Перегляд за Автор "Lytvynova Svitlana Hryhorivna"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Білінгвальний підхід у формуванні компетентностей учнів з природничо-математичних предметів на засадах комп’ютерного моделювання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaМоніторинг результатів зовнішнього незалежного оцінювання протягом 2017-2019 рр. показав, що такі освітні напрями як фізика, хімія, біологія не є популярними серед випускників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Покращити ситуацію можна шляхом активізації освітньої діяльності учнів, зокрема на засадах комп’ютерного моделювання. Формулювання проблеми. Відсутність україномовних ресурсів потребує здійснення кроку до впровадження білінгвального підходу в навчанні природничо-математичних предметів. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувалися методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; системного аналізу для визначення дидактичних складових системи навчання на засадах білінгвального підходу; проектування етапів використання білінгвального підходу в формуванні компетентностей учнів з природничо-математичних предметів на засадах комп’ютерного моделювання. Результати. У статті обґрунтовано поняття природничо-наукова компетентність як здатність особи вивчати й розв’язувати питання, пов’язані природничими науками і математичним опрацюванням даних. Обґрунтовано чотири її складники: здатність пояснювати явища науково, здатність оцінювати та розроблювати наукові дослідження, здатність науково інтерпретувати дані й докази, здатність опрацьовувати результати досліджень математично. У статті уточнено поняття білінгвального підходу як адаптивне використання іноземної мови під час вивчення природничо математичних предметів з метою формування предметних компетентностей учнів. Описано способи навчання учнів: природний (людина-людина) і цифровий (машина-людина), а також форми використання двох мов (вербальна, письмова, візуальна, аудіальна, комбінована). Обґрунтовано етапи впровадження білінгвального підходу в ЗЗСО (підготовчий, ознайомлювальний, формувальний, підсумковий). Встановлено переваги і недоліки використання білінгвального підходу в ЗЗСО. Висновки. Білінгвальний підхід дозволить вчителям й учням ЗЗСО використовувати комп’ютерне моделювання для підвищення якості навчання природничо-математичних предметів. Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичної системи щодо застосування комп’ютерного моделювання в освітньому процесі.Документ Використання систем комп’ютерного моделювання для проектування дослідницьких завдань з математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaІнтенсивний розвиток інтернет технологій і впровадження кращих практик в систему загальної середньої освіти дав можливість виокремити ефективні ІК-технології і задіяти для навчання учнів системи комп’ютерного моделювання (СКМод). У статті обґрунтовано поняття «завдання» як комплекс дій, призначених для виконання; визначено його ознаки (самостійність учнів в отриманні нових знань, взаємозв’язок проблеми з поточними і попередніми знаннями учнів, невизначеність результату при відомих способах і засобах його досягнення). Визначено і узагальнено особливості та ознаки творчих і проблемних завдань. У статті наведено результати аналізу та узагальнено поняття «дослідницьке завдання», визначено його складові (предметна область і предикати) та компоненти структури; здійснено класифікацію дослідницьких завдань з математики; визначено ознаки навчальнодослідницької діяльності учнів; окреслено п’ять рівнів розвитку мотивації учнів до здійснення навчально-дослідницької діяльності. Встановлено, що з розвитком ІКТ з’являється можливість візуалізації процесів та явищ, що дало поштовх до поширення системи комп’ютерного моделювання (СКМод). У статті виокремлено переваги застосування СКМод для проектування дослідницьких завдань; визначено етапи розробки дослідницьких завдань вчителем та хід розв’язання дослідницького завдання учнями закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). З’ясовано, що здійснення аналізу і відбору ефективних СКМод (тренажерів, симуляторів, інтерактивних моделей) з метою застосування в навчальному процесі ЗЗСО має підвищити цифрову та предметну компетентності вчителів та учнів. Наведено приклад дослідницького завдання з математики, що вирішується в використанням СКМод. За результатами опитування виявлено, що майже 70% вчителів не можуть використовувати СКМод у навчальному процесі через відсутність відповідних методик, але вони мають бажання підвищити свою компетентність з цього питання. Використання СКМод в закладах загальної середньої освіти набуває особливої значущості у зв'язку з формуванням Нової української школи.