Перегляд за Автор "Posna Alona Serhiivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Класифікація сучасного американського сленгу та підходи до його перекладу
    (Гельветика, 2023) Багацька Олена Вікторівна; Bahatska Olena Viktorivna; Посна Альона Сергіївна; Posna Alona Serhiivna
    У статті поставлено за мету дослідження класифікації та аналізу сучасного американського сленгу з урахуванням його лексико-семантичних особливостей, а також розгляд основних підходів до його перекладу. Дослідження класифікації аме-риканського сленгу є актуальним питанням з декількох причин. По-перше, сленг виконує не тільки комунікативну функцію, але й виражає та формує певні соціокультурні та ідентифікаційні аспекти, які характеризують групи осіб або підкультури в межах суспільства. Завдяки постійним трансформаціям сленг є важливим об’єктом дослідження, оскільки він сприяє розу-мінню динаміки мовної еволюції та соціокультурних трансформацій у сучасному суспільстві. Сленгові терміни, якими часто користуються в розмовній мові, можуть пройти процес асиміляції в загальнонаціональну мову та, внаслідок цього, втратити свою первинну експресивність. Тому терміни виходять з активного вжитку, або ж їхнє значення поступово забувається в лек-сичному арсеналі мови. Перетворення, що спостерігаються в сфері сленгу, представляють собою аспект, який залишається недостатньо дослідженим у науковій літературі. Нами було вивчено корпус сленгізмів загального американського сленгу за такими групами: стосунки між людьми; фізична діяльність; захоплення; людина та навколишній світ, при цьому в кожній групі, розглянуто окремі тематичні підгрупи; також було розглянуто класифікацію спеціального сленгу, який включає такі категорії: студентський сленг, підлітковий, військовий, футбольний сленг, морський та сленг автолюбителів. До кожної з цих категорій було підібрано відповідні сленгові одиниці та запропоновано найбільш ефективні способи їх перекладу. З’ясовано, що найпоширенішим способом перекладу є використання описового методу та еквівалентних відповідників, а саме застосування прийому простої підстановки (повний еквівалент) чи вибіркової підстановки (аналог).