Перегляд за Автор "Polishchuk Vira"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання ігор у розвитку вербально-логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Цегельник Тетяна; Tsehelnyk Tetiana; Поліщук Віра; Polishchuk ViraПсихолого-педагогічне підґрунтя організації навчально-виховного процесу в межах молодшої школи має акцентувати зусилля на активному розвитку дітей, забезпеченні сприятливих умов для комунікації, опанування дітьми стійких навичок вербально-логічного мислення. Особливої ваги зазначене набуває в контексті психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами. Метою дослідження є аналіз потенціалу ігрових педагогічних технологій для розвиту вербально-логічного мислення у межах корекційно-розвивальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення. У дослідженні обґрунтовано, що феномен мислення позиціонується важливою психічною компонентою, що володіє тісним взаємозв’язком з усіма пізнавальними процесами та формує основу не лише інтелектуальному потенціалу дитини, але й її загального розвитку. Встановлено, що на відміну від дітей із нормотиповим психофізичним розвитком, для дітей із порушеннями мовлення характерними є зниження продуктивності мисленнєвих процесів у ході виконання вербальних завдань та безпосередня залежність процесів мисленнєвої діяльності від специфічних мовленнєвих порушень. Досліджено аспекти впливу психологічних чинників на мовленнєвий розвиток та логічне мислення дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні проведено теоретичний аналіз сучасних наукових джерел із досліджуваної проблематики. Окреслено основні параметри та методи дослідження, що ідентифікують рівень розвитку вербально-логічного мислення у дітей. Встановлено, що розвиток вербальнологічного мислення спрямований на опанування дітьми вмінь класифікації, узагальнення слів за типовими ознаками предметів, а також відповідної аналітики та формування висновків. Досліджено роль ігор у розвитку вербально-логічного мислення. Доведено, що гейміфікація володіє значним потенціалом в контексті формування сприятливого психологічного середовища у процесі навчання, сприяє розвитку не лише вербально-логічних мисленнєвих процесів, але й комунікаційної компетентності дітей з порушеннями мовлення, що гарантує більш успішну їх соціалізацію.Документ Основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Цегельник Тетяна; Чайковська Ганна; Малик Наталія; Polishchuk Vira; Tsehelnyk Tetiana; Chaikovska Hanna; Malyk NataliiaВ статті обґрунтовано основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти. Показано, що у процесі сенсорної інтеграції дітей з аутизмом в умовах закладу дошкільної освіти важливу роль відіграють як індивідуально-психологічні, так і організаційні чинники. Виявлено, що індивідуальні чинники (унікальні особливості сенсорної чутливості, порушення сенсорної обробки, взаємодія між сенсорами, рухова координація, а також схильність до сенсорного перевантаження) вимагають специфічного підходу в навчанні та вихованні дитини з розладом аутистичного спектра. Описано, що успішній сенсорній інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра сприяють організаційні чинники (соціальна взаємодія, емоційна підтримка, адаптоване освітнє середовище, підготовка кваліфікованих педагогів та індивідуалізація). Визначено, що підтримка з боку вихователів та однолітків сприяє емоційному комфорту дитини з аутизмом, полегшуючи її здатність до соціальної адаптації, а створення структурованого й безпечного освітнього середовища дає змогу зосередитися на розвитку сенсорних навичок. Визначено необхідність врахування педагогами рівня чутливості до стимулів кожної дитини та забезпечення індивідуального підходу для зниження у неї стресу та тривоги, що виникають через сенсорні перевантаження. Важливою умовою ефективної сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти визначено підвищення кваліфікації педагогічного персоналу. З’ясовано, що врахування виокремлених сприяє створенню сприятливих умов для розвитку дітей з розладами аутистичного спектра, що забезпечує їх успішну адаптацію та розвиток сенсорних навичок. Перспективами подальшого дослідження визначено підготовку вихователів до сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти.