Перегляд за Автор "Mulesa Pavlo Pavlovych"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Diagnostic Apparatus of Researching the Results of Preparing Teachers to Use Virtual Visibility Tools in Professional Activities(Uzhhorod National University, 2023) Mulesa Pavlo Pavlovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Мулеса Павло Павлович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Юрченко Артем ОлександровичTo define the pedagogical system effectiveness, it is necessary to develop the criteria and indicators of its effectiveness and characterize the learning subjects by levels. The article aim: to develop criteria and indicators for teachers' readiness to use virtual visualization tools in professional activities. Theoretical analysis of scientific sources was used to clarify the possible diagnostic apparatus of the study, generalization of scientific approaches to define essential criteria and indicators, structural and logical analysis of the concept of "teacher's readiness to use the tools of virtual visibility in professional activities" to clarify the links between the components of readiness, the criteria and indicators of their formation, comparison for characterization teacher's readiness levels to use virtual visibility tools in professional activities. To determine the effectiveness of the system of training future teachers of mathematics and computer science to use the means of virtual visibility in professional activities, the criteria and indicators have been developed: value-orientation criterion (indicator – value orientations on virtual visibility use in professional activities); cognitive criterion (indicator – digital awareness in virtual visual aids); technological criterion (indicator – skill use virtual visualization tools to create didactic materials); professional activity criterion (indicators - the ability to develop lessons using tools; the ability to critically evaluate the means of virtual visibility, involving the needs of the educational activities organization); personal criterion (indicators – the ability to critical analysis, self-education, reflection). The developed diagnostic apparatus allows to empirically confirm the effectiveness of the developed pedagogical system for training of future mathematics and computer science teachers to use virtual visibility in professional activities.Документ Mathematics Teacher Training Results Through the Prism of Stakeholders' Opinions(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Mulesa Pavlo Pavlovych ; Мулеса Павло Павлович; Yurchenko Kateryna Volodymyrivna; Юрченко Катерина ВолодимирівнаThe article examines stakeholders' opinions on the expected results of mathematics teacher training. The experimental basis of the study was: Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, and Uzhhorod National University. The interview method was used. The stakeholders were: students, future mathematics teachers, professors and trainers involved in teacher training, and working math teachers. The survey revealed that the use of IT in the educational process occurs to a greater extent through video communication and digital remote platforms. There is insufficient professional training in using special tools in the educational space. Therefore, it is time to develop and implement such models of training future teachers, ensuring their readiness to use modern specialized digital technologies and tools.Документ Аналіз вимог до результатів підготовки вчителів математики та інформатики щодо готовності використовувати ними засоби віртуальної наочності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo PavlovychФормулювання проблеми. Для майбутніх учителів математики та інформатики нині складається ситуація, при якій необхідно навчитися приймати кваліфіковані рішення щодо можливостей ефективного і результативного застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, добирати та прогнозувати необхідні для їх використання цифрові технології у професійній діяльності. Матеріали і методи. Теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз документів нормативно-правового забезпечення інформатизації освіти, ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення наукових розвідок в галузі освіти в Україні). Результати. За аналізом освітніх програм, навчальних планів, робочих програм слід констатувати, що діяльність закладів вищої освіти з підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності не є системною, проводиться стихійно і фрагментарно. Водночас варто відзначити, що на рівні адміністрації та випускових кафедр прослідковується усвідомлення важливості такої підготовки через оновлення освітніх програм, впровадження окремих спецкурсів й варіативних дисциплін та інтернаціоналізації освітньої діяльності закладу. При цьому, інформатичні дисципліни займають невелику частину навчального навантаження (12 %); навчальні плани містять приблизно однакові інформатичні дисципліни (іноді вони групуються в один курс), що говорить про їх подібність; близько 50% навчального навантаження з інформатичних дисциплін відводиться на аудиторну роботу (лекції та лабораторні заняття); на самостійну роботу студентів відводиться 56% всього запланованого на інформатичні дисципліни навчального часу. Висновки. Проведений аналіз дає підстави для висновків, що успішна підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності неможливо забезпечити у межах усталених освітніх програм. Доцільним є теоретичне обґрунтування та впровадження педагогічної системи підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності.