Перегляд за Автор "Matviishyna Zhanna Mykolaivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антропогенна еволюція ґрунтів в межах давнього поселення III-IV ст. н. е. на Львівщині неподалік села Йосипівка(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2017) Матвіїшина Жанна Миколаївна; Matviishyna Zhanna Mykolaivna; Пархоменко Олександр Григорович; Parkhomenko Oleksandr HryhorovychПід час дослідження ґрунтів виявлено різні типи ґрунтів від лучних до світлосірих лісових. Останні характерні для поселення Йосипівка-3 і зафіксовані у розчистках №1, 2 порівняно з фоновим ґрунтом. Культурні шари відносяться лише до гумусового горизонту верхньої частини профілю. Ймовірно, спочатку ґрунти розвивалися як світлосірі лісові, але окультурення призвело до розвитку дернових ґрунтів з розвиненими гумусовими горизонтами у порівнянні з фоновими, що відрізняються темним сірим забарвленням.Документ Еволюція ґрунтів та ландшафтів давнього міста Ольвія на Миколаївщині(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2017) Матвіїшина Жанна Миколаївна; Matviishyna Zhanna Mykolaivna; Пархоменко Олександр Григорович; Parkhomenko Oleksandr HryhorovychУ статті розглянуто проблему вивчення еволюції ґрунтів та формування ландшафтів, що є однією з найбільш актуальних у ґрунтознавстві і являє значний інтерес для багатьох природничих та гуманітарних наук. Встановлено, що ґрунти на місці античного міста Ольвія були відмінні від сучасних, клімат був посушливим в межах зони південного степу. На вододілах формувалися повнопрофільні каштанові солончакуваті або солонцюваті ґрунти. Ближче до долини р. Буг на рівнях нижчих терас при вологіших кліматичних умовах та інтенсивнішому розвитку акумулятивних процесів утворювалися ґрунти близькі до темно-каштанових солонцюватих, або чорноземів південних солонцюватих. На підвищених ділянках панував сухий степ, а на нижчих рівнях – степова рослинність, яка розвивалася на чорноземах південних або темно-каштанових ґрунтах. Природні зони були зміщені в північному напрямку і кліматичні умови були ариднішими.Документ Зміни ґрунтів і ландшафтів за даними комплексних досліджень багатошарового кургану неподалік с. Бурти на Черкащині(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Матвіїшина Жанна Миколаївна; Пархоменко Олександр Григорович; Matviishyna Zhanna Mykolaivna; Parkhomenko Oleksandr HryhorovychУ статті розглянуто питання використання палеопедологічних даних для відтворення палеогеографічних обстановок минулого як умов проживання давньої людини в окремі часові інтервали голоцену. На археологічному об ’єкті – багатошаровому кургані поблизу с. Бурти на Черкащині комплексно досліджено ґрунти і ґрунтові відклади сучасні, козацької доби, раннього залізного віку, епохи бронзи, а також пізньоплейстоценові. З використання палеопедологічного методу, включаючи мікроморфологічний та дані фізико-хімічних аналізів визначено типи різновікових голоценових ґрунтів: сучасних – чорноземи типові, козацької доби (суміш чорноземного і лесового матеріалу підсипки), раннього залізного віку (чорнозем близький до звичайного), епохи бронзи - чорнозем міцелярно-карбонатний. Археологічні знахідки в кургані пов ’язані з раннім залізним віком і епохою бронзи, а в насипі кургану – козацькою добою.Документ Особливості формування ґрунтів археологічної пам’ятки неподалік с. Супівка на Вінниччині(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Матвіїшина Жанна Миколаївна; Matviishyna Zhanna Mykolaivna; Пархоменко Олександр Григорович; Parkhomenko Oleksandr HryhorovychПалеопедологічний метод дослідження давніх ґрунтів успішно використовується останнім часом для вирішення завдань, пов’язаних з реконструкцією ландшафтів минулого. Під час дослідження нами виявлено другі гумусові горизонти у похованому ґрунті, до якого приурочено артефакти часу існування трипільського поселення. Генетичні горизонти ґрунту з певними ознаками (поступовість переходу між горизонтами; складні, інколи напівзруйновані мікроагрегати; слабке переміщення оксидів Fe та Mn; формування стяжінь органозалізистої речовини і мікроорштейнів у нижній частині профілю) відображають риси чорнозему вилугуваного. Фоновий же (сучасний) ґрунт за своїми ознаками близький до сірих лісових буруватих ґрунтів, для яких були характерні процеси нерозвинутого опідзолення та лесиважу. При порівнянні фонового (сучасного) (розчистка №2) та похованого (розчистка №1) ґрунтів встановлено, що палеообстановки 4200 років тому були теплішими і менш вологими, ніж сучасні. У порівняння із сучасними природними умовами 4200 років тому на даній території панували ландшафти лучного степу, в той час як при формуванні сучасного ґрунту у після трипільські часи клімат став вологішим і посилилися процеси слабкого опідзолення і лесиважу, поверхневого оглеєння, що призвело до формування профілів сірих лісових буруватих ґрунтів.Документ Палеопедологічні дослідження ґрунтів двошарового поселення неподалік с. Кривохижинці на Вінниччині(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Матвіїшина Жанна Миколаївна; Matviishyna Zhanna Mykolaivna; Пархоменко Олександр Григорович; Parkhomenko Oleksandr HryhorovychУ статті розглянуто питання використання палеопедологічних даних для відтворення палеогеографічних обстановок минулого як умов проживання давньої людини в окремі часові інтервали голоцену. На археологічному об‟єкті – двошаровому поселенні неподалік с. Кривохижинці на Вінниччині (функціонувало у два періоди: пізній палеоліт – мезоліт та у період енеоліту – трипільська культура, етап ВІ (4500-4200 р. до н. е.) комплексно досліджено ґрунти пізнього палеоліту-енеоліту. Культурний шар у розкопі (в межах якого закладено розчистку №1) насичений рухомим археологічним матеріалом, у вигляді крем'яних виробів та ліпного керамічного посуду. З використанням палеопедологічного методу, включаючи мікроморфологічний, визначено типи різновікових голоценових ґрунтів: ґрунт давнього поселення – бурий лісовий, сучасний (фоновий) ґрунт – світло-сірий опідзолений лісовий.