Документ Модель використання системи комп’ютерного моделювання для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaФормулювання проблеми. Відсутність методичного забезпечення, низький рівень обізнаності вчителів щодо існуючих ефективних технологій навчання таких, як комп'ютерне моделювання не дає змоги учням формувати індивідуальну траєкторію розвитку і формувати компетентності з природничо-математичної освіти. Це щорічно підтверджується аналітичними звітами Українського центру оцінювання якості освіти, зокрема оприлюднюються результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів з природничо-математичних предметів. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичне моделювання процесу використання системи комп'ютерного моделювання для формування компетентностей учнів; системний аналізу для визначення структурних елементів моделі системи комп'ютерного моделювання. Результати. Обґрунтовано і розроблено модель використання системи комп'ютерного моделювання для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. До особливостей цієї моделі можна віднести її використання на засадах дитиноцентриського, системного, діяльнісного, диференційованого підходів з метою формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. Важливим результатом дослідження є обґрунтування: критеріїв добору СКМод (варіативність, доступність, інструментальність, інтерактивність, інтуїтивність, комплексність, наочність даних, науковість моделей, незалежність, реалістичність); форм і методів застосування СКМод в освітньому процесі, виокремлення аспекту застосування пізнавальних завдань (дослідницьких, творчий, прикладних) для формування компетентностей учнів; обґрунтування таких форм оцінювання як рефлексія, формуюче оцінювання, підсумкове оцінювання. Висновки. Системи комп'ютерного моделювання стають альтернативою звичайним малюнкам у паперових підручниках і плакатам. Імітаційні процеси, інтерактивні вправи різних типів, анімаційний супровід, формуюче оцінювання дають можливість кожному учню формувати компетентності і пізнавати світ з захопленням. Використання СКМод урізноманітнює процес здобуття освіти, дозволяє перейти від пасивних до активних методів навчання, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, дозволяє створити індивідуальну траєкторію розвитку для кожного учня у процесі вивчення природничо-математичних предметів. Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичних рекомендацій щодо застосування СКМод в освітньому процесі, що слугуватимуть науково-методичним забезпеченням формування компетентностей учнів з природничо- математичних предметів.Документ Моделювання інтерактивних електронних плакатів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana Hryhorivna; Мамута Марина Сергіївна; Mamuta Maryna Serhiivna; Рибалко Ольга Олексіївна; Rybalko Olha OleksiivnaУ статті розглядається інтерактивний електронний плакат як новий формат поліграфічного навчального плаката, дається його визначення, наводяться особливості, що відрізняють його від інших електронних освітніх ресурсів. Розкривається актуальність розробки й використання інтерактивних плакатів, як засобів навчання нового формату. Доводиться, що використання інтерактивних плакатів дозволяє здійснювати індивідуалізацію навчання в межах загального навчально-виховного процесу. У процесі навчання з використанням інтерактивних електронних плакатів учні загальноосвітніх навчальних закладів або студенти вищих навчальних закладів залучаються до активної, орієнтованої конкретно на них діяльності. Електронні інтерактивні плакати дають можливість обирати оптимальний темп навчання, контролювати й коригувати хід засвоєння навчального матеріалу, причому результат роботи можна побачити практично відразу, а не через деякий час. Крім того, здобувачі знань дістають можливість реалізувати власні методи й прийоми засвоєння навчального матеріалу. Удосконалено моделі однорівневих, дворівневих та трирівневих електронних інтерактивних плакатів, описано будову кожного виду та навігацію. Визначено, що однорівневі плакати, як правило, є робочою областю з необхідним навчальним матеріалом та набором різних інтерактивних елементів. Дворівневі інтерактивні плакати складаються з кількох однорівневих,, а трирівневі плакати можуть складатися з дворівневих та однорівневих плакатів. Доведено переваги використання інтерактивних плакатів у порівнянні з поліграфічними та електронними плакатами. Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого дослідження проблеми проектування інтерактивних електронних плакатів. Вважаємо перспективним дослідження програмних засобів, за допомогою яких вчителі загальноосвітніх навчальних закладів і викладачі вищих навчальних закладів матимуть нагоду створювати інтерактивні електронні плакати.