Документ Концепція підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo PavlovychПостановка проблеми. У статті розкривається концепція професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, Матеріали і методи. Основою дослідження стали наявні дослідження підготовки вчителів математики та інформатики, зміна психологічного сприйняття молоддю інформації (візуальний контент) та наявні практики їх навчання. Використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз результатів теоретичних досліджень, узагальнення практик підготовки молоді, контент- аналіз інтернет-ресурсів. Результати. провідними ідеями концепції стали: визнання цінності для суспільства професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; формування готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності у відповідності до розвитку освітньої галузі та цифрових технологій, а також з урахуванням особливостей сприйняття молоддю візуального контенту; модернізація процесу професійної підготовки вчителів з акцентом на візуальні технології, матеріали і засоби в інформаційно- освітньому середовищі ЗВО; набуття в процесі професійної підготовки первинного досвіду використання засобів віртуальної наочності в освітньому процесі; врахування тенденцій трансформації професійної освіти у напрямку підвищення професіоналізму майбутніх вчителів математики та інформатики, гуманізації та гуманітаризації вищої освіти, створення інформаційно-цифрового середовища закладу освіти; забезпечення особистісного професійного розвитку, саморозвитку та самовдосконалення вчителів математики та інформатики упродовж життя, формує їх позитивну мотивацію та здатність досягти високого рівня готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; впровадження нових форм організації освітнього процесу, зокрема, у застосуванні інноваційних освітніх, які забезпечують ефективність навчально-методичного та організаційного супроводу; креативна і творча діяльність викладачів закладів вищої освіти, яка спрямовується на розширення суб’єктних функцій майбутніх учителів математики та інформатики для формування в них умінь генерувати нові знання і технології, розробляти інноваційний професійно-педагогічний продукт (послуги, методики тощо), творчо підходити до власної педагогічної діяльності. Концепція підготовки розкривається за методологічному, теоретичному і практичному рівнях. Висновки. Розроблена концепція може стати основою проєктування педагогічної системи підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до застосування віртуальної наочності у професійній діяльності.Документ Критерії і показники готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, 2023) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo Pavlovych; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті представлено вирішення проблеми розроблення діагностичного апарату для визначення готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Вирішення про блеми представлено з використаннямтеоретичних методів наукового пізнання: термінологічний аналіз понять показник і критерій; аналіз наукових публікацій стосовно оцінки рівня готовності фахівця, узагальнення і систематизація одержаних результатів. Узагальнено підходи до тлумачення понять «критерій» і «показник». Наведено короткий аналіз критеріїв і показників, які стали мірилом для визначення готовності вчителів до певного виду професійної діяльності. Представлено міркування авторів щодо критеріальної основи, яка уможливлює відслідковуваннядинаміки сформованості компонентів готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Обґрунтовано, що критеріальнуоснову складають: ціннісно-орієнтаційний критерій (показник – ціннісні орієнтації на використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності); пізнавальний критерій (показник –цифрова обізнаність у засобах віртуальної наочності); технологічнийкритерій (показник – уміння використовувати засоби віртуальноїнаочності для створення дидактичних матеріалів); професійно-діяльнісний критерій (показники – уміння розробляти уроки з використанням засобів; уміння критично оцінювати засоби віртуальної наочності з урахуванням потреб організації освітньої діяльності); особистісний критерій (показники – здатність до критичного аналізу; здатність до самоосвіти; рефлексія). Подальші дослідження спрямовуються на характеристику рівнів такої готовності.