Перегляд за Автор "Minich Larysa Stepanivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Формування образу військових у масмедійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни: лінгвокогнітивний аналіз
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мініч Лариса Степанівна; Лозюк Софія Андріївна; Minich Larysa Stepanivna; Loziuk Sofiia Andriivna
    У статті здійснено комплексне дослідження методології аналізу текстових та вербальних засобів формування образу військових у сучасному воєнному дискурсі. Підкреслено, що конструювання цього образу є не лише мовним, а й соціокультурним процесом, який інтегрує напрацювання лінгвістики, соціології, культурології та психології. Простежене значення засобів масової інформації, художніх творів, політичних промов, інтерв’ю та повсякденної мови у створенні багатовимірних уявлень про військових як символів героїзму, жертовности та національної єдности, а також як учасників жорстоких і травматичних конфліктів. Наукова новизна полягає в поєднанні дискурсивного, критичного, семантичного, метафоричного, стилістичного, риторичного та контекстуального аналізів із лінгвокогнітивним підходом, що дає змогу виявити приховані сенси та механізми впливу на масову свідомість. Результати доводять, що повторювані мовні стратегії («герой», «захисник», «щит нації») сприяють закріпленню позитивного іміджу військових і підсилюють патріотичні наративи, тоді як використання лексем із негативними конотаціями («агресія», «жорстокість», «військова машина») формує критичне або відчужене бачення. Дослідження виявило значення стилістичних прийомів (епітетів, порівнянь, гіпербол), риторичних питань і повторів у мобілізації громадської підтримки. Водночас особливу функцію мають невербальні чинники комунікації (інтонація, паузи, жести, міміка), які, за результатами аналізу, можуть передавати до половини смислового навантаження й формувати цілісне емоційне сприйняття військових. Автори звертають увагу на міжкультурні відмінності у презентації військових образів: якщо в українському дискурсі домінує героїко-патріотична риторика, то в низці зарубіжних текстів частіше простежене критичне, амбівалентне ставлення. У підсумку доведено, що текстові та вербальні стратегії не лише репрезентують соціальний досвід, а й активно конструюють соціальну пам’ять, формують перспективне бачення та визначають ідеологічні орієнтири суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування його результатів у створенні ефективних комунікаційних та медійних стратегій, а також у виробленні механізмів протидії інформаційним маніпуляціям у глобалізованому інформаційному просторі.