Перегляд за Автор "Nenko Yuliia Petrivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Skills for Personal Professional Development of a Modern Educator
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Ненько Юлія Петрівна; Nenko Yuliia Petrivna
    Метою дослідження є з'ясування змісту особистого розвитку вчителя та висвітлення основних навичок професійного розвитку, які необхідні сучасним педагогам. Проаналізовано сучасний стан науково-теоретичного вивчення проблеми професійного розвитку педагогічних працівників у вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі. Використано теоретичні методи: аналіз, узагальнення педагогічної та соціально-педагогічної літератури для з'ясування ступеня розвитку досліджуваного наукового феномена, а також узагальнення з метою обґрунтування базових навичок підвищення кваліфікації вчителя для власного професійного розвитку. Досліджено сутність поняття «професійний саморозвиток». Відзначено, що пріоритетною потенцією самовдосконалення майбутнього вчителя є саморозвиток особистості, основою якого є розгортання сутності людини через її індивідуальність. Визначено саморозвиток майбутнього вчителя як свідому активну цілеспрямовану діяльність, скеровану на розвиток власної індивідуальності й професійну самореалізацію особистості з метою самовдосконалення. Установлено, що інтенсивність, тривалість та форми професійного саморозвитку як активної специфічної діяльності педагога залежать від його особистості. Виявлено зовнішні та внутрішні суб'єктивні та об'єктивні бар'єри, що перешкоджають ефективному саморозвитку педагогічного працівника. Виявлено та проаналізовано базові навички педагога, які сприяють ефективному професійному розвитку та саморозвитку, зокрема: адаптивність, упевненість, здатність до комунікації, уміння працювати в команді, безперервна самоосвіта, творчість, лідерські якості, здатність правильно організовувати власний час, інноваційний підхід до професійної діяльності, захопленість власною роботою, позитивна онлайн репутація, розуміння сучасних технологій тощо. Перспективи подальших розвідок цього напряму вбачаємо в дослідженні проблеми формування готовності вчителя до саморозвитку.
  • Документ
    Дистанційне оцінювання здобувачів вищої освіти в умовах пандемії СOVID-19
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ненько Юлія Петрівна; Nenko Yuliia Petrivna; Іващенко Оксана; Ivashchenko Oksana
    Через пандемію COVID-19 університети здійснили обов’язковий перехід на дистанційну освіту. Усі заклади вищої освіти України завершили весняний семестр 2019-2020 навчального року за допомогою онлайн-інструментів. Однак більшість із закладів освіти не були повністю готові до того, щоб повноцінно забезпечувати навчальні курси онлайн. Технічна невідповідність комп’ютерної техніки або її відсутність, слабке інтернет покриття або його відсутність у певній місцевості, незначна кількість сертифікованих онлайн-інструментів, комп’ютерна неграмотність викладачів і студентів, відсутність досвіду онлайн навчання й викладання стали основними проблемами, з якими довелося стикнутися закладам освіти. На додаток до всього виникло нове питання: які підходи будуть використані для оцінювання. Поточне дослідження розглядає різні технологічні інновації у викладанні, навчанні та оцінюванні, які були запроваджені або продовжені у закладах вищої освіти по всьому світу, і те, як вони могли допомогти зменшити ймовірність академічно недоброчесної поведінки здобувачів освіти під час екстреного дистанційного навчання під час пандемії. Проаналізовано корисні функції сучасних інструментів онлайн навчання, зокрема, можливість надання миттєвого відгуку, зручність редагування здобувачем письмової роботи на основі відгуку викладача, простота подання/відповіді, контроль і зберігання письмових робіт, надання статистичних даних, потенціал для удосконалення інструментів і продуктів оцінювання, забезпечення участі та мотивації студентів, повторне використання тощо. У ході дослідження з’ясовано, що розв’язання проблем онлайн-оцінювання, списування та інших видів академічного плагіату є необхідним на багатьох рівнях, включаючи підвищення рівня знань і етики студентів; технічного супроводу науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти; подолання опору консервативної частини учасників освітнього процесу освітнім інноваціям через відносно низький рівень опанування ними сучасними освітніми технологіями; навчання освітян методам запобігання академічної недоброчесності; моніторинг і застосування суворих санкцій до тих, хто займається такою практикою