Документ Моделі впровадження і оцінювання ефективності системи комп’ютерного моделювання як інноваційної освітньої ІК-технології(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaФормулювання проблеми. Низький рівень навчальних досягнень учнів з природничо-математичних предметів потребує впровадження новітніх підходів та технологій. Стрімкий розвиток інформаційних та цифрових технологій спонукає вчителя до вибору ІК-технологій, зокрема систем комп’ютерного моделювання (СКМод) для задоволення освітніх потреб учнів ХХІ ст., які в своєму звичайному середовищі постійно використовують такі комп’ютерні засоби, як мобільні телефони, планшети, ноутбуки та ін. Сучасним підліткам досить важко навчатися без доступу до мережі Інтернет, а в освітньому процесі не вистачає засобів, методичної підтримки, дидактичних матеріалів, комплексних рішень для впровадження новітніх ІК-технологій. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду, обґрунтування вибору моделі визначення рівня використання СКМод як інноваційної ІК-технологій, розробки процедурної моделі впровадження ІК-технології і моделі оцінювання суб'єктивної ефективності використання СКМод. Результати. Узагальнено міжнародний і вітчизняний досвід щодо впровадження інноваційних ІК-технологій (на прикладі СКМод). Виявлено, що поліпшення освітнього процесу здійснюється за такими напрямами: розвиток освітнього середовища, використання інноваційних засобів навчання, впровадження новітніх технологій навчання, удосконалення організаційних форм навчання. Обґрунтовано модель структури впровадження ІК-технологій в закладах освіти і визначено чотири рівні використання ІК-технологій в освітньому процесі на засадах моделі SARM (підміна, накопичення, модифікація і перетворення). Розроблено процедурну модель впровадження інноваційної ІК-технології і обґрунтовано шість етапів впровадження (адаптація, оцінювання потенціалу, розширення мережі взаємодії, вибір стратегії, усунення проблем, оцінювання результатів). Узагальнено поняття «суб’єктивна корисність і «суб’єктивна простота». Обґрунтовано і розроблено модель оцінювання суб’єктивної ефективності використання системи комп’ютерного моделювання в освітньому процесі. Висновки. Запропонована авторська модель структури впровадження ІК-технологій в закладах освіти може бути застосована для будь-якої освітньої ІК-технології, що дає можливість здійснювати моніторинг рівня впровадження ІК-технології вчителями, поетапне впровадження ІК-технологій в закладах освіти і оцінювання ефективності використання системи комп’ютерного моделювання не тільки з технічної точки зору як засобу досягнення певних освітніх цілей, а й з точки зору простоти його використання, що підвищить ймовірність і якісність впровадження ІК-технологій в освітній процес. Зазначимо, що комп’ютерне моделювання є важливою складовою освітнього процесу. Поєднання суб'єктивного і об'єктивного оцінювання дозволить знайти рішення для ефективного впровадження і використання системи комп’ютерного моделювання в закладах загальної середньої освіти. Теоретичне обґрунтування використання СКМод як новітньої ІК-технології дає підстави для проведення експерименту в реальних умовах закладів загальної середньої освіти.Документ Форми організації навчання учнів з використанням корпоративної соціальної мережі Yammer(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaУ статті узагальнено історичні організаційні системи та виокремлено сучасні форми організації навчання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах і з’ясовано, що сучасна система освіти, базуючись на класно-урочній системі в основу якої покладено урок, включає і такі організаційні форми як індивідуальне, диференційоване навчання учнів, метод проектів, а також систему додаткових занять. Враховуючи зростаючий інтерес учнівської молоді до комунікації в електронних соціальних мережах (ЕСМ), визначено їх місце в інформаційному освітньому середовищі. У статті здійснено класифікації об’єктів й суб’єктів використання ЕСМ, що допоможуть учителю, керівникам шкіл налагодити навчання учнів у корпоративних соціальних мережах. Обґрунтовано основні компоненти корпоративної соціальної мережі (КЕСМ): форми організації навчання (індивідуальну, групову, колективну), форми навчання (вікторина, дебати, дискусія, фоторозповідь, конкурс есе, віртуальна екскурсія, міні-проект, веб-квест, конференція, відео-урок), бази даних. Здійснено деталізацію окремих аспектів використання визначених форм навчання учнів в КЕСМ загальноосвітнього навчального закладу за видами соціальних об’єктів (повідомлення, індивідуальні повідомлення, відео-файли, фото, аудіо-файли, документи, коментарі, бліц-опитування).