Перегляд за Автор "Panchenko Serhii Mykhailovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Вплив греблі біля с. Куземин Охтирського району на тваринний та рослинний світ у р. Ворскла
    (2021) Данильченко Олена Сергіївна; Куцоконь Юлія Костянтинівна; Ляшенко Володимир Артемович; Панченко Сергій Михайлович; Danylchenko Olena Serhiivna; Kutsokon Yuliia Kostiantynivna; Liashenko Volodymyr Artemovych; Panchenko Serhii Mykhailovych
    У статті розглянуто вплив греблі поблизу села Куземин не екосистему річки Ворскли. Встановлено негативні аспекти зарегулювання річки, так як уповільнення водообміну, акумуляція наносів, зниження якості води, затоплення та підтоплення території. Особлива увага приділяється біоіндикації річкової води.
  • Документ
    Комплексна оцінка біорізноманіття псамофітних лук у прирусловій частині р. Ворскла
    (2025) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Панченко Сергій Михайлович; Panchenko Serhii Mykhailovych; Говорун Олександр Володимирович; Hovorun Oleksandr Volodymyrovych
    Метою дослідження було вивчення прибережних псамофітних лук у заплаві річки Ворскла в межах Гетьманського національного природного парку. Ці угруповання являють собою невеликі за площею, але високо мозаїчні ділянки, які вирізняються значним флористичним багатством, різноманіттям мікобіоти та ентомофауни. У межах досліджуваних територій визначено мозаїчну структуру травостою та варіації продуктивності сирої фітомаси (1,3–3,2 кг/м²), що відповідає 30–70 ц/га сіна. Відсутність господарського використання сприяє накопиченню підстилки, формуванню підросту аборигенних та інвазійних деревно-чагарникових видів і зумовлює потенційні сукцесійні зміни. Найбільше флористичне різноманіття виявлено на тонконогово-гігантськомітлицевих луках, які зберігають вертикальну структуру травостою, тоді як на більш продуктивних угрупованнях, зокрема шорсткоосокових, загальна кількість видів зменшується, проте зростає частка підросту деревних рослин. Мікобіота псамофітних лук характеризується високою представленістю мікроміцетів, переважно облігатних паразитів вищих рослин (борошнисторосяних та іржастих грибів), асоційованих із трав’янистою рослинністю. Серед сапротрофних і гемібіотрофних мікроміцетів чисельно переважають перитеціоїдні сумчасті гриби, адаптовані до ксерофітних умов біотопів. Окрему чисельну групу серед сапротрофів становлять копрофільні сумчасті гриби, що розвиваються на посліді диких тварин (зайців та дрібних гризунів). Макроміцети представлені переважно гумусовими сапротрофами з числа агарикоїдних грибів, що свідчить про менш сприятливі умови для їх розвитку на псамофітних луках. Ентомологічні дослідження зафіксували 138 видів комах із 86 родин та 7 рядів. Ентомокомплекси характеризуються домі- нуванням фітофагів, серед яких найчисельнішими є представники Hemiptera, Orthoptera та Coleoptera. Значну частку складають ентомофаги (туруни, сонечка, хижі клопи) та запилювачі, включно з дикими бджолами, джмелями та денними метеликами, що формує чітко виражену трофічну структурованість ентомофауни та відображає високу екологічну мозаїчність угруповань. Отримані результати підкреслюють важливу роль прибережних псамофітних луків річки Ворскла як осередків збереження біорізноманіття. Підтримання стану цих екосистем потребує цілеспрямованих заходів охорони та регуляції сукцесійних процесів, що сприятиме збереженню природних комплексів та підвищенню рекреаційної привабливості Гетьманського національного природного парку.