Перегляд за Автор "Opachko M. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Проблеми формування змісту дидактичного менеджменту(2017) Опачко М. В.; Opachko M. V.У статті розкриваються проблеми формування змісту дидактичного менеджменту. На формування змісту дидактичного менеджменту впливають різні чинники: з одного боку – це система управління навчально-пізнавалною діяльністю учнів, тобто прив’язана до навчальних програм загальноосітньої школи. З іншого – це система удосконалення методичної підготовки вчителя. Узагальнення основоположних позицій теорії класичного менеджменту, філософії освітнього і педагогічного менеджменту, а також методології сучасного педагогічного процесу, – уможливлює представлення змісту дидактичного менеджменту динамічними інформаційно-діяльнісними модулями: 1) проектування методичної системи; 2) організація та управління у дидактичному процесі; 3) моделювання дидактичної взаємодії; 4) діагностування ефективності реалізації методичної системи. Засвоєння змісту дидактичного менеджменту ґрунтується на опануванні вчителем системи знань інтегративного характеру: із курсів: філософії сучасної освіти, загальної педагогіки (а саме, дидактики), загальної і соціальної психології, основ загального і педагогічного менеджменту і самоменеджменту, загальної фізики та методики її викладання.Документ Формування компетентності дидактичного проектування у магістрантів-фізиків(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Опачко М. В.; Opachko M. V.Формулювання проблеми. Актуальність досліджуваної проблеми випливає із потреби удосконалення системи підготовки вчителя-предметника, здатного втілювати в життя плани реформування загальноосвітньої школи, зокрема, старшої ланки. Згідно з вимогами сучасної школи та у відповідності до концепції дидактичного менеджменту майбутній вчитель фізики повинен бути здатним забезпечувати управління розвитком особистості учня засобами предметної діяльності. Ця здатність опирається, крім іншого, на компетентність дидактичного проектування, і забезпечує майбутнього вчителя готовністю створювати систему управління навчанням фізики для різних освітніх траєкторій. Мета статті: розкрити сутність формування компетентності дидактичного проектування у магістрантів-фізиків освітнього напряму підготовки. Матеріали і методи дослідження. Вивчення стану сформованості компетентності дидактичного проектування у магістрантів – майбутніх учителів фізики передбачало використання теоретичних методів: аналізу, синтезу, узагальнення у процесі розкриття структури і змісту компетентності дидактичного проектування, обґрунтування методики, критеріїв та рівнів оцінки сформованості компетентності дидактичного проектування. У процесі експериментального дослідження використовувались емпіричні методи: спостереження (за поведінкою магістрантів у процесі виконання завдань проекту, їх активністю у розв’язанні педагогічних, методичних та дидактичних задач); анкетування (вивчення рівнів мотивації до успіху, вивчення рівнів розвитку проективних здібностей, рівнів методичної грамотності); вивчення продуктів діяльності; самооцінка. Реалізація завдань дослідження передбачала використання методик: «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса»), діагностична карта вчителя «Готовність вчителя до управління навчанням фізики ( за М.В. Опачко) (Блок 1. Готовність вчителя до проектування методичної системи»), методика «Визначення рівня розвитку проективних здібностей майбутнього вчителя» (за М.В. Опачко); аналіз продуктів діяльності передбачав оцінювання методичних розробок магістрантів «Система управління навчанням фізики в школі». Для представлення і попереднього аналізу отриманих результатів використовувались методи математичної статистики (таблиці, діаграми, відсотки). Результати. Обґрунтовано методику формування компетентності дидактичного проектування, показано, що компетентність дидактичного проектування – це інтегрований показник, що відображає здатність майбутнього вчителя проектувати персональну методичну систему управління навчанням фізики в школі. Обґрунтовано і розкрито критерії оцінки сформованості компетентності: мотиваційно-ціннісний, психодидактичний, організаційно-технологічний, креативно-проективний, рефлексивний. Поділ оптантів за інтегральним показником ступеню прояву ознаки уможливив виокремлення рівнів сформованості компетентності дидактичного проектування: недостатнього, функціонального, оптимального, продуктивного. Висновки. Впровадження авторської методики ґрунтується на використанні методу проектів, реалізація якого передбачає проходження етапів самонавчання та само пошуку, самопрезентації, обговорення в групі, в колективі, вироблення узагальнених і систематизованих предметних знань. Аналіз результатів експерименту на предмет визначення рівнів сформованості компетентності дозволяє констатувати ефективність запропонованої методики за визначеними критеріями. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конкретизації завдань методики для формування складових компетентності дидактичного проектування: цілепокладання, планування, структурування, прогнозування та проведенні статистичної оцінки ефективності впливу запропонованої методики на формування складових компетентності дидактичного проектування за визначеними критеріями, рівнями, показниками.