Документ Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo PavlovychУ статті обґрунтовано залучення низки методологічних підходів до підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності: «Self-made-man», метапредметний, рефлексивно-діяльнісний, BYOD, візуально-цифровий. Показано, що використання «Self-made-man»-підходу орієнтує на формування не тільки визначених професійних компетентностей, але й розвиток власного «я». Метапредметний підхід є основою для формування міжпредметних, універсальних знань у у галузях математики та інформатики, які можна перенести на інші галузі через використання засобів віртуальної наочності, для створення та використання візуального супроводу у професійній діяльності. Залучення рефлексивно-діяльнісного підходу пробуджує у студентів активність, розвиває навички самоконтролю, сприяє пошуку шляхів самовдосконалення як особистісного, так і професійного, що загалом формує здатність усвідомлювати, які стоять перед ним задачі, аналізувати свої досягнення і недоопрацювання, моделювати траєкторію власного професійного розвитку і становлення й у полі використання засобів віртуальної наочності. BYOD-підхід доцільний з огляду на забезпечення інтенсифікації навчання та доступу до ЕОР навчально і квазіпрофесійного призначення, безпосереднього опанування цифрових технологій, у т.ч. засобів віртуальної наочності, на власних портативних пристроях, які часто є більш потужними за матеріально-технічне забезпечення ЗВО. Візуально-цифровий підхід використовується з метою забезпечення наочності, відтворення в дії глибинних внутрішніх та асоціативних зв’язків основних понять і процесів, що є провідними для математики та інформатики, через використання цифрових технологій і засобів, у т.ч. спеціалізованого спрямування. Поєднання названих підходів як методологічної основи підготовки учителів математики та інформатики до застосування віртуальної наочності у професійній діяльності дає змогу змоделювати відповідну систему їх професійної підготовки.Документ Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(2023) Мулеса Павло Павлович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Mulesa Pavlo Pavlovych ; Semenikhina Olena VolodymyrivnaФормулювання проблеми. Комплексне вивчення проблеми професійної підготовки фахівців вимагає уточнення відповідних умов її реалізації. Загальна особливість усіх умов організації навчальної діяльності полягає в тому, що вони створюються спеціально, дають змогу побудувати цілісну модель педагогічної системи навчання і наповнити її компоненти певним змістом. Нами розробляється педагогічна система професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, а тому актуальним є питання визначення педагогічних умов її реалізації. Тому метою статті є визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Матеріали і методи. Для досягнення мети використано теоретичні (аналіз і узагальнення наукових джерел, термінологічний аналіз, структурно-логічний аналіз) і емпіричні (експертна оцінка) методи наукового пізнання. Результати. Підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності потребує дотримання педагогічних умов: 1) посилення мотивації використовувати засоби ВН; 2) активне використання засобів комп’ютерної візуалізації у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; 3) розвиток здатності до впровадження інновацій в галузі ЦТ. Висновки. Виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності дає змогу обґрунтовувати модернізацію професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики та впроваджувати їх в реальний освітній процес.Документ Підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності: обґрунтування організаційних умов(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo PavlovychДля підготовки вчителя важливо не лише досягти успіху освітнього процесу одномоментно, а й забезпечити ефективність його організації в часі, тому актуальною для успіху освітнього процесу професійної підготовки є обґрунтування специфічних організаційних вимог. Тому метою статті стало обґрунтування організаційних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Проведено термінологічний аналіз поняття «організаційні умови». Наведено приклади організаційних умов фахівців різних спеціальностей. Представлено результати систематизації науково-методичних праць, яка не виявила таких, що забезпечують успішну підготовку майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Узагальнення результатів сприяло виокремленню 10 потенційних організаційних умов успішної майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. За результатами експертної оцінки (ранжування організаційних умов експертами) обґрунтовано, що підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності потребує дотримання організаційних умов: організація інформаційно-цифрового освітнього середовища ЗВО; організація квазіпрофесійної діяльності з використанням засобів віртуальної наочності; організація постійної комунікації зі стейкголдерами для усвідомлення потреби опанування засобів віртуальної наочності; організація самостійної роботи з опанування засобів віртуальної наочності через неформальну освіту.