Перегляд за Автор "Pushkar Larysa Fedorivna"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Концертмейстер як медіатор між музикою і тілом у процесі навчання хореографії
    (СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna; Ігнатовська Оксана Іванівна; Ignatovska Oksana Ivanivna; Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna
    У статті здійснено комплексний аналіз ролі концертмейстера як медіатора між музикою і тілом у процесі навчання хореографії. На основі застосування широкого спектру методів наукового дослідження деталізовано основні аспекти діяльності концертмейстера в контексті навчання хореографії, а також охарактеризовано взаємодію концертмейстера з педагогом. Доведено, що ключовою функцією концертмейстера в хореографічному навчанні є медіація, або посередництво, яке охоплює не лише музичний супровід, а й тісну взаємодію з викладачем і здобувачами. Завдяки цьому створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку професійних компетенцій майбутніх хореографів.
  • Документ
    Проблема виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера
    (Гельветика, 2024) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna; Коган Інна Петрівна; Kohan Inna Petrivna; Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna
    Актуалізовано проблему виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера. Розкрито сутність і поняття інтерпретації. Обговорюються її особливості в музичному мистецтві у процесі роботи над художнім виконанням твору. Визначено базові професійні етапи музично-виконавської діяльності та чинники, що вплива-ють на варіативність трактування музичної композиції. Окремі положення теорії виконавської інтерпретації важливі для розуміння особливостей даного феномену, а також для визначення критеріїв індивідуального стилю диригента. Проблеми побудови змісту музичної інтерпретації, як чуттєвого емоційно-образного відтінку пізнання реальності, виправдані музич-ною природою, межі якої окреслюються виконавцем та його професійним рівнем. Розуміння та вивчення твору в деталях і створення на цій основі виконавської концепції мають реалізуватися в перебігу репетиційної роботи з хором. У контексті проблематики професійного спілкування та побудови ефективних міжособистісних творчих відносин у процесі спільної хоро-вої діяльності можна вести мову про право виконавця на власне прочитання музичного твору та створення оригінальної виконавської концепції. Зазначено, що виконавська інтерпретація поширюється як на процес сприймання хорового твору, так і на процес переадресування його буття слухачеві. Розглядаючи питання професійної підготовки диригента-хормейстера, означено сутність виконавської та музично-педа-гогічної практики фахівця. А індивідуальний підхід до кожного здобувача вищої освіти, розвиток його музичних здібностей сприяють активізації в навчальному процесі, творчому самовиявленню.
  • Документ
    Технології педагогічних досліджень та моніторингу в початковій освіті
    (ФОП Цьома С. П., 2025) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna
    У навчально-методичному виданні запропоновано структуру і зміст дисципліни «Технології педагогічних досліджень та моніторингу в початковій освіті» (для магістрантів спеціальності «Початкова освіта»). Представлено програму навчальної дисципліни, зміст лекційного курсу, семінарських і практичних занять, запропоновано завдання для самостійної роботи, основна і додаткова література, форма та зміст контролю засвоєння теоретичного і практичного матеріалу. Видання розраховано на викладачів і студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка; сприяє на методологічному, теоретичному та організаційному рівнях підготовці магістрантів до підсумкової державної атестації, яка включає випускну кваліфікаційну роботу.
  • Документ
    Хоровий ансамбль як складовий компонент хорової звучності: теоретичний аспект
    (2023) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna
    У статті розглядається феномен хорового ансамблю як складового компонента хорової звучності; подано базові поняття хорового ансамблю; визначено досвід вітчизняних хорових диригентів хорового виконавства; узагальнено правила ансамблевого виконавства у хорових партіях. Доведено значущість ансамблю у хоровому виконавстві. Хоровий ансамбль – це інтонаційна злагодженість співацьких голосів, єдність тембру, повноцінний унісон кожної окремої партії у єдиному гармонійному співзвуччі. Необхідність узгодження складників хорового ансамблю вказує на його значення, яке полягає у здатності миттєво перевтілити хоровий спів у колективний творчий процес під керуванням диригента і у межах просторово-часового діапазону якісно змінити фізичну природу ансамблевого звуку, його характер, темброве розмаїття, надати характерного озвучення для створення динамічного плану художнього образу. Створення такого поняття, як «єдиний ансамбль» у хорі на основі низки виконавських та вокально-хорових умінь є найважливішою умовою народження художнього образу хорового твору. Досягнути такої мети, як єдність звучання, є свідомим аспектом у розкритті художнього образа хорових творів. Цей процес займає немало часу і активної вокально-хорової роботи. Тому послідовність і правильний алгоритм дій дають певні результати в набутті хорової звучності і тембрального злиття хору. Яскравим представником такого напряму є видатний український диригент Павло Муравський.