Перегляд за Автор "Miziuk Viktoriia"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Переосмислення інноваційної компетентності педагога у дискурсі сучасних реалій
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Цегельник Тетяна; Tsehelnyk Tetiana; Мізюк Вікторія; Miziuk Viktoriia; Драгієва Людмила; Drahiieva Liudmyla
    У статті досліджується обґрунтування та переосмислення поняття інноваційної компетентності педагога в контексті сучасних соціально-економічних, технологічних та педагогічних змін, визначається її структура, складові та шляхи формування для забезпечення якісного професійного розвитку педагогів і підвищення ефективності освітнього процесу, що і зумовлено метою дослідження. Ґрунтовно розглянуто вітчизняний та закордонний досвід особливостей трактування, формування, складових та теоретичного обґрунтування інноваційної компетентності педагога. Авторами уточнено зміст поняття «інноваційна компетентність педагога» як інтегративну здатність педагога ефективно використовувати новітні освітні технології, методи та інструменти для оптимізації навчального процесу, створення інноваційних підходів до викладання та виховання, що враховують актуальні потреби суспільства та освітніх установ. Вона включає готовність до постійного професійного розвитку, творчого підходу до вирішення навчально-виховних завдань, здатність до адаптації в умовах швидких змін та інтеграції інновацій у власну педагогічну практику, що сприяє підвищенню якості освіти та розвитку здобувачів освіти. Визначено структуру інноваційної компетентності педагога як кореляцію таких компонентів: 1) теоретичні знання; 2) практичні навички; 3) аналіз та рефлексія; 4) мотивація та творчо-креативний підхід. Авторами запропоновані шляхи формування інноваційної компетентності педагога в умовах освітньої нестабільності з урахуванням комплексного підходу: 1) організація безперервного професійного навчання у вигляді курсів підвищення кваліфікації та створення модульних програм навчання, які дозволяють педагогам здобувати нові знання у зручному для них форматі; 2) розвиток цифрових навичок, що зумовлює оволодіння цифровими технологіями та інтеграцією цифрових платформ для навчання, які дозволяють адаптувати навчальний процес до змінних умов і забезпечують доступ до ресурсів у будь-який час; 3) оперативна підтримка інноваційної діяльності педагога шляхом впровадження педагогічних проєктів, які включають впровадження нових технологій та методик у навчальний процес, створенню платформ для обміну досвідом, створенню інноваційних середовищ (класів, лабораторій, навчальних просторів); 4) розвиток рефлексії та критичного мислення, що включає здійснення рефлексивних практик у педагогічний процес, розвиток м’яких навичок та навичок критичного аналізу нових педагогічних ідей, організація програм менторства, супроводу та коучингу для підтримки педагогів у впровадженні нових технологій та методик. Застосовано такі методи дослідження: аналіз та синтез науково-методичної літератури з проблеми дослідження, що дозволили вивчити, об’єднати та узагальнити інформацію з наукових джерел; порівняння різних поглядів вітчизняних та закордонних дослідників; систематизація та узагальнення отриманих результатів теоретичного дослідження. Перспективами подальших досліджень визначено вивчення впливу інноваційної компетентності на навчальні результати здобувачів освіти.
  • Документ
    Проєктно-орієнтовані технології у ЗВО для формування навичок командної роботи в цифровому середовищі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Мізюк Вікторія; Кожухар Жанна; Силенко Юлія; Miziuk Viktoriia; Kozhukhar Zhanna; Sylenko Yuliia
    Мета статті – обґрунтувати та систематизувати проєктно-орієнтовані технології ЗВО та показати їх ефективність для розвитку командної роботи в цифровому середовищі. Використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз та синтез наукових джерел, узагальнення та систематизація, порівняльно-логічний і типологічний аналіз технологій за єдиними параметрами, педагогічне моделювання. Методологічні основи: компетентнісний, діяльнісний, студентоцентроване навчання та системний підходи; принципи автентичності завдань, взаємозалежності, прозорості внеску, керованості процесу, рефлексивності, інклюзивності й технологічної доцільності. Результати дослідження. Встановлено, що в умовах цифровізації освітнього процесу ЗВО формування навичок командної роботи потребує не епізодичних групових завдань, а критеріально виваженого добору проєктно-орієнтованих технологій, здатних забезпечити керовану взаємодію та надійне оцінювання результатів співпраці. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і конкретизовано структуру командних навичок, релевантну цифровій взаємодії: комунікація, координація, розподіл ролей, відповідальність, прийняття рішень, управління конфліктами, спільне вироблення продукту та рефлексія. Обґрунтовано, що механізми впливу проєктно-орієнтованих технологій на розвиток цих навичок реалізуються через спільну мету і продукт, взаємозалежність дій, прозорість внеску в цифрових артефактах, регулярні цикли зворотного зв’язку, рефлексію та процедури спільного ухвалення рішень. Показано, що результативність цифрової командної роботи посилюється за умов фасилітативної та ресурсно-підтримувальної ролі викладача, використання інструментів спільної роботи для координації й фіксації прогресу, а також критичного й відповідального застосування інтелектуальних інструментів у проєктній діяльності. Отримані узагальнення можуть бути використані для розроблення внутрішньоуніверситетських рекомендацій щодо добору проєктно-орієнтованих технологій, конструювання командних завдань у змішаному та дистанційному форматах і побудови процедур оцінювання індивідуального внеску та командного результату в цифровому освітньому середовищі.