Документ Попередження булінгу щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційному центрі: нормативно-правове забезпечення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Цегельник Тетяна; Пришляк Володимир; Лопадчак Остап; Polishchuk Vira; Tsehelnyk Tetiana; Pryshliak Volodymyr; Lopadchak OstapВ статті обґрунтовано нормативно-правове забезпечення попередження булінгу щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційному центрі. Розкрито нормативно-правову базу, що регулює боротьбу з булінгом щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку; окреслено права й обов’язки учасників освітнього процесу. Охарактеризовано такі нормативно-правові акти, як Закон України «Про освіту», Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», а також постанови Кабінету Міністрів України та накази Міністерства освіти України. Узагальнено, що відповідні нормативно-законодавчі акти та програми, спрямовані на підготовку педагогічних працівників, підтримку дітей і взаємодію з батьками, дозволяють не тільки реагувати на прояви булінгу, але й активно запобігати їм, сприяючи розвитку толерантності та взаємоповаги серед учнів та вчителів. Обґрунтовано спрямованість нормативно-правового забезпечення на створення умов, які дозволяють не лише ефективно реагувати на прояви булінгу, але й активно запобігати його виникненню через розробку і впровадження законодавчих актів, що регулюють взаємодію між учасниками освітнього процесу. Доведено, що перелічені нормативно-правові акти визначають вимоги до створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу, і є достатніми для захисту дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Проте для забезпечення належного рівня захисту дітей необхідна їх належна імплементація, що передбачає впровадження низки ефективних превентивних заходів, підвищення кваліфікації педагогів, а також створення системи підтримки для учнів та їх батьків. Важливими є також моніторинг поведінки учнів і своєчасне реагування на прояви булінгу, що дозволяє запобігати ескалації насильства та забезпечити комфортне і безпечне середовище для дітей з порушеннями психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційних центрах.Документ Інклюзивне навчання дітей з порушеннями слуху: зарубіжний та український досвід(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Polishchuk Vira; Цегельник Тетяна; Tsehelnyk Tetiana; Пришляк Володимир; Pryshliak Volodymyr; Станько Ірина; Stanko IrynaУ статті розглядається зарубіжний та український досвід організації інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху. Показано, що інклюзивне навчання є сучасним підходом до забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей із особливими освітніми потребами, зокрема з порушеннями слуху. Інклюзивне навчання сприяє соціалізації, адаптації, самореалізації цих дітей та формуванню толерантного суспільства. У статті здійснено аналіз змін в організації навчання дітей із порушеннями слуху в європейських країнах, де значний вплив на реформування мали заходи, спрямовані на розвиток слухового скринінгу, раннього втручання, педагогічної корекції та соціальної реабілітації. Розглянуто три основні моделі організації інклюзивного навчання дітей із порушеннями слуху: модель one-track, орієнтовану на інтеграцію дітей із порушеннями слуху в масові школи за умов створення спеціальних освітніх можливостей і залучення підготовлених педагогів; модель two-track, яка базується на існуванні окремих систем освіти для дітей із порушеннями слуху з акцентом на індивідуальний підхід і спеціалізовану підготовку; модель multi-track, яка передбачає взаємопов’язаність і доповнюваність звичайної та спеціальної систем освіти, що дає можливість батькам обирати навчальний заклад для дитини відповідно до її потреб і можливостей. Охарактеризовано різні підходи до впровадження інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху. Доведено, що інтеграція їх в загальноосвітні заклади за умов адаптованих програм та підтримки фахівців є важливим кроком до створення інклюзивного суспільства. Констатовано, що інклюзивна освіта у провідних європейських країнах є ефективною альтернативою спеціальним класам і закладам освіти, адже для дітей з порушеннями слуху та їх батьків відкриваються нові можливості пізнавального, соціального та особистісного розвитку. З метою удосконалення інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху в Україні на основі зарубіжного досвіду, запропоновано пропозиції та рекомендації для їх реалізації.