Перегляд за Автор "Proskura Svitlana Leonidivna"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Застосування інтелект-карт для підвищення якості та ефективності навчання студентів курсу програмування вищих навчальних закладів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Проскура Світлана Леонідівна; Proskura Svitlana LeonidivnaУ даній статті розглядається метод інтелект-карт як засіб для структурування даних у візуальній формі з метою активного їх сприйняття, ефективного запам'ятовування і відтворення. На сьогодняшний день, виходячи зі стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти в Європейському просторі (ESG – European Standards and Guidelines), зростає актуальність надання якісних освітніх послуг щодо підготовки студента ІТ-спеціальності та формування його компетентностей. Тому, застосування даного метода суттєво впливає на якість та ефективність навчання студентів курсу програмування ІТ-спеціальностей. В основі методу інтелект-карт лежить асоціативне мислення, візуалізація, цілісне сприйняття, саме так сприймає людський мозок навколишній світ і намагається інформацію цього світу побудувати деревовидно. Тому один з ефективних способів структурування запам'ятовування – це подання матеріалу, який потрібно запам'ятати, у вигляді структури типу «дерево». Інтелект-карти виступають альтернативою традиційному способу запису конспекту, запам’ятовуванню великих обсягів навчальних відомостей студентом для подальшого використання. Інтелект-карти − це графічне вираження процесів багатовимірного мислення. Перевага використаня інтелект-карт полягає у пов’язуванні роботи лівої та правої півкуль головного мозку. Це надає універсальний ключ до розкриття потенціалу, наявного в мозку кожного студента, удосконаленню його інтелектуальних здібностей. Застосування інтелект-карт станe мотивацією до більш інтенсивного навчання студентів курсу програмування у вищих навчальних закладах.Документ Модель формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Проскура Світлана Леонідівна; Proskura Svitlana LeonidivnaФормулювання проблеми. Питання розвитку компетентностей студентів з мов програмування актуальне для всіх закладів вищої освіти, оскільки розвиток цифрового простору України потребує значної кількості фахівців, які б здійснили переведення у цифровий формат тих аналогових систем, розвиток та підтримка яких є очевидно невигідними та неефективними. Крім того економіка України потребує розроблення новітнього програмного забезпечення для розвитку усіх галузей економіки, освіти, медицини та сільського господарства. Саме цифровізація процесів та об’єктів стає основою функціонування та розвитку багатьох систем, сфер, організацій, індустрій та економік. (Тору Іійосі&Выджая Кумара,2009). Матеріали і методи. Напрями цифрового розвитку України узгоджуються з такими європейськими документами, як «Цифровий порядок денний для Європи» (Digital Agenda for Europe) (https://www.dccae.gov.ie/en-ie/communications/topics/Digital Agenda-for-Europe/Pages/default.aspx), «Єдиний цифровий простір» (Digital Single Market) (http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/90003457), Програми ЄС щодо вирішення інтероперабельності європейських публічних адміністрацій (Interoperability Solutions for European Public Administrations) (https://ec.europa.eu/isa2/home_en), проектів e-CODEX, e-Invoicing, а також ініціативи Single Digital Gateway (https://ec.europa.eu/growth/single-market/single digital-gateway_en). А підготовка висококваліфікованих спеціалістів для реалізації питань цифровізації в Україні стає все більш актуальною. У процесі написання статті застосовувались методи дисертаційних досліджень, методичної, педагогічної та наукової літератури; здійснювалося моделювання процесу підготовки майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук з використанням WEB-орієнтованих технологій. Результати. Запропонована модель дає можливість використати сучасні WEB-орієнтовані ефективні технології для формування професійних компетентностей бакалаврів компютерних наук. Подальшого дослідження потребує обґрунтування розробки завдань перевірки знань студентів-програмістів, які поділяються на шість рівнів складності, у відповідності до таксономії Блума. Висновки. Стрімкий розвиток цифрового простору України потребує компетентних випускників для підтримки цього процесу. Бакалавр комп’ютерних наук з сформованими професійними компетентностями є конкуретноспроможним на ринку праці України. Завдання, які можуть виконати такі фахівці задовольнятимуть значні потреби в різних сферах людської діяльності, а саме: екологія, економіка, медицина, освіта, промисловість, сільське господарство.Документ Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Проскура Світлана Леонідівна; Proskura Svitlana Leonidivna; Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaФормулювання проблеми. Випускники технічних закладів вищої освіти ІТ-напрямів підготовки, зокрема майбутні бакалаври комп’ютерних наук, сьогодні вкрай затребувані на вітчизняному ІТ-ринку праці. Тільки за останні два роки, кількість спеціалістів в IТ-галузі зросла більше ніж на третину. Але не дивлячись на таке стрімке зростання кількості ІТ спеціалістів, в цілому по Україні, на вітчизняному ринку праці відкритих вакансій на IT-фахівців набагато більше, ніж, власне, фахівців. Іншими словами, заклади вищої освіти готують достатню кількість бакалаврів ІТ-спеціальностей, з яких лише 25% випускників можуть працевлаштуватись в ІТ-компанію. Інші випускники - не відповідають тим вимогам, які висувають роботодавці при прийомі на роботу. Тому, важливим залишається питання підвищення якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук, рівня їх професійної, зокрема ІК компетентності, яка б відповідала сучасним потребам ІТ-ринку, світовим вимогам і вимогам роботодавців. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні – вивчення й аналіз педагогічної, методичної та наукової літератури; аналіз результатів досліджень сучасних науковців для з’ясування стану проблеми; обсерваційні – спостереження за освітньо-навчальним процесом; праксиметричні – вивчення та аналізу навчальних планів, навчальної документації, програм і результатів діяльності студентів. Результати. Проаналізовано професійну компетентність, що містить інтегральну, загальну та фахову компетентності освітнього стандарту вищої освіти України першого рівня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «Інформаційні технології» спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки», узагальнено та уточнено їх зміст. Розглянуто інформаційно комунікаційну та ключову компетентності. Доведено, що для формування та підвищення рівня компетентностей випускників необхідно: освітні стандарти бакалаврів комп’ютерних наук зробити гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі та на ринку праці; забезпечити якісний викладацький склад кафедр університету; оновити матеріально-технічне забезпечення, методи та засоби навчання студентів-програмістів. Висновки. Для формування та підвищення рівня професійної компетентності бакалаврів комп’ютерних наук необхідно: гармонізувати освітні та професійні стандарти, які повинні затверджуватись представниками ІТ-компаній, а не Міністерством освіти; запропонувати в освітній стандарт додати розділ «Потреби сучасного ІТ-ринку» для врахування вимог роботодавців; зробити освітні стандарти та програми гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі; забезпечити якісний викладацький склад факультетів та кафедр університету; застосовувати новітні форми, такі як змішане та дистанційне навчання, віртуальний клас, Web-орієнтовані засоби навчання; систематично оновлювати матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, форми, методи та засоби навчання студентів програмістів.Документ Інтелект-карти як засіб організації самостійної роботи студентів-програмістів(ФОП Цьома С. П., 2017) Проскура Світлана Леонідівна; Proskura Svitlana LeonidivnaОписано використання інтелект-карт для систематизації та швидкого запам'ятовування навчального матеріалу, який надається для самостійного опрацювання студентам-програмістам.