Перегляд за Автор "Pankiv Zinovii Pavlovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Оцінка гранулометричного складу ґрунтів долини річки Ставчанка у межах міста Пустомити
    (Гельветика, 2025) Наконечний Юрій Ігорович; Nakonechnyi Yurii Ihorovych; Паньків Зіновій Павлович; Pankiv Zinovii Pavlovych
    Проведено комплексне дослідження польовими (,мокрим” органолептичним методом) і лабораторними (метод Качинського) методами гранулометричного складу ґрунтів долини річки Ставчанка у межах міста Пустомити Львівської області.Річка Ставчанка – це невелика річка, яка протікає у Львівській області, має довжину 24 км і є правою притокою річки Щирка, яка, у свою чергу, впадає у ріку Дністер. Вивчення гранулометричного складу виконували тільки у мінеральних ґрунтах долини цієї річки, а саме у дернових і лучних ґрунтах на давньоалювіальних відкладах. У органогенних торфовищах низинних, які також поширені на досліджуваній території у найбільш понижених місцях, вивчення гранулометричного складу не проводилося, оскільки ці ґрунти на більше, ніж 50% складаються більше з органічного матеріалу (різного ступеня розкладу органічної речовини). Було встановлено, що досліджувані мінеральні ґрунти характеризуються легкосуглинковим гранулометричним складом у верхніх горизонтах (вміст фізичної глини 20–30%), проте у середній частині профілю у лучних ґрунтах він є середньосуглинковим із вмістом фізичної глини 30–39%, а у ґрунтотворній породі як дернових, так і лучних ґрунтів гранулометричний склад є супіщаний (вміст фізичної глини 16–18%). Серед фракцій гранулометричних елементів чітко простежується переважання піщаної фракції, яка складається з добре обкатаних давніх алювіальних відкладів. Її вміст у генетичних горизонтах досліджуваних ґрунтів коливається у межах 30–54%. Вміст мулу характеризується широкими амплітудами значень по всьому профілю дернових і лучних ґрунтів долини р. Ставчанка у межах м. Пустомити (від 6 до 29%), причому спостерігається чергування горизонтів із більшим і меншим вмістом мулу по профілю досліджуваних ґрунтів. Це підтверджує думку про те, що ці ґрунти пройшли заплавну фазу ґрунтотворення, де відбувалось щорічне накопичення свіжовідкладеного алювію на поверхні цих ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у нагоді землевласникам і землекористувачам території досліджень при веденні науково-обґрунтованої господарської діяльності на цих землях.