Перегляд за Автор "Ostapenko Anna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Роль колегіальних органів у системі управління закладів вищої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Остапенко Анна; Ostapenko Anna; Остапенко Володимир; Ostapenko Volodymyr
    Анотація. Статтю присвячено особливостям функціонування колегіальних органів у вітчизняних закладах вищої освіти. Розкривається сутність колегіального підходу до управління діяльністю ЗВО. Наголошується, що колегіальність – це форма спільної роботи з метою прийняття оптимальних рішень у навчальній діяльності або принцип управління, за якого прийняття рішень здійснюється не однією особою, а групою осіб (колегією), які наділений рівними правами та повноваженнями під час вирішення завдань. Відповідно до Закону України «Про освіту» у ЗВО існує два рівні колегіальних органів – рівень управління закладом освіти та громадське самоврядування. У статті акцентовано увагу на тому, що вчена рада університету, вчена рада структурних підрозділів (інститутів, факультетів), наглядова рада, науково-експертна рада, науково-методична (науковотехнічна) рада, консультативна рада , рада молодих учених входять до складу колегіальних органів управління навчальним закладом. До колегіальних органів громадського самоврядування належать конференція (збори) трудового колективу та студентське самоврядування. У статті проаналізовано склад колегіальних органів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Національного університету «Львівська політехніка», Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Сумського державного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та встановлено, що в більшості з них діють однакові колегіальні органи. університети, крім того, за рішенням вищих навчальних закладів вони можуть бути доповнені постійними або тимчасовими комісіями. У ході аналізу встановлено позитивні сторони діяльності колегіальних органів вищих навчальних закладів, у тому числі вищий рівень обґрунтованості та якості прийняття управлінських рішень за рахунок залучення ширшого кола наукових і науково-педагогічних працівників. в їх розвитку; використання оптимальних форм діяльності колегіальних органів; застосування прогресивних, інноваційних підходів до діяльності; залучення перспективних молодих учених до управління навчальним процесом; розширення кругозору працівників колегіальних органів, оскільки вони змушені виходити за межі повсякденної діяльності.
  • Документ
    Структурні елементи та змістові аспекти розвитку артистичних здібностей у молодших школярів на заняттях з хореографії
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ткаченко Вадим; Tkachenko Vadym; Остапенко Анна; Ostapenko Anna; Цвячка Олександр; Tsviachka Oleksandr
    Статтю присвячено проблемі розвитку артистичних здібностей у дітей молодшого шкільного віку засобами танцю. Мета статті полягає в з’ясуванні структурних елементів артистичних здібностей у молодших школярів на заняттях з хореографії та виокремленні інструментарію для визначення рівнів їх сформованості. У статті акцентовано увагу на тому, що для формування творчої особистості школяра важливу роль відіграє розвиток в нього артистизму через художні образи, з яких складається танець, добір рухів, витончену пластику та музичний супровід. Розвиток артистичних здібностей дітей молодшого шкільного віку на заняттях з хореографії здійснюється на основі ритміко-пластичного та психологічного компонентів. У статті зазначено, що спостереження проводилося на матеріалі діяльності зразкового ансамблю сучасного та спортивного танцю «Ірбіс» (м. Черкаси). Це дало змогу розробити інструментарій для визначення рівнів сформованості артистичних здібностей молодших школярів на заняттях з хореографії. Рівень сформованості ритміко-пластичного компонента пов'язаний з будовою суглобів і властивостями м'язів. З огляду на це були використані тести для оцінки рухливості суглобів, які включали комплекс найпростіших контрольних вправ: гнучкість плечового суглоба; гнучкість хребта; гнучкість в тазобедреному суглобі. Крім того, для визначення рівня розвитку пластики рухів учнів творчого колективу підібрано спеціальні тести, такі як: «танцювальний» крок, оберти, танцювальна доріжка вперед з восьми рахунків. Також для вивчення музичної ритміки дітей використовувалися логоритмічні вправи, завдання та ігри, які включали: крокування на місці і по четвертях; визначення рівня управління м’язовим тонусом і уваги; розвиток дрібної та великої моторики; визначення рівня розвитку відчуття музичного такту. Для виявлення рівня емоційно-сенсорного потенціалу дітей визначали відповідність розвинутих здібностей трьом рівням (високий, середній, низький). Зазначено, що артистизм виступає оптимальною моделлю динамічних проявів особистості в її діяльності, а заняття хореографією сприяють розвитку художніх здібностей у дітей молодшого шкільного віку.