Перегляд за Автор "Mykhalska Svitlana Anatoliivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Культура спілкування як складова професійної компетентності майбутніх корекційних педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Буйняк Мар’яна Геннадіївна; Buiniak Mar’iana Hennadiivna ; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті досліджується проблема сформованості культури спілкування у майбутніх корекційних педагогів. З’ясовано, що культура спілкування передбачає володіння індивідом високим рівнем комунікативних навичок, сформованість вміння розуміти співрозмовника, співпереживати йому, відповідальне ставлення до своїх слів і вчинків; толерантність, відчуття такту, уміння бачити позитивні якості партнера по спілкуванню. Наголошується, що вагомою ознакою культури спілкування корекційного педагога є його стиль мовлення. Під час спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами корекційний педагог має створювати відповідну комунікативну обстановку, яка б стимулювала мовленнєву активність учня. Важливо вміти стимулювати інтерес дитини до обміну думками, не наполягати на негайних відповідях, дати можливість подумати, не перебивати, підкреслювати переваги дитячих відповідей. Представлено результати дослідження стану сформованості окремих аспектів культури спілкування у здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. За результатами анкетування, спрямованого на визначення розуміння сутності культури спілкування та її значущості для професійної діяльності корекційного педагога було з’ясовано, що більшість досліджуваних частково розуміють сутність цього поняття, а найбільш значущими якостями для культури спілкування майбутні корекційні педагоги вважають високий рівень розвитку мовлення, толерантне ставлення до людей, комунікативні навички, доброзичливість у спілкуванні, великий словниковий запас, загальний культурний рівень людини, повагу до співрозмовника, вміння розуміти людину, її стан тощо. Всі респонденти визнають значущість культури спілкування у житті людини та професійній діяльності корекційного педагога. Серед пропозицій щодо розвитку культури спілкування у майбутніх корекційних педагогів найбільше було таких, що стосувалися проведення різних видів тренінгів та можливості безпосереднього спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами, їхніми батьками під час проходження практики.Документ Особливості психолого-педагогічного супроводу батьків, які виховують дошкільників з особливими освітніми потребами, в інклюзивно-ресурсному центрі(2023) Буйняк Мар’яна Геннадіївна; Buiniak Mar’iana Hennadiivna; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті здійснено аналіз результатів дослідження особливостей психолого-педагогічного супроводу батьків дошкільників з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивно-ресурсного центру. З’ясовано, що більшість сімей відвідує інклюзивно-ресурсний центр із метою соціалізації, розвитку, навчання та виховання дитини. Встановлено, що більшість батьків усвідомлює важливість співпраці з фахівцями-консультантами інклюзивно-ресурсного центру, тому виконує їхні рекомендації. Зазначається бажання батьків отримувати більше інформації про особливості психофізичного розвитку їхньої дитини та консультативної допомоги для стабілізації емоційного стану в умовах війни. Встановлено, що більшість батьків позитивно оцінює стан співпраці з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Констатовано переконаність усіх фахівців-консультантів у важливості співпраці з батьками, оскільки тільки в такий спосіб можна забезпечити якісне надання корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами. Фахівці-консультанти констатують прагнення більшості батьків співпрацювати. Значна частина фахівців-консультантів назвала такі труднощі й перешкоди у співпраці з батьками дошкільників з особливими освітніми потребами: неприйняття батьками наявності особливостей розвитку в дитини, недостатню психолого-педагогічну компетентність батьків, надмірний контроль фахівців батьками. Визначено шляхи оптимізації психологопедагогічного супроводу батьків в умовах інклюзивно-ресурсного центру, зокрема: необхідно покращувати мотивацію батьків до співпраці з фахівцями; потрібно вдосконалювати психолого-педагогічну компетентність батьків із питань розвитку, навчання й виховання дитини з особливими освітніми потребами; варто частіше проводити заходи для батьків і залучати їх до корекційно-розвиткових занять. Встановлено, що більшість фахівців інклюзивно-ресурсного центру позитивно оцінює стан співпраці з батьками дошкільників з особливими освітніми потребами. Автори дійшли висновку, що більшість батьків позитивно мотивована до взаємодії з фахівцями-консультантами інклюзивно-ресурсного центру та усвідомлює її значущість.