Документ Соціальні сервіси як майданчикдля супроводу освітнього процесу І навчання інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Юрченко Артем Олександрович; Мулеса Павло Павлович; Лобода Василь; Острога Марія Михайлівна; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Mulesa Pavlo Pavlovych ; Loboda Vasily; Ostroha Mariia MykhailivnaАктивний розвиток інформаційного суспільства, інформаційних технологій і засобів зумовив появу віртуальних соціальних мереж, які стали середовищем масової комунікації підлітків. Популяризація соціальних сервісів породжує ідею використання такого майданчика в освітніх цілях. Проте, не зважаючи на велику кількість досліджень, що вказують на великий потенціал використання соціальних сервісів в освіті, немає спільної думки щодо такого використання. З одного боку, соціальні мережі носять розважальний характер, і завдання вчителя – вивести учнів із даного простору й направити на інші медіа й запропонувати інші види діяльності. З іншого боку, відвідування соціальних мереж слід зробити максимально конструктивним для посилення мотивації до навчання, підвищення інтересу учнів до навчання. Матеріали і методи. Для виконання дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення закордонних наукових розвідок в галузі освіти та в галузі використання соціальних мереж для галузі освіти в Україні). Результати. У статті подано короткий огляд соціальних сервісів як майданчиків для супроводу навчання інформатики. Показано, що використання освітньої мережі «Щоденник.ua» є вдалою заміною друкованій шкільній документації. Ресурс e-schools є інтегрованою системою електронних щоденників і журналів, тому використання його є актуальним для закладів освіти. Освітній проєкт «На урок» виступає інструментом для підтримки вивчення різних предметів у школі. З освітньою метою проведено контентаналіз матеріалів відеохостингу YouTube на наявність відеозаписів з навчання інформатики. Визначено найбільш популярні ресурси за ключовими словами «програмування», «комп’ютерна графіка», а також коротко описано групи у Facebook, які орієнтовані на навчання інформатики за українськими шкільними програмами. Висновки. Проведений аналіз соціальних сервісів дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день вони є невідємним атрибутом навчання у школі. Соціальні мережі часто є джерелом освітніх ресурсів, у т.ч. в навчанні інформатики, тому варто використовувати їхній потенціал для інтелектуального розвитку учнів та залучення молоді до різноманітних освітніх активностей (науково-дослідних проєктів, конференцій чи конкурсів різного рівня, навчальних та соціально-культурних заходів). Перспективними науковими розвідками вбачається розроблення методик навчання окремих тем шкільного курсу інформатики з використанням різних соціальних мереж.Документ Теорія і практика підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo PavlovychУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання проблеми підготовки вчителів математики та інформатики здійснювати якісний візуальний супровід освітнього процесу, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної системи підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. У вступі: обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими темами, планами, програмами, визначено науковий апарат, представлено концепцію дослідження на філософському, загальнонауковому і конкретно науковому рівнях, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів, подано інформацію про особистий внесок здобувача у роботах, написаних у співавторстві, а також дані про структуру й обсяг дисертації. У першому розділі «Професійна підготовка майбутніх вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у сучасних освітніх практиках» виявлено стан розробленості проблеми підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, а також схарактеризовано і класифіковано засоби віртуальної наочності як цифровий інструмент професійної діяльності вчителів математики та інформатики. Зокрема, введено в науковий обіг поняття «засоби віртуальної наочності» (спеціалізоване програмне забезпечення, з використанням якого створюються візуальні продукти, що розробляються за принципом когнітивної візуалізації, враховують психо-фізіологічні особливості сприйняття учнів, активізують їх пізнавальну діяльність і допомагають суб’єктам навчання опановувати навчальний матеріал) та класифіковано засоби віртуальної наочності за видами професійної діяльності вчителя. У другому розділі «Теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності» з’ясовано сутність і структуру готовності вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; розроблено і теоретично обґрунтовано педагогічну систему підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Під готовністю вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності розуміється особистісна якість, яка характеризує здатність вчителя математики та інформатики використовувати засоби віртуальної наочності у професійній діяльності та інтегрує в собі: прагнення застосовувати віртуальну наочність та засоби її створення в освітньому процесі, спеціалізовані знання (про види і типи віртуальної наочності, різновиди спеціалізованого ПЗ для її створення; методики використання засобів віртуальної наочності з урахуванням психо-фізіологічних вимог їх розроблення тощо); спеціалізовані технологічні уміння (уміння працювати із засобами віртуальної наочності) та методичні навички (володіння методиками використання засобів віртуальної наочності у навчанні математики та інформатики), а також навички рефлексивної самооцінки успішності