Перегляд за Автор "Niedielchev Maksym"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Основні напрями технологічного розвитку спортивного обладнання та інфраструктури адаптивного спорту(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Ворона Віта Вікторівна; Лазоренко Сергій Анатолійович; Нєдєльчев Максим; Vorona Vita Viktorivna; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Niedielchev MaksymУ статті проведено системний аналіз та узагальнення ключових напрямів технологічної трансформації в адаптивному спорті. Встановлено, що сучасний етап розвитку галузі характеризується переходом від базової компенсації фізичних дефіцитів до створення складних людино-машинних систем. Досліджено матеріалознавчий аспект інновацій, зокрема ефективність застосування вуглецевих полімерів та титанових сплавів у конструюванні протезів і спортивних крісел колісних. На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що використання енергозберігаючих композитів дозволяє пара-атлетам досягати рівня енергоефективності, порівнянного з показниками елітного олімпійського спорту. Окрему увагу приділено практичній ергономіці: описано роль допоміжних засобів стабілізації (спеціалізованих блоків, адаптивних сидінь, ременів із множинними петлями), які критично важливі для забезпечення автономності та зниження ризику травматизації під час реабілітації ветеранів війни. Наукову новизну роботи становить обґрунтування концепції «адаптивної синергії», яка інтегрує індивідуальне екіпірування у цифрову екосистему тренувального простору. Проаналізовано потенціал інерційних сенсорів, нейроінтерфейсів та VR-симуляторів як інструментів дата-орієнтованого управління підготовкою. Висвітлено архітектурно-технологічний аспект: спортивна споруда розглядається не лише як безбар’єрний об’єкт, а як інтелектуальне середовище з впровадженими системами контролю мікроклімату та цифровою навігацією. На основі опрацьованого масиву джерел систематизовано критерії доцільності впровадження інновацій, що включають нозологічну відповідність, ергономічну автономність, цифрову інтегрованість та інфраструктурну сумісність. У висновках акцентовано увагу на необхідності подолання існуючого в Україні «інфраструктурного бар’єру» в освітніх закладах через впровадження мобільних адаптивних модулів та підготовку фахівців, здатних працювати з високотехнологічним обладнанням.