Документ Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Проскура Світлана Леонідівна; Proskura Svitlana Leonidivna; Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana HryhorivnaФормулювання проблеми. Випускники технічних закладів вищої освіти ІТ-напрямів підготовки, зокрема майбутні бакалаври комп’ютерних наук, сьогодні вкрай затребувані на вітчизняному ІТ-ринку праці. Тільки за останні два роки, кількість спеціалістів в IТ-галузі зросла більше ніж на третину. Але не дивлячись на таке стрімке зростання кількості ІТ спеціалістів, в цілому по Україні, на вітчизняному ринку праці відкритих вакансій на IT-фахівців набагато більше, ніж, власне, фахівців. Іншими словами, заклади вищої освіти готують достатню кількість бакалаврів ІТ-спеціальностей, з яких лише 25% випускників можуть працевлаштуватись в ІТ-компанію. Інші випускники - не відповідають тим вимогам, які висувають роботодавці при прийомі на роботу. Тому, важливим залишається питання підвищення якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук, рівня їх професійної, зокрема ІК компетентності, яка б відповідала сучасним потребам ІТ-ринку, світовим вимогам і вимогам роботодавців. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні – вивчення й аналіз педагогічної, методичної та наукової літератури; аналіз результатів досліджень сучасних науковців для з’ясування стану проблеми; обсерваційні – спостереження за освітньо-навчальним процесом; праксиметричні – вивчення та аналізу навчальних планів, навчальної документації, програм і результатів діяльності студентів. Результати. Проаналізовано професійну компетентність, що містить інтегральну, загальну та фахову компетентності освітнього стандарту вищої освіти України першого рівня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «Інформаційні технології» спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки», узагальнено та уточнено їх зміст. Розглянуто інформаційно комунікаційну та ключову компетентності. Доведено, що для формування та підвищення рівня компетентностей випускників необхідно: освітні стандарти бакалаврів комп’ютерних наук зробити гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі та на ринку праці; забезпечити якісний викладацький склад кафедр університету; оновити матеріально-технічне забезпечення, методи та засоби навчання студентів-програмістів. Висновки. Для формування та підвищення рівня професійної компетентності бакалаврів комп’ютерних наук необхідно: гармонізувати освітні та професійні стандарти, які повинні затверджуватись представниками ІТ-компаній, а не Міністерством освіти; запропонувати в освітній стандарт додати розділ «Потреби сучасного ІТ-ринку» для врахування вимог роботодавців; зробити освітні стандарти та програми гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі; забезпечити якісний викладацький склад факультетів та кафедр університету; застосовувати новітні форми, такі як змішане та дистанційне навчання, віртуальний клас, Web-орієнтовані засоби навчання; систематично оновлювати матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, форми, методи та засоби навчання студентів програмістів.Документ Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Коваленко Валентина; Kovalenko Valentyna; Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana Hryhorivna; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia Volodymyrivna; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaВ статті визначено понятійний апарат хмаро орієнтованих систем відкритої науки та уточнено зміст основних понять, що стосуються використання цих систем у процесі навчання і професійного розвитку вчителів, наведено авторське бачення трактування базових термінів. Здійснено аналіз результатів опитування вчителів щодо стану використання сервісів відкритої науки. Обґрунтовано необхідність поглиблення методологічних засад, науково-методичного опрацювання нових підходів, розроблення моделей і методик використання систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти. Формулювання проблеми. З появою нових видів закладів спеціалізованої освіти, до вчителів висуваються додаткові вимоги до роботи в цих закладах. Поєднання відкритої науки та хмарних технологій відкриває нові перспективи їх використання в навчанні і професійному розвитку вчителів. Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науковометодичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, пов’язаних з темою дослідження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змісту основних понять. Результати. Було здійснено вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та з’ясовано як висвітлена тема в наукових публікаціях. Авторами виконано систематизацію термінологічного апарату та виявлено ступінь розроблення даної проблеми в наукових дослідженнях. Висновки. Не існує єдиного підходу в роботах українських науковців до формулювання поняття «хмаро орієнтована система». Тому було уточнено поняття «хмаро орієнтована система» та дано означення «хмаро орієнтована система відкритої науки» В результаті дослідження було з’ясовано, що досить низький відсоток вчителів (27%) знайомі з концепцією відкритої науки. При цьому в навчальних цілях використовуються месенджери чи соціальні мережі (для комунікації з колегами та учнями).