використання засобів віртуальної наочності для подальшої творчої самореалізації та професійного самовдосконалення. Основними компонентами педагогічної системи підготовки вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності стали: науково-обґрунтована система цілей – цільова підсистема; методологічна основа формування готовності майбутніх учителів математики та інформатики до застосування віртуальної наочності у професійній діяльності – методологічна підсистема; теоретичні і практичні засади формування готовності майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності – теоретико-практична підсистема; критеріальна основа для визначення готовності майбутніх учителів математики та інформатики до застосування віртуальної наочності у професійній діяльності і сформована за кожним із показників база діагностики рівнів готовності майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності – діагностична підсистема. У третьому розділі «Практичні засади підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності» визначено практичні аспекти реалізації підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Обґрунтовано організаційні (1 - організація ІЦОС ЗВО; 2 - організація квазіпрофесійної діяльності з використанням засобів ВН; 3 - організація постійної комунікації зі стейкголдерами для усвідомлення потреби опанування засобів ВН; 4 - організація самостійної роботи з опанування засобів ВН через неформальну освіту) та та педагогічні ((1 - посилення мотивації використовувати засоби ВН; 2 – активне використання засобів комп’ютерної візуалізації у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; 3 – розвиток здатності до впровадження інновацій в галузі ЦТ)) умови до ефективної підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Описано практичну реалізацію педагогічної системи: модернізацію змісту, ефективні форми, методи і засоби навчання. У четвертому розділі «Експериментальна перевірка ефективності педагогічної системи підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності» визначено критерії та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, представлено результати експериментальної перевірки ефективності розробленої педагогічної системи підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Діагностичний апарат включав критерії готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності та відповідні показники: ціннісно-орієнтаційний критерій (показник – ціннісні орієнтації на використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності); пізнавальний критерій (показник –цифрова обізнаність у засобах віртуальної наочності); технологічний критерій (показник – уміння використовувати засоби віртуальної наочності для створення дидактичних матеріалів); професійно-діяльнісний критерій (показники – уміння розробляти уроки з використанням засобів; уміння критично оцінювати засоби віртуальної наочності з урахуванням потреб організації освітньої діяльності); особистісний критерій (показники – здатність до критичного аналізу; здатність до самоосвіти; рефлексія). На основі статистичного аналізу емпіричних даних підтверджена ефективність розробленої педагогічної системи на рівні значущості 0,05. Наукова новизна одержаних результатів: вперше: • розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено результативність педагогічної системи підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; • подано авторське тлумачення поняття «засоби віртуальної наочності», класифіковано засоби віртуальної наочності за видами професійної діяльності вчителя; • визначено сутність поняття «готовність учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності», розкрито його структуру в єдності мотиваційного, когнітивного, інструментального, методичного, рефлексивного компонентів; • визначено теоретичні й практичні засади підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; • подальшого розвитку набули наукові положення теорії і практики підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності; наукові уявлення про сутність, структуру, критеріальні та рівневі ознаки готовності вчителів до використання віртуальної наочності та засобів її створення. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні й упровадженні у практику роботи університетів відповідного навчально- методичного забезпечення системи підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, яке охоплює: відповідний теоретико-методичний супровід (монографія «Засоби віртуальної наочності у роботі вчителів математики та інформатики і підготовка вчителів до їх використання»); методичний супровід для дисциплін «Віртуальна наочність у роботі вчителя», «Віртуальна наочність та доповнена реальність», «ІТ у освітній діяльності в умовах НУШ», «Цифрові технології у професійній діяльності вчителів математики», «Сучасні проблеми навчання математики та інформатики учнів покоління альфа», «Архітектура ПК”, «Спеціальне ПЗ для захисту ОС», «Основи вільно поширюваного ПЗ», «Бази даних» (робочі програми, короткі матеріали лекцій, лабораторних занять, матеріали для контролю знань, завдання для самостійної роботи та виконання індивідуальних навчально- дослідних завдань, бібліографічні покажчики тощо).