Перегляд за Автор "Prima Dmytro"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Готовність учителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті висвітлено деякі теоретичні аспекти проблеми готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти. Для досягнення визначеної мети використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, матеріали періодичних видань із теми дослідження, інтерпретаційно‐аналітичний метод, узагальнення. Актуалізовано необхідність підготовки вчителів початкової школи, здатних до партнерської взаємодії на засадах гуманізму, демократії та загальнолюдських цінностей. Внесено уточнення щодо дефініціювання понять «готовність учителя початкової школи», «ефективна взаємодія», специфіки післядипломної педагогічної освіти у забезпеченні ефективної взаємодії. Ефективна взаємодія розглядається як сумісно вибудована дія учасників освітнього процесу, які забезпечують необхідні умови для розвитку особистісного потенціалу, навичок рефлексивної поведінки, емоційного комфорту, навичок ефективного вербального і невербального спілкування, саморегуляції, розвитку потреби в самоактуалізації. Поняття «готовність учителя початкової школи до ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти» потрактовано як інтегративну особистісно‐професійну характеристику, що акумулює мотивацію до партнерської взаємодії, комплекс знань, необхідних для розуміння і налагодження спільних дій, здатність вибудовувати конструктивний контакт (вербальне і невербальне спілкування) суб’єктів освітнього процесу, навички рефлексивної поведінки (взаєморозуміння, взаємовплив), саморегуляції та самоактуалізації. Узагальнено, що ефективна педагогічна взаємодія суб’єктів післядипломної педагогічної освіти вимагає формування нового педагогічного мислення викладача системи післядипломної освіти, спрямованого на дорослих учасників означеної суб’єкт‐суб’єктної взаємодії.Документ До питання формування громадянської культури майбутнього вчителя іноземної мови(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Пріма Дмитро; Prima DmytroМетою статті є розкриття теоретичних аспектів формування громадянської культури майбутнього вчителя іноземної мови як актуальної наукової проблеми. При підготовці статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено на необхідності формування громадянської культури як базису громадянського суспільства, загальноцивілізаційного феномену. Актуалізовано освітню складову громадянського виховання майбутнього вчителя іноземної мови, нерозривно пов’язану з усвідомленням особистістю своєї національної приналежності, орієнтацією на активну громадську діяльність, засвоєнням нею системи моральних та громадянських цінностей. Для термінологічної чіткості ключового поняття «громадянська культура майбутнього вчителя іноземної мови» здійснено дефінітивний аналіз змістотвірних категорій означеного феномену «громадянськість» та «культура». Внесено уточнення щодо трактування поняття «громадянська культура». Зроблено висновок, що формування громадянської культури майбутніх учителів іноземної мови віддзеркалює змістовну наповненість означеного процесу громадянськими ціннісними орієнтаціями, знаннями і переконаннями, трансформацію неусвідомлених громадянсько-патріотичних дій студентів в усвідомлену громадянську думку; їхню орієнтованість на постійний розвиток і оновлення громадянських якостей; розвиток як активних громадян, здатних жити у правовому демократичному суспільстві у вільному міжкультурному діалозі.Документ До питання формування професійно‐комунікативної компетентності майбутнього педагога(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Десятник Катерина; Desiatnyk KaterynaМетої статті є розкриття ключових аспектів питання формування професійно‐комунікативної компетентності майбутніх педагогів. У процесі студіювання порушеної проблеми було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури у площині дослідження; узагальнення й систематизація з метою виявлення стану розробленості означеного питання у науковому дискурсі. Констатовано, що у площині аналізу актуальних досліджень проблема формування професійно‐комунікативної компетентності презентована у різних професійних контекстах. Для термінологічної чіткості внесено деякі уточнення щодо трактування ключового поняття «компетентність». Зміст поняття «професійно‐комунікативна компетентність» розкривається через дефініції змістотвірних його складових – «професійна компетентність» та «комунікативна компетентність». На підставі теоретичного аналізу наукової літератури професійно‐комунікативна компетентність майбутнього педагога потрактована як інтегративна характеристика особистості, що визначає здатність актуалізовувати та застосовувати здобутий досвід комунікативної діяльності, спроможність фахівця вирішувати професійні проблеми й типові професійні завдання, які виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності, з використанням знань, фахового й життєвого досвіду, цінностей та нахилів, через розв’язування комунікативних задач.Документ Професійна позиція майбутнього вчителя початкової школи: гуманістичний аспект(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Пріма Дмитро; Prima DmytroМетою статті є аналіз аспектів гуманістичної сутності професійної позиції майбутнього вчителя початкової школи. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено на необхідності формування в майбутнього вчителя початкової школи гуманістичної професійної позиції. Внесено уточнення щодо трактування поняття «гуманізм» як міждисциплінарного феномена. Відзначено, що за своєю природою педагогічна професія є гуманістичною. Узагальнено, що витоки гуманізації сучасної освіти та її гуманітарна сутність криються в орієнтації на творіння лядського образу. Проаналізовано провідні ідеї гуманістичної психології, гуманістичне начало психологічних підходів до дослідження лядської природи, новаторські ідеї гуманістичної педагогіки. Визначено домінантні особистісні якості педагога- гуманіста. Зроблено висновок, що справжня професійна позиція Вчителя маю бути лише глибоко гуманістичною. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок.Документ Проєктна діяльність учителя початкової школи: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima DmytroМетою статті є розкриття деяких аспектів проєктної діяльності вчителя початкової школи, сутнісних ознак методу проєктів, проєктної технології. