в системі знань сучасного фахівця, більш вагомою стає їх прикладна та практична значущість. В умовах сучасної дійсності стають актуальними такі якості мислення, як гнучкість, критичність, глибина, адаптивність, динамізм, здатність діяти в умовах конкуренції і ситуаціях невизначеності. Отже, сучасній людині необхідний стиль мислення, який деякі дослідники називають «ймовірнісно-статистичним». Головна роль у формуванні, вдосконаленні та розвитку імовірнісного стилю мислення в шкільному курсі математики відводиться елементам комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики. Вивчення елементів теорії ймовірностей і математичної статистики відносять до числа основних засобів реалізації прикладної спрямованості навчання математики. Прикладна спрямованість навчання стохастики полягає в організації навчальної діяльності учнів щодо застосування стохастичних ідей і методів до опису процесів реальної дійсності. Прикладні задачі виступають в якості основного компонента реалізації прикладної спрямованості навчання стохастики в школі і сприяють розвитку ймовірнісного мислення учнів старшої школи. У статті запропоновано три варіанта однієї з класичних прикладних ймовірнісних задач, яка відома як «Задача про парні дні народження». Всі три варіанта задачі подано з розв’язанням, зроблено порівняльний аналіз умов і відповідних розв’язків.Документ Розвиток критичного мислення студентів при вивченні вищої математики(ФОП Цьома С. П., 2020) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiУ статті обґрунтовано необхідність розвитку критичного мислення студентsв. Автори роблять висновок про те, що у процесі викладання курсу вищої математики викладачу доцільно організовувати спеціальну роботу, яка спрямована на розвиток критичного мислення студентів. Наведено один із варіантів організації такої роботи на прикладі питання про кризові явища в математиці.Документ Розвиток критичного мислення студентів при вивченні теорії ймовірностей (на прикладі теми «Геометрична ймовірність»)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiУ статті обґрунтовано необхідність розвитку критичного мислення майбутніх фахівців будь-якого напряму підготовки та розглянуто можливість розв ’язання цього завдання при вивченні теорії ймовірностей. Запропоновано методичні прийоми розвитку критичного мислення студентів при вивченні теми «Геометрична ймовірність». Розглянуто класичне, статистичне та геометричне трактування поняття ймовірності випадкової події, визначено умови використання різних підходів до визначення поняття ймовірності випадкової події. Зроблено аналіз різних способів обчислення геометричної ймовірності події в залежності від виду геометричного простору. Розкрито зміст парадоксу Бертрана, в якому описано три різні розв ’язки однієї задачі, зроблено висновок про причини такої ситуації. Запропоновано експериментальний спосіб обчислення значення числа п, який випливає з розв ’язання задачі про голку. Наведено приклади цікавих задач (про вибір нареченої та телевізійну гру), в яких використовується поняття геометричної ймовірності. Зроблено висновок про можливість та ефективність цілеспрямованого розвитку критичного мислення студентів при вивченні курсу «Теорія ймовірностей та математична статистика».Документ Фахове спрямування математичних дисциплін при підготовці майбутніх учителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiФормулювання проблеми. У статті розглянуто проблему реалізації фахового спрямування математичних дисциплін як одного із шляхів покращення якості підготовки майбутнього вчителя математики. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін. Результати. У статті уточнено зміст поняття «фахова підготовка майбутнього вчителя», визначено основні функції такої підготовки (соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову, особистісно-орієнтовану, практичну). Проаналізовано результати досліджень та узагальнено власний досвід щодо реалізації фахового спрямування фундаментальних математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики. Зроблено висновок про можливість спеціальної організації навчальної діяльності студентів у ході лекційних та практичних занять з різних математичних курсів, яка спрямована на професійну підготовку майбутніх фахівців. У статті запропоновано фрагменти занять з різних математичних дисциплін (теорія ймовірностей та математична статистика, філософські проблеми математики, історія математики) з методичними рекомендаціями щодо цілеспрямованої фахової підготовки майбутніх учителів математики. Висновки. Спеціальна організація навчальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін, спрямована на фахову підготовку майбутніх учителів математики, передбачає виконання таких методичних рекомендацій: виділення тем, що мають безпосередній зв'язок із змістом шкільного курсу математики; обговорення в ході лекційних та практичних занять питань загальної методики навчання математики та методики навчання окремих тем шкільного курсу математики; формулювання індивідуальних завдань фахового спрямування для самостійного виконання студентами. Реалізація фахового спрямування математичних дисциплін є необхідною умовою покращення якості підготовки майбутніх учителів математики.