Перегляд за Автор "Matiash L. O."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ До проблеми формування дослідницької компетентності студентів у процесі вивчення курсу “Алгебра і теорія чисел”(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Матяш Л. О.; Matiash L. O.; Черкаська Л. П.; Cherkaska L. P.У тезах розглядаються окремі аспекти формування математичної компетентності студентів, зокрема її важливої складової – дослідницької компетентності. Показано застосування міжпредметних зв’язків та розв’язування задач різними способами для активізації дослідницької навчальної діяльності студентів.Документ Метод аналогії як засіб активізації пізнавальної активності учнів(2015) Матяш Л. О.; Matiash L. O.; Марченко В. О.; Marchenko V. O.; Черкаська Л. П.; Cherkaska L. P.У тезах розглядаються окремі аспекти розвитку пізнавальної активності учнів, виділені шляхи формування пізнавального інтересу учнів. Особлива увага приділяється методу аналогії як засобу інтенсифікації процесу навчання.Документ Методика складання задач з медичної і біологічної фізики в контексті сучасних педагогічних технологій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Макаренко Олександр Володимирович; Makarenko Oleksandr Volodymyrovych; Макаренко Катерина Степанівна; Makarenko Kateryna Stepanivna; Макаренко Володимир Іванович; Makarenko Volodymyr Ivanovych; Матяш Л. О.; Matiash L. O.; Сілкова Олена; Silkova OlenaФормулювання проблеми. Метою дослідження є розкриття основних етапів складання і розв’язування проблемної ситуації в процесі навчання майбутніх лікарів під час вивчення медичної і біологічної фізики. Матеріали і методи. Для дослідження використовували теоретичний аналіз, структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу, спостереження та статистичну обробку результатів дослідження. Результати. Автори подають детальний аналіз процесу складання ситуаційних задач. Вони розкривають основні етапи роботи над проблемною ситуацією: виявлення задачної ситуації (проблеми); виявлення протиріччя у задачній ситуації; створення проблемної ситуації; виявлення і аналіз елементів ситуаційної задачі (первісна модель задачі); короткий запис умови задачі, з використанням рисунків, графіків, схем тощо; повторний аналіз умови задачі з виділенням протиріч і законів, що описують ситуаційну задачу; формулювання проблеми; висунення гіпотез; спрощення умови; вибір методів, прийомів, способів розв’язування задачі; генерація ідей щодо розв’язування задачі; перевірка гіпотез; побудова аналітико-синтетичного ланцюга; розв’язування задачі у загальному вигляді; аналіз моделі задачі, уточнення формулювання умови задачі; обчислення; перевірка і оцінка відповіді до ситуаційної задачі; дослідження задачі, її заключне редагування, постановка нових задач. Автори висвітлюють особливості реалізації розроблених етапів у процесі викладання медичної і біологічної фізики для майбутніх лікарів у поєднанні з груповим методом. Відмічають, що у груповій діяльності викладач корегує роботу студентів опосередковано, керує їх роботою через систему проблемних запитань і така діяльність має характер співпраці. Досліджується вплив типу задачної ситуації на тип складеної задачі. Висновки. Аналізуючи досвід роботи науковців, методистів і власний з цієї проблеми, можна зробити висновок, що використання завдань на складання проблемних ситуацій значно активізує креативне мислення майбутніх лікарів, сприяє особистісно-орієнтованому процесу навчання. Подальшого дослідження потребує ілюстрація на матеріалі медичної і біологічної фізики кожного з етапів роботи над проблемною ситуацією.Документ Міжпредметні зв’язки як засіб інтенсифікації пізнавальної активності студентів(2013) Матяш Л. О.; Matiash L. O.Встановлення міжпредметних зв'язків розглядається як засіб забезпечення пізнавальної активності студентів. У статті досліджуються окремі аспекти проблеми міжпредметних зв'язків, дана їх загальна характеристика, виділені особливості шляхів їх встановлення при навчанні математики. Ілюструється застосування міжпредметних зв'язків на прикладі використання методів лінійної алгебри при розв’язуванні завдань на порівняння коефіцієнтів хімічних реакцій. Розв’язування прикладних задач, що вимагають застосування раніше набутих навичок допомагає закріпленню досить важливого вміння застосовувати одержані знання в різних важливих ситуаціях. Викладання навчальних дисциплін таким чином стане цікавішим, продуктивнішим і буде відповідати принципу інтенсифікації всього навчального процесу. У висновках автором зазначено, що використання міжпредметних зв’язків сприяє пошуку загальних математичних та методологічних закономірностей.Документ Проектна діяльність майбутніх учителів фізики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Макаренко Катерина Степанівна; Makarenko Kateryna Stepanivna; Макаренко Володимир Іванович; Makarenko Volodymyr Ivanovych; Макаренко Олександр Володимирович; Makarenko Oleksandr Volodymyrovych; Матяш Л. О.; Matiash L. O.Формулювання проблеми. Метою дослідження є розкриття алгоритму проектної діяльності у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів фізики на матеріалі біомеханіки. Матеріали і методи. Для дослідження використовували теоретичний аналіз, структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу та спостереження. Результати. Подається алгоритм роботи над проектом, який включає чотири етапи: організаційний, аналітичний, дослідницький і контролюючий. Автори розкривають сутність етапів проекту, наводять приклади на матеріалі біомеханіки, висвітлюють особливості реалізації розробленого алгоритму в процесі викладання фізики в поєднанні з груповим методом. При цьому групова навчальна діяльність виконує організаційну функцію. Полягає вона в тому, що студенти навчаються розподіляти обов’язки, спілкуватися один з одним, розв’язувати конфлікти, що виникають у спільній діяльності. В груповій роботі кожен із них бере на себе функції викладача і виконує фахові види діяльності. На першому етапі визначається тема і мета проекту, створюється проблемна ситуація, виділяється протиріччя, формулюється проблема, здійснюється пошук варіантів вирішення та обговорюються методи дослідження. На другому етапі визначаються джерела інформації, здійснюється опис кінцевого результату та розподіл завдань, а також формулювання плану роботи. Третій етап включає збір та аналіз зібраної інформації, виконання роботи згідно з планом, формулювання висновків і пропозицій. На контролюючому етапі формулюються результати, відбувається захист проекту та прогнозуються нові проблеми. Висновки. Метод проектів як педагогічна технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових і проблемних методів. Він органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Цей підхід можна використати не лише для підготовки майбутніх учителів фізики, а й організувавши аналогічно проектну діяльність під час вивчення інших природничих дисциплін.Документ Формування пізнавального інтересу учнів у процесі навчання математики(ФОП Цьома С. П., 2017) Черкаська Л. П.; Cherkaska L. P.; Матяш Л. О.; Matiash L. O.; Красницький М. П.; Krasnytskyi M. P.У тезах розкривається зміст понять інтересу та пізнавального інтересу, визначаються основні потенційні джерела збудження пізнавального інтересу школярів, виокремлюються фактори, що найбільш посутньо впливають на процес його формування, та окреслюються основні методичні вимоги до організації навчального процесу, спрямованого на формування та розвиток пізнавального інтересу школярів до математики.