Перегляд за Автор "Navolokova Oleksandra Olehivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Мінімальна мозкова дисфункція та безмовленнєві діти дошкільного віку: діагностика, корекція в умовах воєнного стану
    (2023) Наволокова Олександра Олегівна; Navolokova Oleksandra Olehivna; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
    У статті розглянуто різні підходи до визначення терміна «мінімальна мозкова дисфункція (ММД)». Розглянуто основні причини та основні прояви ММД: клінічні прояви мінімальної мозкової дисфункції в безмовленнєвих дітей, пре- та постнатальна патологія, психосоціальні причини. Наведено діагностику та схему комплексної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми із ММД. Нині ММД – досить поширене явище різного походження, яке здебільшого спричинює різні прояви порушень психофізичного розвитку, серед яких і порушення мовлення. Порушення мовлення, зумовлені ММД, можуть виступати як самостійною групою порушень, так і супутньою симптоматикою у разі затримки психічного розвитку (ЗПР), інтелектуальних порушень різного ступеня важкості тощо. Сучасні дослідження в галузі спеціальної освіти, зокрема логопедії, свідчать, що здебільшого саме ММД зумовлюється явище відсутності мовлення. Коли на певних етапах онтогенезу у дитини спостерігається тотальна затримка мовленнєвого розвитку, яка набуває ознак відсутності мовлення. Нині в педагогічній галузі діти, які на певному етапі мовленнєвого онтогенезу не опановують мовленням як засобом комунікації, отримали назву «безмовленнєві діти». Теоретична та експериментальна нерозробленість проблеми ранньої діагностичної та корекційної допомоги безмовленнєвим дітям у сензитивний період розвитку ускладнює активізацію її адаптивних та компенсаторних можливостей.Розуміння позицій провідних учених у галузі спеціальної, вікової психології, аналіз експериментальних даних з проблеми дослідження психомовленнєвого розвитку вибраної категорії дітей в єдності раннього та дошкільного віку показали, що питання комплексного втручання щодо допомоги цим дітям не розкрите повною мірою. Визначаючи термінологічно змістовий аспект поняття психомовленнєвого розвитку стосовно відповідних вікових періодів, ми вважаємо його інтегративним стосовно психічного, мовленнєвого, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку, що має певну структуру, варіативність якої характеризується індивідуально-типовими особливостями порушеного розвитку у разі відсутності мовлення, які покладені в основу авторського розуміння сутності такого феномену. Надання своєчасної комплексної допомоги безмовленнєвим дітям з ММД є запорукою їхньої подальшої соціалізації та підвищення якості життя загалом, проте з початком воєнних дій на території України надання цієї допомоги має певні особливості.
  • Документ
    Психолого-логопедична реабілітація дітей із тяжкими порушеннями мовлення у прифронтових зонах: досвід Харківської області
    (2025) Наволокова Олександра Олегівна; Navolokova Oleksandra Olehivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті схарактеризовано сучасні підходи до психолого-логопедичної реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), які проживають у прифронтових зонах, зокрема на території міста Харкова та Харківської області. Особлива увага приділена негативним впливам воєнного конфлікту на розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок дітей, які зазнають хронічного стресу через загрозу ведення бойових дій, втрату звичного соціального середовища й обмеження доступу до освітньо-корекційних послуг. Визначено основні психологічні наслідки таких умов, серед яких: підвищений рівень тривожності, порушення когнітивних функцій, регрес мовленнєвих навичок, страх мовлення (мутизм) і зниження мотивації до комунікації. У статті здійснено аналіз процесу адаптації традиційних логопедичних методик до умов воєнного часу, з акцентом на впровадження дистанційних технологій, інтерактивних форм навчання, ігрових терапевтичних підходів і методів сенсорної стимуляції. Окреслено головні проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері логопедії та психології під час роботи з дітьми в регіонах, що постійно перебувають у зоні підвищеного ризику. Виявлено, що ефективність реабілітаційної роботи значно зростає за умови застосування міждисциплінарного підходу, який поєднує логопедичну, психологічну та медичну підтримку. Окрему увагу приділено аналізу досвіду фахівців Харківщини, які впроваджують інноваційні методики в роботі з дітьми дошкільного віку, що зазнали впливу війни. Описано досвід використання адаптованих інноваційних методик, для корекції мовленнєвих розладів, технік релаксації й арттерапії як допоміжних засобів у реабілітаційному процесі. Наведено практичні рекомендації для педагогів, психологів і логопедів щодо організації ефективної корекційно-реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення якісної допомоги дітям, які зазнали значного стресового впливу від подій війни, що позначився на їхньому психоемоційному стані та мовленнєвому розвитку. У статті наведено практичні рекомендації для фахівців, які працюють із дітьми в умовах воєнного стану.