Перегляд за Автор "Oleksiuk Vasyl"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Веб-сервіс планування робіт з використанням мережевого графа
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Грод Інна; Балик Надія; Василенко Ярослав; Мартинюк Сергій; Олексюк Василь; Барна Ольга; Grod Inna; Balyk Nadiia; Vasylenko Yaroslav; Martyniuk Serhii; Oleksiuk Vasyl; Barna Olha
    Формулювання проблеми. Масштабні проєкти сучасного суспільства включають велику кількість різноманітних видів робіт. Мережевий граф є основним документом для планування та управління такими проєктами. Це інформаційно-динамічна модель послідовності робіт і взаємозв'язків між ними. З математичної точки зору мережева модель являє собою скінченний орієнтований граф. Побудова такого графа починається з поділу проєкту на чітко визначені роботи, для яких вказується тривалість. Саме математичний підхід може і повинен замінити досі поширений механічний підхід до планування роботи науково обґрунтованим поділом виробничої програми між підрозділами. Більшість авторів розкривають сутність математичного моделювання через систему складних математичних формул або наголошують на застосуванні інформаційних систем і технологій. Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що деякі питання управління дискретними процесами (а саме, тайм-менеджмент) потребує подальшого розгляду та дослідження. Матеріали і методи. Під час дослідження застосовувався комплекс теоретичних, емпіричних та моделюючих методів, зокрема: систематичний аналіз науково-методичних джерел, результатів вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми, огляд існуючого програмного забезпечення для визначення стану вирішення проблеми та вибір засобів розробки веб-сервісу, аналіз методів і технологій побудови мережевих графів, узагальнення інформації з проблеми. Результати. Проведено огляд попередніх досліджень у цій галузі. Проаналізовано теоретико-методологічні основи побудови мережевих графів у задачах планування робіт. Обґрунтовано необхідність використання апарату теорії графів для вирішення задач оптимального планування робіт. На основі методичної стратегії розроблено веб-додаток, що дозволяє планувати хід робіт у складних проєктах шляхом побудови відповідного мережевого графа. Надано короткий опис функціональних можливостей та інтерфейсу користувача запропонованого веб-додатку. Висновки. Особливістю створеного додатка є вирішення задачі планування виконання комплексних робіт, при цьому задіяні мережеві моделі, що спрощує розуміння моделі в цілому та забезпечує оптимізацію розробленого графа на основі математичних методів. Програма відображає результати планування у графічному та текстовому вигляді, що полегшує та робить очевидним вибір рішення, дозволяє стежити за перебігом подій і вносити в модель корективи з метою покращення оптимізації. Дослідження проведено в рамках Норвезько-українського проекту «Розвиток математичних компетенцій студентів за допомогою цифрового математичного моделювання» (DeDiMaMo) у партнерстві Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Університету Агдера (Норвегія), Київського університету імені Бориса Грінченка.
  • Документ
    Розвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників засобами генеративного штучного інтелекту
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Олексюк Василь; Спірін Олег; Балик Надія; Іванова Світлана; Oleksiuk Vasyl; Spirin Oleh; Balyk Nadiia; Ivanova Svitlana
    У статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з розривом між стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та рівнем цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників (НПП). Автори дослідження є розроблення та обґрунтування комплексної методики використання генеративного ШІ для цілеспрямованого розвитку цифрової компетентності вказаної категорії фахівців. Методологія дослідження заснована на системному, компетентнісному, діяльнісному та андрагогічному підходах. Вона передбачає застосування теоретичних (аналіз стандартів, моделювання) та емпіричні (аналізу навчальних ресурсів, сервісів генеративного ШІ, кейсів і проблемних ситуацій). У результаті на основі авторської моделі цифрової компетентності НПП розроблено методику, що складається з п’яти взаємопов’язаних складників: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм та очікуваних результатів. Методика розроблена з урахуванням таких складників цифрової кометентності цифрової навчальної, дослідницької, методичної, організаційно-комунікаційної та кросдіяльнісної. Для кожного складника запропоновано конкретний зміст навчання та практичні приклади завдань, спрямованих на формування навичок промпт-інжинірингу, критичної оцінки згенерованого контенту, використання ШІ для аналізу даних, підготовки публікацій, розроблення навчальних матеріалів та вирішення комплексних професійних завдань. Технологічний компонент методики передбачає гнучке поєднання інтерактивних методів навчання (воркшопи, проєктна діяльність, кейс-стаді) та організаційних форм (очна, дистанційна, комбінована), адаптованих до потреб навчання дорослих . Очікувані результати оцінюються за комплексом кількісних та якісних показників і передбачають досягнення слухачами достатнього та високого рівнів цифрової компетентності. Автори вважають, що запропонована методика є системним рішенням, що дозволяє перейти від інтуїтивного до стратегічного використання ШІ, сприяючи підвищенню ефективності наукової та освітньої діяльності.