Документ Формування у майбутніх учителів математики вмінь доводити теореми(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko AnatoliiФормулювання проблеми. У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів математики, яка на сучасному етапі розвитку освіти набуває все більшої актуальності. Вчитель математики має забезпечити не тільки формування загальних математичних компетентностей, але й розвиток критичного мислення учнів, вмінь аналізувати, узагальнювати, робити логічні висновки. Тому однією з технологічних складових фахової підготовки майбутнього вчителя математики є уміння доводити теореми. Аналіз сучасних досліджень та власний досвід роботи свідчать про те, що рівень сформованості вмінь доводити математичні твердження у студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів є недостатнім для їх майбутньої професійної діяльності. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; анкетування та бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання курсу «Методика навчання математики». Результати. Одним із шляхів розв’язання даної проблеми є формування у майбутніх учителів математики вмінь узагальнювати знання. Формування умінь узагальнювати не тільки підвищує рівень узагальнюючої діяльності студентів, що позитивно впливає на весь процес навчання, але й сприяє, в силу своїх психологічних особливостей, більш глибокому засвоєнню математичних знань. Для формування та удосконалення вмінь студентів робити узагальнення потрібні не тільки роз’яснення суті цього прийому розумової діяльності, але й спеціальні вправи, які підводять до узагальнення і спрямовані на досягнення певного рівня узагальнення. Ми пропонуємо систему завдань по формуванню у студентів умінь узагальнювати при опрацюванні теорем шкільного курсу геометрії. Методистами обґрунтовано, що уміння доводити математичні твердження складаються з чотирьох основних компонентів: дія підведення об'єкта під поняття; володіння необхідними і достатніми ознаками понять, про які йдеться у висновку; дія вибору ознак понять, які відповідають даним умовам; дія розгортання умов. Ми пропонуємо при роботі над теоремами окремо виділяти групи узагальнюючих умінь при засвоєнні формулювання теореми і при вивченні доведення теореми. Вважаємо, що при засвоєнні змісту теореми доцільно виокремлювати наступні узагальнюючі вміння: виділення суттєвого, загального в умові теореми; «розпізнавання» умови теореми в заданих конкретних випадках; «конструювання» умови теореми. При роботі над доведенням теореми ми виділяємо пари індуктивних та дедуктивних узагальнюючих умінь: вміння виділяти ідею доведення, складати узагальнений план доведення; розпізнавати метод і будувати доведення теореми за вказаним методом. Відповідно до кожного узагальнюючого вміння нами розроблено систему спеціальних пізнавальних завдань, спрямованих на їх формування. Висновки. Уміння доводити математичні твердження у випускників середніх загальноосвітніх шкіл сформовані недостатньо. Вирішити цю проблему може тільки вчитель, який має достатній рівень сформованості відповідних умінь. Тому формування у майбутніх учителів математики вмінь доводити теореми є одним із завдань їх фахової підготовки. Одним із шляхів формування у майбутніх учителів математики вмінь доводити теореми є виділення узагальнюючих умінь опрацювання змісту та доведення теорем шкільного курсу математики та виконання спеціальних пізнавальних завдань, спрямованих на формування відповідних умінь.Документ Історичні задачі з математики як засіб розвитку пізнавальної мотивації студентів(2015) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko Anatolii; Власенко Віталій Федорович; Vlasenko Vitalii FedorovychУ статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку пізнавальної мотивації студентів; виділено шляхи розвитку пізнавальної мотивації студентів при вивченні курсу вищої математики; запропоновано приклади історичних задач з математики, розв’язування яких сприяє розвитку пізнавальної мотивації студентів.