Перегляд за Автор "Pavlyk Nelia Vilenivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Прагмалінгвістичні параметри публіцистичного дискурсу
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ліпич Вікторія Миколаївна; Павлик Неля Віленівна; Lipych Viktoriia Mykolaivna; Pavlyk Nelia Vilenivna
    Одним із провідних напрямів комунікативно-прагматичного аналізу різних типів дискурсу є дослідження особливостей його конструювання в певній соціокомунікативній ситуації, тобто ефективне використання мовних засобів для впливу на адресата залежно від його соціальної орієнтації. Газетно-публіцистичний дискурс вважається показовим щодо впливу на масову аудиторію і на розвиток мовної системи загалом. У пропонованому дослідженні на матеріалі сучасних україномовних газетних і журнальних статей, авторських телепрограм, соціальних мереж тощо здійснена спроба опису та систематизації складників комунікативно-прагматичного плану публіцистичних текстів. Авторки наукової роботи проаналізували й узагальнили сучасні концепції щодо тлумачення публіцистичного дискурсу, схарактеризували його основні ознаки; визначили дискурсивні властивості публіцистичного мовлення; виявили і класифікували комунікативно-прагматичні компоненти медійного тексту; систематизували і формалізували прийоми мовного впливу на реципієнта в межах публіцистичного дискурсу в нерозривному зв’язку з його функціями. У дослідженні публіцистичний дискурс дефінують як різновид інституційного дискурсу, що є інформативно зорієнтованою формою комунікативної діяльності, яка втілюється через засоби масової інформації і спрямовується на широке коло реципієнтів. Комунікативно-прагматичний підхід до вивчення аналізованого типу дискурсу дав змогу дослідницям розглядати публіцистичний текст як витвір мисленнєво-творчого процесу, що полягає в усвідомленому відборі дієвих комунікативних так- тик та ефективних мовних засобів, спрямованих на досягнення глобальної стратегічної мети, а саме ідеологічне переконання потенційного читача. Ґрунтовне дослідження різножанрових публіцистичних текстів із позицій комунікативно-прагматичного аналізу дискурсу дало авторкам можливість систематизувати й описати такі його компоненти: комунікативно-аналітичні, комунікативно-ситуаційні, комунікативно-мотиваційні, інтенціональні, мовно-компетенційні, фонові знання. Подальшого розгляду потребує інструментарій лінгвістики переконання, який охоплює різностильові засоби і способи впливу на формування суспільної свідомості соціуму загалом.