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз довідкових видань, науково-педагогічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. У контексті пошуку нових засобів і методів формування творчої особистості, її життєво важливих компетентностей актуалізовано проєктну діяльність як одну з найпродуктивніших складових освітнього процесу, що створює умови для творчого саморозвитку й самореалізації учнів. Проаналізовано різні підходи щодо дефініцій «проєкт», «навчальний проєкт», «метод проєктів», «проєктна технологія», сутнісні ознаки яких поглиблюють розуміння поняття «проєктна діяльність».Документ Сутність і особливості формування професійної позиції майбутнього вчителя початкової школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Пріма Дмитро; Prima DmytroМетою статті є розкриття аспектів сутнісної характеристики й особливостей формування професійної позиції майбутнього вчителя початкової школи. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено на необхідності формування в майбутнього вчителя початкової школи активної професійної позиції. Внесено уточнення щодо змістової сутності означеного феномена як міждисциплінарного, багатозначного. Окреслено чинники становлення й формування професійної позиції майбутнього вчителя початкової школи, її функціональне призначення. Подано трактування досліджуваного феномена й окреслено перспективи подальших розвідок.Документ Формування світосприйняття в дітей 5-8 років: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Десятник Катерина; Desiatnyk Kateryna; Ольхова Наталія; Olkhova Nataliia; Рославець Руслана; Roslavets RuslanaМетою статті є аналіз деяких теоретичних аспектів формування світосприйняття в дітей 5-8 років. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено, що вік 5-8 років – період, коли виникає перший «схематичний абрис» цілісного дитячого світогляду, розвивається довільна поведінка та самосвідомість, формується здатність до світосприйняття оточуючої дійсності, закладається фундамент оптимістичного світобачення та світорозуміння; формуються уявлення дитини про себе, своє місце в світі. Внесено уточнення щодо трактування понять «світосприймання», «світосприйняття», «світогляд», крізь призму дефініціювання яких проаналізовано деякі теоретичні аспекти формування світосприймання в дітей 5-8 років. Узагальнено, що дитяче світосприйняття – складний, систематизований процес пізнання й перетворення у свідомості дитини процесів та явищ довкілля, на ґрунті чого починає формуватися власне ставлення до оточуючого світу, визначення свого місця в ньому.Документ Цифрова компетентність майбутнього педагога як необхідна складова забезпечення якості професійної майстерності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності майбутнього педагога та розглянуто шляхи її удосконалення для забезпечення якості актуальної педагогічної освіти. Зазначено, що сучасний ефективний учитель повинен мати не лише високий рівень фахової педагогічної майстерності, а також бути готовим до застосування інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі та спроможним до опрацювання значних обсягів інформації. Вивчено різні трактування визначення цифрової компетентності майбутніх педагогів у науковій площині та проведено аналіз наукових праць із запропонованої проблеми. Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність», визначено компоненти цифрової компетентності майбутніх педагогів та окреслено напрями її розвитку. Цифрова компетентність характеризується як складна генеративна структура ключових і предметних компетенцій, котра поєднує навички застосування цифрових технологій для організації освітнього процесу зі знаннями для його провадження, відображає здатність педагога до визначення професійної інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею, що підтверджує її важливість у формуванні професійної майстерності майбутнього педагога. Підсумовано, що формування ЦК педагога ґрунтується на принципах безперервної освіти, ключовою ідеєю якої є усвідомлення майбутніми вчителями необхідності переходу на наступний рівень розвитку професійної майстерності й подолання невідповідності між рівнем засвоєних теоретичних знань при здобутті професії та практичних умінь, необхідних для її провадження.Документ Цифровізація освіти – тренд, стратегія й виклик часу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Рославець Руслана; Roslavets RuslanaМетою статті є аналіз наукових позицій щодо цифровізації освіти як тренду, стратегії в аспекті сучасних викликів. Для досягнення визначеної мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, нормативно‐правових документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження, інтерпретаційно‐аналітичний метод, узагальнення. Актуалізовано значущість цифрової трансформації освітнього процесу, цифровізації та кросплатформованості як головних трендів загального ринку праці. Опрацьовано різні аспекти цифровізації освіти та розвитку інноваційних технологій в умовах цифрових трансформацій. Виявлено, що цифровізація як глобальне явище є об’єктивним чинником використання цифрових та інноваційних технологій в освіті; в свою чергу, актуалізація цифрових трансформацій пов’язана із розвитком штучного інтелекту, робототехніки, мобільнo орієнтованих методів навчання, поширенням технологій віртуалізації інформації, формуванням практики використання електронних інформаційних баз і систем, а також становленням мереж постачальників ІКТ‐послуг. У теоретичній площині, відповідно до визначеної мети, внесено уточнення щодо терміносистеми феномену цифровізації. Проаналізовано наукові позиції щодо цифровізації освіти як своєрідної зміни парадигми, стратегічної мети, складного і неоднозначного процесу. Підсумовано, що принципово важливим у стратегічному і тактичному плані є те, що завдяки цифровізації освітній процес стає більш мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим, а це суттєво впливає на зміст освіти, методи, засоби та технології навчання, організаційні форми навчання й управління навчально‐пізнавальною діяльністю, призводить до змін у діяльності і здобувачів вищої освіти, і науково‐педагогічних працівників. Узагальнено, що цифровізація є одним із ключових стратегічних напрямків трансформації системи освіти, відповіддю на суспільні виклики сьогодення, що передбачає використання цифрових технологій в освітньому процесі з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання, розвитку та поглиблення цифрової компетентності особистості.