Документ Роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності молодших школярів з розладами спектру аутизму(2024) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті висвітлюються результати дослідження ролі корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяль-ності молодших школярів з розладами спектру аутизму. З’ясовано, що мотивами у навчанні можуть бути потреби учнів, пізнавальний інтерес, емоції, які виникли на уроці, ідеали, установки.Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування корекційних педагогів. Автором розглянуто чинники розвитку мотивів навчання в молодшому шкільному віці, особливості мотивації учіння у дітей з розладами спектру аутизму, роль вчителя у формуванні мотивації до навчання учнів. Проведене опитування фахівців свідчить, що корекційні педагоги розуміють роль мотивації навчальної діяльності у досяг-ненні успішності учнів з розладами спектру аутизму. До найвагоміших чинників позитивної мотивації до навчання відноситься особистість корекційного педагога та процес навчання. Виділяючи найбільш прийнятні якості особистості корекційного педагога, які позитивно впливають на формування мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму рес-понденти вказали на креативність, вміння співпрацювати, толерантність, терплячість, врівноваженість. Серед методів підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму корекційні педагоги у своїй роботі найчастіше використовують заохочення, комфортну психологічну атмосферу, похвалу, зацікавленість, ство-рення ситуацій успіху. Також корекційні педагоги вважають, що важлива роль у формуванні мотивації навчання належить батькам, а серед шляхів підвищення мотивації до навчання вони використовують заохочення, гроші, гаджети, подарунки. Встановлено, що роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму є надзвичайно важливою, а для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму необхідно застосовувати різні методи, засоби та прийоми стимулювання.Документ Роль сім’ї в процесі адаптацї до навчання молодших школярів з синдромом Дауна(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Совик Маргарита; Sovyk Marharyta; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaДослідження присвячено вивченню ролі сім’ї у процесі адаптації до навчання молодших школярів з синдромом Дауна. Акцентується увага на важливості сімейного оточення для дитини з синдромом Дауна. Адже саме підтримка та активна участь близьких у освітньому і виховному процесах82 мають неабиякий вплив на результат та успішність навчання молодших школярів з синдромом Дауна. У статті описуються ключові чинники впливу сім’ї на процес адаптації молодших школярів з синдромом Дауна до навчання у школі. А саме: повага до дитини, об’єктивне сприйняття можливостей дитини, похвала і заохочення, якісне спілкування з дитиною, увага до сильних сторін дитини, використання ефективних методів комунікації.Документ Формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю: соціально‐психологічний аспект(2023) Опалюк Тетяна Леонідівна; Opaliuk Tetiana Leonidivna; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті розкрито соціально‐психологічний аспект формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю.Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблеми.Досліджено психологічні особливості становлення уявлень у підлітків з інтелектуальними порушеннями про майбутню сім’ю. Дослідження показали,що уявлення про майбутню сім’ю загалом позначаються на успішності розв’язання окремих проблем у сім’ї, зокрема конфліктних, формуванні реальних соціально‐шлюбних відносин. Визначено, що уявлення про майбутню сім’ю – це узагальнений комплекс уявно відтворених образів, який відображає характерні ознаки майбутньої сім’ї, потенційних чоловіка чи дружину та дітей, характер взаємовідносин із ними, особливості організації сімейного життя.Документ Формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю: соціально‐психологічний аспект(2023) Опалюк Тетяна Леонідівна; Opaliuk Tetiana Leonidivna; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті розкрито соціально‐психологічний аспект формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю.Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблеми.Досліджено психологічні особливості становлення уявлень у підлітків з інтелектуальними порушеннями про майбутню сім’ю. Дослідження показали,що уявлення про майбутню сім’ю загалом позначаються на успішності розв’язання окремих проблем у сім’ї, зокрема конфліктних, формуванні реальних соціально‐шлюбних відносин. Визначено, що уявлення про майбутню сім’ю – це узагальнений комплекс уявно відтворених образів, який відображає характерні ознаки майбутньої сім’ї, потенційних чоловіка чи дружину та дітей, характер взаємовідносин із ними, особливості організації сімейного життя.